У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання: теоретичне обґрунтовання і вдосконалення методичного забезпечення оцінки ефективності експортно-імпортних операцій машинобудівних підприємств та її підвищення, що дозволило зробити такі висновки: 1. Аналіз основних економічних концепцій зовнішньої торгівлі дозволив виділити критерії ефективності, які вдосконалювалися завдяки врахуванню факторів, що істотно впливали на ефективність з розвитком виробництва і міжнародної торгівлі. 2. Вивчення методів оцінки ефективності експорту та імпорту машин показало, що не існує загальноприйнятого підходу до виміру їх ефективності як у літературі, так і на машинобудівних підприємствах. Це зумовило необхідність вдосконалення методичного забезпечення оцінки і підвищення ефективності експорту та імпорту машин. 3. На ефективність експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств впливає державна зовнішньоторговельна політика. Розроблена класифікація методів державного регулювання експорту та імпорту заснована на виділенні факторів, що підвищують і знижують їх ефективність при політиці вільної торгівлі та протекціонізму, і класифікації методів державного регулювання залежно від рівня та напрямку їх впливу. 4. Виявлені тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності України показали, що вітчизняні виробники істотно залежать від ефективності експорту та імпорту. Спостерігається загальна тенденція підвищення обсягів експорту і розширення його географічної структури. Але експорт вітчизняних машин у промислово розвинені країни не збільшується. Обсяги імпорту на підприємствах надзвичайно малі, забезпечують виробництво лише найнеобхіднішими матеріалами, незважаючи на великий ступінь зносу машинного парку. 5. Перспективи розвитку машинобудівних підприємств пов'язані з можливим приєднанням України до СОТ. Визначено основні групи факторів, які підвищують ефективність експортно-імпортної діяльності: зростання конкурентоспроможності продукції, кількості країн-партнерів, обсягів експортно-імпортних операцій; зменшення собівартості експортної продукції, ризиків зовнішньоекономічної діяльності. Зниження ефективності цієї діяльності може статися в основному за рахунок скорочення обсягів реалізації продукції на внутрішньому ринку і для експорту. Для мінімізації негативних наслідків Україні необхідний адаптаційний період, протягом якого будуть знижені митні бар'єри, створені умови для вільного пересування товарів, капіталів, технологій; удосконалене українське законодавство, у тому числі податкове, відповідно до правил і норм СОТ; проведено реструктуризацію та модернізацію національного виробництва. 6. Удосконалення методичного забезпечення оцінки ефективності експорту машин із тривалим циклом виробництва досягнуте завдяки більш точному виміру витрат і доходів експортера. Для обґрунтованого і повного обліку витрат на виконання експортних операцій доцільно враховувати витрати передконтрактного пе-ріоду, на фінансовий супровід контракту, навчання персоналу покупця та гарантійний ремонт експортної машини. Для більш точного визначення доходів експортера запропоновано враховувати надання “гарантії якості“ машини; обґрунтовано і розроблено метод обліку повернення ПДВ у доходах і витратах експортерів. Розра-хунки передбачають дисконтування різночасних витрат і результатів. 7. При оцінці ефективності імпорту машин доцільно порівнювати їх вартісну оцінку з витратами на здійснення імпортної операції. Запропоновано розширити коло витрат підприємства на всіх етапах імпортної угоди, починаючи із передконтрактного періоду і завершуючи виконанням зобов'язань за контрактом. Для обґрунтованого вибору постачальника імпортної машини рекомендовано враховувати її техніко-економічні параметри і показники, що характеризують фірму та країну постачальника. Для кількісного порівняння цих факторів відповідно до методики багатовимірного порівняльного аналізу розраховується узагальнюючий рейтинг постачальника. Підвищенню ефективності імпорту машин сприятиме використання алгоритму, що передбачає порівняння ефективності придбання імпортної машини у власність і у міжнародний лізинг. 8. Вплив експорту на прибуток підприємства визначено на основі кореляційної залежності між темпами приростів експорту та прибутку ВАТ “Турбоатом”. Результати аналізу кореляційної моделі свідчать про високу тісноту зв'язку між цими показниками та надійність моделі. |