Колеснікова Тетяна Іванівна. Оцінка функціонального стану канальцевого апарату нирок по зміненню осмотичного гомеостазу при нирковій недостатності різного ґенезу. : Дис... канд. наук: 14.03.03 - 2009.
Анотація до роботи:
Колеснікова Т.І. Оцінка функціонального стану канальцевого апарату нирок по зміненню осмотичного гомеостазу при нирковій недостатності різного генезу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія. – Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.
Дисертація присвячена вивченню осмотичного гомеостазу для оцінки ступеня пошкоджень канальцевого апарату нефрона при порушеннях функції нирок різного генезу та розробці лабораторних критеріїв прогнозування перебігу та ісходу гострої ниркової недостатності.
Показано доцільність визначення кліренсу вільної води (КВВ) для ранньої діагностики порушень канальцевого апарату при різних рівнях значень показників азотистого обміну. Встановлено, що у вагітних із різною мірою преекслампсії КВВ відображає ступінь тяжкості преекслампсії з високим рівнем кореляційного зв’язку (r = 0,90; р < 0,01).
Встановлено провідну роль натрію в патогенезі (42,1%±3,6%) і танатогенезі (87,8%±4,7%) у хворих із гіперосмолярним синдромом. У пацієнтів із гострою церебральною недостатністю гіпернатріємія є компенсаторним механізмом збереження електронейтральності плазми крові, який обумовлений різким зростанням концентрації залишкових аніонів.
У пацієнтів із гострою нирковою недостатністю у період відновлення діурезу позитивна динаміка КВВ є предіктором повноцінності відновлення функції нирок. У хворих із позитивною динамікою КВВ за час стаціонарного лікування період повного відновлення функції канальців нефрона склав 103±16 днів, а у пацієнтів без позитивної динаміки – 226±32 днів.
Дослідження осмотичного гомеостазу у реципієнтів нирки у віддаленому післяопераційному періоді дозволяє виявляти погіршення функції трансплантата на 14,5±1,2 діб раніше в порівнянні із класичними лабораторними показниками.
1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове рішення щодо виявлення діагностичних можливостей визначення кліренсу вільної води (КВВ) як важливого показника осмотичного гомеостазу для оцінки міри пошкоджень канальцевого апарату нефрону при порушеннях функції нирок різного генезу, досліджена роль гіпернатріємії у осмотичному гоместазі, розроблено лабораторні діагностичні критерії прогнозування перебігу та ісходу гострої ниркової недостатності.
2. Для ранньої діагностики порушень канальцевого апарату нефрону і уточнення патогенезу порушень функції нирок, з метою підтвердження або виключення ренальних розладів показана необхідність визначення величини КВВ не лише при помірному (сечовина – до 30 ммоль/л, креатинін – до 0,45 ммоль/л), але і значному (сечовина – більше 30 ммоль/л, креатинін – більше 0,45 ммоль/л) підвищенні показників азотистого обміну. Виявлено, що у 10,4%±4,4% пацієнтів із високими показниками азотистих шлаків мають місце неренальні фактори, що значно змінює тактику ведення пацієнта. Більш того, у 80,0%±8,9% пацієнтів із критичними показниками сечовини і креатиніну (129 ммоль/л і 1,46 ммоль/л відповідно) на фоні значного підвищення натрію (до 198 ммоль/л) і збереженого діурезу, взагалі були відсутні ренальні порушення нирок.
3. Показана доцільність оцінки осморегулюючої функції канальців нирок шляхом визначення КВВ у пацієнтів із загрозою розвитку нефропатії на фоні нормальних показників азотистого обміну. Виявлено, що у вагітних із різною мірою преекслампсії на фоні нормальних показників креатиніну і сечовини було встановлено зміну КВВ, яка відображала ступінь тяжкості преекслампсії з високим рівнем кореляційного зв’язку (r = 0,90; р < 0,01).
4. Встановлена провідна роль натрію в патогенезі (42,1%±3,6%) і танатогенезі (87,8%±4,7%) хворих із гіперосмолярним синдромом. Виявлено, що гіпернатріємія є прогностично несприятливим фактором, що необхідно враховувати для визначення шляхів корекції такого стану і побудови програми інфузійно-трансфузійної терапії. У пацієнтів із гострою нирковою недостатністю гіпонатріємія є не стільки результат гіперволемії за рахунок зниженого діурезу, а формується як важливий компенсаторний механізм, спрямований на зниження осмолярності та є сприятливим фактором результату захворювання.
5. Патологічні зміни осмотичного гомеостазу у аналізованих хворих не пов’язані з первинним порушенням гормональної регуляції.
Рівень альдостерону і вазопресину не відрізнявся від норми у всіх аналізованих групах хворих (р>0,05). Підвищення атріального натрійуретичного пептиду спостерігалося у хворих із гострою церебральною недостатністю та гіпернатріємічним гіперосмолярним синдромом і у хворих із гострою нирковою недостатністю (9,95 пг/л ± 1,20 пг/л та 3,40 пг/л ± 0,94 пг/л відповідно, у порівнянні з контрольною групою 0,30 пг/л ± 0,13 пг/л), що відображає стимуляцію компенсаторного механізму, спрямованого на нормалізацію балансу натрію і води у таких пацієнтів (р<0,01).
6. Розвиток гіпернатріємії у пацієнтів з гострою церебральною недостатністю є компенсаторним механізмом збереження електронейтральності плазми крові та обумовлено різким зростанням концентрації залишкових аніонів збільшеною (до 54,0 ± 5,6 мосм/л у групі, а у окремих випадках – до 159 мосм/л).
7. Виявлено, що із 102 пацієнтів, що перенесли гостру ниркову недостатність, у період відновлення діурезу на фоні повної нормалізації рівня сечовини і креатиніну, лише у 49,0%±4,9% спостерігалася позитивна динаміка показника КВВ, у тому числі у 2,0%±1,4% випадках – повна його нормалізація. У останніх пацієнтів позитивної динаміки показника КВВ не відмічено. Аналіз віддаленого результату показав, що у пацієнтів із позитивною динамікою показника КВВ період повного відновлення функції канальців нефрону склав 103±16 днів, в той час у пацієнтів без позитивної динаміки – 226±32 днів. Таким чином, КВВ, що є предиктором повноцінності відновлення функції нирок, повинен використовуватися як критерій прогнозування результату ниркової недостатності.
8. Дослідження осмотичного гомеостазу та КВВ у пацієнтів із алотрансплантатом нирки у ранньому і віддаленому післяопераційному періоді показало, що у ранньому періоді швидкість відновлення осморегулюючої функції канальців у пацієнтів із родинним трансплантатом у порівнянні з трупним статистично значимо більше (7,0±3,9 та 45,0±15,8 діб відповідно, р=0,01). При цьому, у віддаленому періоді (до 1877 діб) оцінка функції трансплантата не показала статистично значущих відмінностей у цих групах реципієнтів. Визначення КВВ у післяопераційному періоді дозволяє виявляти погіршення функції трансплантата в середньому на 14,5±1,2 діб раніше, в порівнянні з класичними лабораторними показниками азотистого обміну, що може бути використане для ранньої діагностики кризу відторгнення.
9. Розроблено і впроваджено нові лабораторні критерії ранньої лабораторної діагностики гострої ниркової недостатності, оцінки ефективності лікування і реабілітації хворих, що перенесли гостру ниркову недостатність.
Отримані результати досліджень ефективно використовуються для оцінки порушень осмотичного гомеостазу, своєчасної і диференційної діагностики порушення функції нирок і розробки найбільш ефективних шляхів корекції різних станів, у тому числі для визначення тактики ведення хворих і програми інфузійно-трансфузійної терапії.
Публікації автора:
Принципы интенсивной терапии болезни критических состояний в акушерстве / В.И. Черний, И.В. Кузнецова, Т.П. Кабанько, А.Н. Колесников, В.Л. Коваленко, С.Г. Тюменцева, Е.К. Шраменко, Т.И. Колесникова, Л.В. Логвиненко, Б.Б. Прокопенко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2004. – Т. 9, № 1. – С. 25-34.
Автором виконані лабораторні дослідження, частково проведено статистичну обробку даних, їх аналіз, обґрунтовано необхідність визначення показників осмотичного гомеостазу для ранньої діагностики нефропатії у вагітних та контролю інтенсивної терапії в акушерстві.
Анестезия и интенсивная терапия при оперативном родоразрешении беременных с преэклампсией / В.И. Черний, Т.П. Кабанько, В.С. Костенко, С.И. Галалу, Т.И. Колесникова, В.С. Балацко // Вестник интенсивной терапии. – 2006. – № 6. – С. 83-86.
Автором виконані лабораторні дослідження, показано необхідність контролю показників осмотичного гомеостазу та кислотно-лужного стану при штучній вентиляції легенів, а також при визначенні об’єму та якості інфузійно-трансфузійної терапії у акушерстві.
Прогнозирование функции почечного аллотрансплантата / С.В. Кичатый, В.В. Захаров, Т.И. Колесникова, И.Н. Родин, А.И. Сидоркин // Трансплантологія. – 2007. – Т. 9, № 1. – С. 112-114.
Автором виконані лабораторні дослідження, проведено статистичну обробку даних, їх аналіз, обґрунтована діагностична інформативність показника кліренсу вільної води, як показника функціонального стану канальців нирки в трансплантології.
Колесникова Т.И. Осмотический гомеостаз у больных в критических состояниях различного генеза / Т.И. Колесникова // Питання експериментальної та клінічної медицини. – Донецьк, 2008. – Вип. 12, Т. 2. – С. 22-25.
Черний В.И. Клиренс свободной воды как критерий ранней диагностики поражения выделительной функции почек у нейрореанимационных больных с угрозой развития острой почечной недостаточности / В.И. Черний, Т.И. Колесникова, Г.А. Городник // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2008. – № 4. – С. 31-35.
Автором виконані лабораторні дослідження, проведено статистичну обробку даних, їх аналіз, обґрунтовано необхідність визначення кліренсу вільної води у нейрореанімаційних хворих із загрозою розвитку гострої ниркової недостатності.
Проблемные вопросы натриевого и осмотического гомеостаза у крайне тяжелых нейрохирургических больных / В.И. Черний, К.Н. Олейников, Т.И. Колесникова, Г.А. Городник // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2008. – № 4. – С. 25-32.
Автором проаналізовано літературу, самостійно виконані лабораторні дослідження, проведено статистичну обробку даних, аналіз причин розвитку гіпернатріємії у нейрохірургічних хворих.
Клиренс свободной воды как критерий оценки нормализации функционального состояния почек при острой почечной недостаточности в стадии восстановления диуреза и периоде реабилитации / В.И. Черний, Т.И. Колесникова, И.В. Кузнецова, Е.К. Шраменко // Університетська клініка. – 2008. – Т. 4, № 2. – С. 80-85.
Автором виконані лабораторні дослідження, проведено статистичну обробку даних, їх аналіз, викладено необхідність визначення кліренсу вільної води у хворих із гострою нирковою недостатністю у стадії встановлення діурезу та в реабілітаційному періоді.
Колесникова Т.И. Возможности использования показателей осмотического гомеостаза при трансплантации почки / Т.И. Колесникова // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2008. – Т. 17, № 2. – С. 2-4.
Деклараційний патент на корисну модель 14616 UA, МПК G 01 N 33/48. Спосіб діагностики відновлення функції нирок у хворих, які перенесли гостру ниркову недостатність / В.І. Черній, Т.І. Колеснікова, І.В. Кузнєцова, Л.В. Логвіненко, К.К. Шраменко; патентовласник Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. – № u200511734; заявл. 09.12.05; опубл. 15.05.06, Бюл. № 5. – 6 с.
Деклараційний патент на корисну модель 15268 UA, МПК А 61 К 31/135. Спосіб визначення показань для лікування низькими дозами допаміну хворих із преренальними формами порушення функції нирок / В.І. Черній, І.В. Кузнєцова, Т.І. Колеснікова, С.Г. Тюмєнцева; патентовласник Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. – № u200600052; заявл. 03.01.06; опубл. 15.06.06, Бюл. № 6. – 6 с.
Патент на корисну модель 28926 UA, МПК G 01 N 33/50. Спосіб оцінки функціонального стану ниркового алотрансплантата / С.В. Кічатий, В.В. Захаров, Т.І. Колеснікова; патентовласник Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. – № u200709798; заявл. 31.08.07; опубл. 25.12.07, Бюл. № 21. – 6 с.
Диагностическое и прогностическое значение клиренса свободной воды у больных с нарушением функции почек / В.И. Черний, Т.И. Колесникова, И.В. Кузнецова, Е.К. Шраменко, Л.В. Логвиненко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2004. – № 2(д). – С. 17-18.
Кабанько Т.П. Влияние ИВЛ на метаболические процессы у беременных женщин во время операции кесарево сечение / Т.П. Кабанько, Т.И. Колесникова, В.С. Балацко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. – №1 (д). – С. 161-164.
Прогностическое значение показателя клиренса свободной воды у больных с острой почечной недостаточностью / В.И. Черний, Т.И. Колесникова, И.В. Кузнецова, Е.К. Шраменко, Л.В. Логвиненко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. – №1 (д). – С. 250-251.
Кузнецова И.В. Критерии применения низких доз допамина у больных с преренальной формой почечной дисфункции / И.В. Кузнецова, Т.И. Колесникова, С.Г. Тюменцева // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2008. – № 2(д). – С. 162-164.
Черний В.И. Особенности осмотического гомеостаза при критических состояниях в акушерстве / В.И. Черний, Т.И. Колесникова, И.В. Кузнецова // Критические и терминальные состояния, патофизиология и терапия: международная конференция, посвященная 50-летию I Всесоюзной конференции. – М., 2002. – С. 88-89.
Прогностическое значение гипернатриемии в нарушении осмотического баланса при тяжелой форме острой почечной недостаточности / В.И. Черний, Т.И. Колесникова, Л.В. Логвиненко, Е.К. Шраменко, Б.Б. Прокопенко // Сборник трудов Международной нефрологической конференции „Белые ночи” ХI ежегодного Санкт-Петербургского нефрологического семинара и V Балтийской нефрологической конференции, 17-23 июня 2003 г. – СПб, 2003. – С. 31.
Особенности осмотического гомеостаза и инфузионной терапии у акушерских больных / В.И. Черний, Т.П. Кабанько, Т.И. Колесникова, А.А. Спалек, Л.Е. Черних, Т.А. Молчанова // Актуальные вопросы современной клинической медицины: сборник научно-практических работ, посвященных 50-летию Белгородской обласной клинической больницы. – Белгород, 2005. – С. 299-302.
Прогностическое значение показателя клиренса свободной воды у больных с острой почечной недостаточностью / В.И. Черний, Т.И. Колесникова, Л.В. Логвиненко, Е.К. Шраменко // Сборник трудов ХIV ежегодного Санкт-Петербургского нефрологического семинара, 20-23 июня 2006 г. – СПб, 2006. – С. 142-143.
Диагностика, профилактика и интенсивная терапия неолигурической формы ОПН у пациенток с преэклампсией / Т.П. Кабанько, В.С. Костенко, В.С. Балацко, Т.И. Колесникова // Органопротективные технологии в анестезиологии и интенсивной терапии: межобластная научно-практическая конференция. Бердянск, 8-9 сентября 2006 г. – Запорожье, 2006. – С. 9-10.
