У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення проблем оцінювання і виміру економічної ефективності функціонування підприємств зв'язку за умов ринково-конкурентної економіки. Найбільш суттєві наукові висновки та рекомендації, які отримані в представленій роботі, полягають у наступному: 1. Оцінка економічної ефективності функціонування підприємств і галузі зв’язку є важливою проблемою, вирішення якої доповнює економічну теорію новими знаннями, а економічну практику новим методичним апаратом та інструментарієм. 2. Продовження процесу реформування галузі зв’язку вимагає адаптації українських телекомунікацій до ринкових і конкурентних умов господарювання, ліквідації технічного і технологічного відставання від світового рівня в області зв’язку, формування конкуренції, підвищення рівня управління ресурсами і функціонуванням підприємств зв’язку. Реалізація даного процесу вимагає кваліфікованого менеджмента, глибоких знань особливостей галузі і сучасних тенденцій її розвитку. 3. Професійний менеджмент повинен базуватись на кваліфікованому оцінюванні рівнів функціонування підприємств і на цій основі проводити розробку стратегії їх виживання в умовах ринкової економіки. 4. Дослідженням встановлено зростання в сучасних умовах значення економічної ефективності функціонування підприємств зв'язку і її оцінки як індикатора їх виробничо-господарської діяльності. 5. Відповідність функціонування особливостям місії підприємства обумовила новий оригінальний підхід до вибору оцінювача і виміру рівня функціонування. 6. Досідженням доведено можливість використання об'єктивної абстрактної категорії “економічна ефективність” функціонування для цілей економічного зростання рівня функціонування підприємств, його вимірювання й оцінки опосредковано через її зворотну форму. 7. Дослідженням обгрунтовано, що зворотною формою об'єктивної категорії “економічна ефективність” є взаємодія наступних економічних факторів: економічна рентабельність, комерційна маржа, коефіцієнт трансформації і фінансових факторів: фінансова рентабельність власних активів підприємства, ефект важеля, диференціал, плече важеля – з середньою ставкою банківського відсотка. 8. Доведено, що шляхом взаємовпливу цих факторів і середньої ставки відсотка, об'єктивно складаються доцільні рівні середньої ставки банківського відсотка й економічної рентабельності, що відбиває на собі вплив всіх економічних і фінансових факторів. Доцільним рівнем є їх рівень з незначним перевищенням рівня економічної рентабельності над рівнем середньої ставки відсотка для більшого заохочення вкладення капіталу над вкладенням на депозитні рахунки банків. 9. Відношення різниці між економічною рентабельністю і середньою ставкою банківського відсотка до середньої ставки банківського відсотка є об'єктивною оцінкою економічної ефективності функціонування підприємства зв'язку та її об'єктивним вимірюванням, інваріантним до неї й універсальним для використання всіма підприємствами вимірювачем економічної ефективності їх функціонування. 10. Запропоновано матричний варіант розробки фінансової стратегії підприємства, як головної складової економічної стратегії підприємства. 11. Підприємства зв'язку досягли значного рівня економічної рентабельності. Коливання фінансової рентабельності має незначну амплітуду. 12. На динамиці ефекту важеля безпосередньо відбивається зміна економічної рентабельності (при тому, що фінансові витрати і плече важеля в цілому стабільні). 13. Динаміка коефіцієнтів фінансової рентабельності власних активів у цілому стабільна: 1/3 рентабельності власних активів підприємства зв'язку одержують за рахунок ефекту важеля; 2/3 – за рахунок рівня економічної рентабельності активів. Таким чином, успіхи підприємств зв'язку на 1/3 забезпечуються фінансовими і на 2/3 – економічними факторами. |