Анотація до роботи:

Узунов В. В. Оцінка і діагностика соціальної напруги в державних цільових програмах.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством.- Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України.

Подано результати дослідження та вирішення науково-практичної задачі оцінки і діагностики соціальної напруги в країні та її регіонах при розробці державних цільових програм.

Розглянуто і уточнено сутність поняття “соціальна напруга”. Визначено фактори, у першу чергу, якості життя населення, які впливають на соціальну напругу в країні та її регіонах. Запропоновано програмно-цільовій підхід до державного управління соціальною напругою в країні та її регіонах. Розроблено методику оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах за стадіями житттєвого циклу. Розглянуто і уточнено сутність поняття “діагностика соціальної напруги” в країні та її регіонах. Досліджено можливість використання когнітивного підходу до діагностики соціальної напруги в регіонах країни.

Запропоновано технологію когнітивного моделювання діагностики та можливих сценаріїв розвитку ситуації із соціальною напругою в регіонах країни. Побудовано когнітивну карту і модель діагностики, а також можливі сценарії розвитку ситуації щодо соціальної напруги в регіонах, які включено до державної цільової програми. Визначено пріоритетні напрямки зниження соціальної напруги в регіонах країни, які потребують першочергової державної підтримки.

Одержані в дисертаційній роботі результати в сукупності вирішують важливу науково-практичну задачу – розроблення теоретичних підходів та методичних рекомендацій з оцінки і діагностики соціальної напруги в країні та її регіонах при розробці державних цільових програм.

На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

1. Стійкий соціально-економічний розвиток будь-якої країни світу, у тому числі України, неможливий при наявності соціальних конфліктів у суспільстві. Для їх запобігання потрібно заздалегідь ідентифікувати зростання соціальної напруги як в країні в цілому, так і в окремих її регіонах. Поняття “соціальна напруга” є міждисциплінарним і по суті означає особливий соціально-психологічний стан населення або окремих його соціальних груп, який залежить від рівня задоволення їх потреб і проявляється в девіантній поведінці або зміні місця проживання та сімейного стану.

2. На соціальну напругу в країні та її регіонах впливає безліч груп факторів, серед яких однією з найбільш важливих є якість життя населення (51,6% від досліджених). До складу останньої в свою чергу входять: низький матеріальний рівень (13,9%); зростання злочинності (11,4%); безробіття
(10,1%); несправедливий розподіл доходів (8,94%); низькій рівень соціального забезпечення (8,9%); демографічні фактори, смертність усіх видів, зростання числа психічних захворювань (7,6%); загострення житлової проблеми (7,6%); розлучення (6,3%); зменшення обсягів і якості медичних послуг (6,3%); екологічна ситуація (6,3%).

3. Незважаючи на актуальність державного впливу на стан соціальної напруги в країні та її регіонах, остання не знайшла свого місця в системі державного управління соціально-економічним розвитком України. Дослідження показало, що механізмом впливу держави на соціальну напругу в країні та її регіонах повинні бути відповідні державні цільові програми. Для забезпечення їх розробки та дієвої реалізації необхідно їх наукове обґрунтування, як то: уточнення сутності поняття “соціальна напруга” та методів її оцінки; діагностика можливих сценаріїв розвитку ситуації з соціальної напруги в регіонах і вибір пріоритетних напрямків її зниження.

4. Аналіз теорії та практики оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах засвідчив наявність певних недоліків у вирішенні цього питання, як то: безсистемний відбір часткових показників, які характеризують це явище; неврахування при оцінці стадій життєвого циклу соціальної напруги та інші. Все це обумовило необхідність подальшого розвитку теоретичних і методичних підходів до оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах.

5. Оцінка соціальної напруги повинна базуватися на теорії життєвого циклу конфлікту, яка при застосуванні до цього явища передбачає такі стадії його розвитку: відкриту та латентну прояви з активною та пасивною поведінкою громадян. Кожна зі стадій соціальної напруги оцінюється за допомогою часткових показників, які потім синтезуються в інтегральні.

Ідентифікація стадій соціальної напруги в регіонах країни здійснюється за допомогою кластерного аналізу, що у подальшому забезпечує вибір тих регіонів, які потребують першочергової підтримки з боку держави.

6. Проведені у роботі розрахунки за допомогою запропонованої методики дозволили ідентифікувати, на яких стадіях життєвого циклу соціальної напруги знаходиться той чи іншій регіон України і визначити першочерговість їх включення до державних цільових програм. Серед таких регіонів можна назвати: Дніпропетровський, Запорізький, Луганський, Миколаївський, Херсонський, Донецький, Полтавській та АР Крим.

7. Ефективна реалізація державної цільової програми зі зниження соціальної напруги в країні та її регіонах значною мірою залежить від обґрунтовано проведеної діагностики цього явища, що у подальшому дасть змогу здійснити відбір пріоритетних напрямків з його зниження. У роботі запропоновано під поняттям “діагностика соціальної напруги” в країні та її регіонах розуміти процес розпізнавання сили та напрямку дії факторів на соціальну напругу та визначення можливих наслідків такого впливу.

8. Діагностика та вибір пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в країні та її регіонах повинні ґрунтуватися на когнітивному підході до вивчення явищ і процесів. При цьому головними проблемами застосування цього підходу є такі: відбір основних і управляючих факторів; побудова причинних зв’язків та визначення напрямків впливу факторів; побудова сили впливу факторів у когнітивній моделі; проведення процесу моделювання можливих сценаріїв розвитку ситуації. У роботі запропонована технологія діагностики і вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни, яка певною мірою дозволяє вирішити наведені вище проблеми і забезпечити дієвий механізм наукового обґрунтування при розробці державної цільової програми.

9. Побудована у роботі когнітивна модель впливу факторів якості життя населення на соціальну напругу в регіонах країни дозволили здійснити діагностику цього явища для вибраних регіонів, визначити можливі сценарії розвитку ситуації і пріоритетні напрямки зниження соціальної напруги по регіонах, які досліджувалися. Перевірка моделі на адекватність засвідчила наближення її до реальних процесів, які протікають в регіонах країни, що дає можливість застосовувати її як науково обґрунтований інструмент при розробці державних цільових програм.

Публікації автора:

Монографії

1. Узунов В. В. Программно-целевой подход к государственному управлению социальной напряженностью в регионах страны: [Монография] / Н. А. Кизим, В. В. Узунов. – Х. : ИД «ИНЖЭК», 2007. – 204 с.

2. Оценка социальной напряженности в регионах Украины / В. Н. Узунов, В. В. Узунов [и др.] // Соціально-економічний розвиток регіонів України: проблеми науки та практики: Монографія. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. –
С. 133 –157.

Публікації у фахових виданнях

3. Узунов В. В. Социальная напряженность: предпосылки и формы проявления / Узунов В. В. // Бизнес Информ. – 2006. – № 6. – С. 85 – 89.

4. Узунов В. В. Понятийный аппарат социальной напряженности / Узунов В. В. // Бизнес Информ. – 2006. – № 7. – С. 52 – 55.

5. Узунов В. В. Формирование системы факторов оценки социальной напряженности в регионах Украины / Узунов В. В. // Бизнес Информ. – 2006. – № 11. – С. 31 – 39.

6. Узунов В. В. Державні цільові прогарами та особливості врахування в них соціальної напруги в країні / Узунов В. В. // Моделювання регіональної економіки. [Збірник наукових праць]. – Івано-Франківськ: Плай, 2006. – № 1(7). – С. 135 – 144.

7. Узунов В. В. Методические подходы к оценке социальной напряженности / Кизим Н. А., Узунов В. В. // Економіка: проблеми науки та практики. [Збірник наукових праць в 5 т.]. – Вип. 232. – Т. 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 132 – 141.

Публікації в інших виданнях

8. Социальная напряженность: особенности и предпосылки возникновения в Украине: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Інноваційний розвиток України: наукове, економічне та правове забезпечення»], (Харків, 27 – 28 жовтня 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Націон. юр. акад. України ім. Ярослава Мудрого [та ін.]. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2006. – С. 271 – 273.

9. Анализ особенностей диагностики социальной напряженности в регионах страны как фактора реализации их конкурентоспособности: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики»], (Харків, 23 – 24 жовтня 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. екон. ун-т [та ін.]. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. – С. 67 – 69.

10. Теоретические основы оценки социальной напряженности в регионах страны: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Макроекономічна політика в Україні: проблеми науки та практики»], (Харків, 20 – 21 листопада 2007 р.) /
М-во освіти і науки України, Харк. нац. екон. ун-т [та ін.]. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. – С. 111 – 114.