Анотація до роботи:

Гуров О.М. Отримання і опрацювання візуальної інформації з об’єктів судово-медичної експертизи на базі цифрових технологій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.25 – судова медицина. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, 2008 р.

У дисертації комплексно відпрацьовано методологічні підходи до використання цифрових технологій у судово-медичних дослідженнях, зокрема, обґрунтовано наукове положення про загальні, спеціальні та прикладні види отримання, обробки і використання візуальної інформації у судовій медицині. Шляхом експериментальних досліджень з подальшою апробацією на практичному судово-медичному матеріалі, розроблено комплекс методів та способів використання цифрових приладів (сканерів, фотоапаратів, відеокамер) для вивчення об’єктів судово-медичної експертизи при репродукційній зйомці, масштабному і метричному фотографуванні, безвиблисковій зйомці, фотографуванні видимої люмінесценції, в поляризованому світлі, в інфрачервоних променях, мікрозйомці, при кольороподільних та ідентифікаційних дослідженнях. На підставі аналізу й узагальнення результатів досліджень доведено, що застосування цифрових технологій поширює можливості наукового пізнання об’єктів судово-медичної експертизи, сприяє інтенсифікації дослідницького процесу та об’єктивізації висновків судово-медичного експерта.

У дисертаційній роботі методологічно обґрунтовано можливість вивчення об’єктів судово-медичної експертизи на базі цифрових технологій, розроблено й апробовано комплекс нових методів і способів їх дослідження з використанням цифрових приладів. Сутність застосування цифрових технологій для отримання і опрацювання візуальної інформації з об’єктів судово-медичної експертизи полягає у поширенні можливостей наукового пізнання цих об’єктів, інтенсифікації дослідницького процесу та об’єктивізації висновків судово-медичного експерта.

1. Цифрові технології, як одне із провідних досягнень технічного прогресу, суттєво впливають на процес наукового пізнання навколишнього світу. Бурхливий розвиток цифрових технологій в останнє десятиріччя забезпечив технічну можливість отримання і опрацювання візуальної інформації з об’єктів судово-медичної експертизи. До теперішнього часу дослідження судових медиків переважно спрямовані на вивчення можливостей використання цифрової техніки як допоміжного засобу при виконанні судово-медичних експертиз. Зараз постала проблема методологічного забезпечення впровадження цифрових технологій в судово-медичну експертизу. Виникла нагальна потреба у розробці комплексу методик судово-медичних досліджень з використанням цифрових приладів.

2. Методологія впровадження новітніх цифрових технологій, що включаються в систему пізнавальних засобів судової медицини, полягає у виробленні сукупності прийомів дослідження для практичного досягнення мети в умовах ускладнення зв’язку між досвідною основою пізнання і теоретичними узагальненнями. Загальні принципи пізнавального процесу та логіко-гносеологічні, тактичні аспекти діяльності судового експерта дозволили визначити види отримання і опрацювання візуальної інформації з об’єктів судово-медичної експертизи на базі цифрових технологій: загальні, які не потребують використання спеціальних способів підготовки об’єктів чи спеціальних приладів, побудовані на загальноприйнятих правилах виконання таких робіт, однак, мають деяку специфіку, зумовлену судово-медичною спрямованістю завдання; спеціальні, що потребують використання спеціальних прийомів чи спеціального обладнання і відповідної підготовки дослідника; прикладні – незвичні для інших видів наукових досліджень, обумовлені специфічними завданнями судової медицини та мають свої правила і алгоритми виконання.

3. Технологія цифрового планшетного сканування за умов дотримання запропонованих спеціальних прийомів дослідження дозволяє отримувати якісне цифрове зображення об’ємних об’єктів судово-медичної експертизи товщиною до 35–40 мм. За допомогою виготовленого приладу – метричного клину, встановлюється глибина різкості, тобто можливість отримання досить чіткого для експертного дослідження зображення об’ємного об’єкта, яка є індивідуальною для кожної моделі сканера, залежить не тільки від його оптичної системи але й від роздільної здатності приладу.

4. Використання цифрового фотоапарата, цифрової чи аналогової відеокамери та медичного приладу УАР-2 з комп’ютерним апаратним і програмним забезпеченням створює раціональний комплекс (цифрову фотолабораторію) для масштабного фотографування та проведення вимірних досліджень цифрових зображень об’єктів судово-медичної експертизи відповідно до запропонованих правил. Проведення за розробленими методиками спеціальних видів цифрової зйомки (безвиблискової, в поляризованому світлі, ультрафіолетових та інфрачервоних променях, мікрофотозйомки) поширює можливості вивчення об’єкта дослідження та значно прискорює дослідницький процес.

5. Комп’ютерна обробка отриманих фото- чи відеозображень предметів зі слідами крові за допомогою графічних редакторів дозволяє добитись необхідного кольороподілу різних за кольором і контрастністю об’єктів, що нерідко є основним засобом встановлення механізму слідоутворення. Методика цифрової кольроподільної фотографії у порівнянні з традиційним способом суттєво спрощує алгоритм дослідження і значно (в десятки разів) економить час дослідника.

6. З урахуванням технічних можливостей судово-медичних установ України, створено три оригінальні методики ідентифікації особи за черепом і фотопортретом, які є універсальними способами суміщення і не потребують використання спеціального апаратного та програмного забезпечення. На відміну від раніш запропонованих методів, кожна зі складених методик – відеосуперпроекція з прозорим діапозитивом, цифрова фотосуперпроекція з діапозитивом, суперпроекція у комп’ютерній програмі Adobe Premiere, є зручним інструментом ототожнення особи, оскільки зменшується кількість підготовчих етапів, а алгоритм виконання самого суміщення не потребує тривалого часу.

7. Відпрацьовані основні прийоми трасологічної ідентифікації гострих предметів з використанням цифрової фото-теле-відеотехніки. Визначено, що цифрова фотографія чи відеозйомка є найбільш швидким засобом фіксації результатів трасологічної ідентифікації. Додержання розроблених правил фотографування забезпечує ефективність аналізу збіжності об’єктів порівняння, а звідси і висновок про дію конкретного знаряддя травми, що є однією з відповідальних умов ідентифікаційних експертиз.

Публікації автора:

1. Гуров О. М. Класифікація слідів в судово-медичному і криміналістичному аспекті // Український судово-медичний вісник. – 1996.– № 2.– С. 16 – 18.

2. Гуров О. М. Використання ідентифікаційних зв’язків в судово-медичній експертизі пошкоджень // Український судово-медичний вісник. – 1997.– № 1.– С. 5 – 6.

3. Гуров О. М. Перспективні напрямки використання цифрових технологій у судовій експертизі // Проблеми медичної освіти та науки. – 2003. – № 2. – С.57 – 59.

4. Гуров О. М. Методологічні аспекти використання цифрових технологій в судово-медичній експертизі // Український судово-медичний вісник. – 2003.– № 1.– С. 16 – 19.

5. Гуров О. М. Сканування об’ємних об’єктів судово-медичної експертизи із застосуванням метричного клину // Український судово-медичний вісник. – 2003.– № 2.– С. 8 – 12.

6. Гуров О. М. Використання планшетних сканерів для репродукційної зйомки об’єктів судово-медичної експертизи // Український судово-медичний вісник. – 2004.– № 1.– С. 21 – 23.

7. Гуров О. М. Використання цифрових приладів для масштабного і метричного фотографування об’єктів судово-медичної експертизи // Український судово-медичний вісник. – 2004.– № 2.– С. 28 – 32.

8. Гуров А. М. К вопросу о создании цифровой лаборатории для решения заданий судебно-медицинской экспертизы // Криминалистика и судебная экспертиза: Междуведомственный науч.-метод. сборник. – Киев, 2004.– Т.52.– С. 217 – 221.

9. Гуров О. М., Куценко С. В. Безвиблискова фотозйомка та фотографія у поляризованому світлі об’єктів судово-медичної експертизи з використанням цифрового фотоапарата // Український судово-медичний вісник. – 2005.– № 1.– С. 4 – 6. (Автором проаналізовано стан проблеми, визначено мету роботи, проведено дослідження безвиблискової зйомки для макрооб’єктів, сформульовано висновки).

10. Гуров О. М. Можливості використання цифрових приладів для виконання судово-медичних досліджень із застосуванням інфрачервоних променів // Український судово-медичний вісник. – 2005.– № 2.– С. 21 – 23.

11. Гуров О. М. Цифрові технології як засіб кольороподільного дослідження об’єктів судово-медичної експертизи // Український судово-медичний вісник. – 2006.– № 1.– С. 12 – 17.

12. Гуров О. М. Цифрова мікрофотозйомка об’єктів судово-медичної експертизи // Проблеми медичної освіти та науки. – 2006.– № 3.– С. 92 – 95.

13. Гуров А. М. Методологические аспекты трасологических исследований с использованием цифровых технологий // Криминалистика и судебная экспертиза: Междуведомственный науч.-метод. сборник. – Киев, 2006.– Т.53.– С. 160 – 165.

14. Гуров О. М. Фотографічні цифрові технології в судово-медичній ідентифікаційній трасології // Український судово-медичний вісник. – 2006.– № 2.– С. 26 – 30.

15. Гуров О. М. Деякі методологічні питання ототожнення особи при проведенні медико-криміналістичних досліджень // Проблеми медичної освіти та науки. – 2007.– № 4.– С. 44 – 46.

16. Гуров О. М. Методологічні аспекти ототожнення особи методом комп’ютерної теле-фото-відеосуперпроекції зображень // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина» – 2007.– Вип. 32.– С. 280 – 282.

17. Гуров О. М. Ототожнення особи методом комп’ютерної відеосуперпроекції з прозорим діапозитивом // Український судово-медичний вісник. – 2007.– № 1.– С. 5 – 8.

18. Гуров О. М. Ототожнення особи методом цифрової фотосуперпроекції з прозорим діапозитивом // Український судово-медичний вісник. – 2007.– № 2.– С. 55 – 57.

19. Гуров О.М. Ідентифікаційні дослідження на етапі впровадження цифрових технологій в судово-медичну експертизу // Ліки України. – 2007.– №112.– С. 52 – 53.

20. Гуров А. М. Отождествление личности методом теле-видео-фотосуперпроэкции с использованием компьютерной программы Adobe Premiere // Международный медицинский журнал. – 2007.– Т.13, № 4.– С. 119 – 121.

21. Пат. 28194 Україна, МПК G 06 F 17/30. Спосіб визначення придатності сканованих зображень для ідентифікаційних судово-медичних досліджень / Гуров О. М.; заявл. 06.08.07; опубл. 26.11. 07, Бюл. №19.

22. Пат. 28195 Україна, МПК G 03 B 42/02. Спосіб визначення придатності сканерів для дослідження об’ємних об’єктів судово-медичної експертизи / Гуров О. М.; заявл. 06.08.07; опубл. 26.11.07, Бюл. № 19.

23. Пат. 28196 Україна, МПК A 61 B 5/117 Спосіб ототожнення особи за зажиттєвою фотографією та наданим черепом / Гуров О.М.; заявл. 06.08.07; опубл. 26.11.07, Бюл. № 19.

24. Гуров О. М. Використання УАР-2 для порівняльного трасологічного дослідження // Матеріали наук. конф. присвяч. пам’яті проф. Ю.С. Сапожникова: Зб. наук. праць. – К., 1997.– С. 55 – 56.

25. Гуров А. М. О возможности использования современных полимерных слепочных материалов для микротрасологических исследований // Актуальні питання теорії та практики судової експертизи: Зб. наук. праць. – Харків, 2000.– С. 42 – 43.

26. Гуров О. М. Методологічні засади ідентифікації знарядь травми // Матеріали наук.-практ. наради-семінару завідувачів відділень суд.-мед. цитології та суд.-мед. криміналістики бюро суд-.мед. експертизи України: Зб. наук. праць. – Львів, 2004.- С. 21-26.

27. Гуров О. М. Використання цифрової фото-теле-відеотехніки при проведенні судово-медичних експертиз // Матеріали наук.-практ. наради-семінару завідувачів відділень суд.-мед. цитології та суд.-мед. криміналістики бюро суд-.мед. експертизи України: Зб. наук. праць. – Львів, 2004.– С. 40 – 48.

28. Гуров А. М. Использование цифровых устройств для фотографирования видимой люминесценции // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні питання та перспективи розвитку судової медицини та криміналістики». Харків, 14-16 вересня 2005 р. – Харків, 2005.– С. 127 – 128.