Анотація до роботи:

Радзівідло Я.Й. Особистісно-професійне становлення працівників прокуратури в процесі діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06. – юридична психологія. Національний університет внутрішніх справ. МВС України. Харків, 2004.

У роботі здійснений психологічний аналіз індивідуально-професійного становлення й успішності професійної діяльності працівників прокуратури, що має диференційну значимість при визначенні рівня професійності прокурора і може служити прогностичним критерієм. Це дозволило побудувати професіограму і психограму успішного прокурора. Остання складається з п'яти блоків: правової соціалізації особистості, організаційно-управлінських здібностей, когнітивних здібностей, авторегулятивних властивостей і комунікативно-конструктивних здібностей. Були визначені кількісні межі прояву особистісних якостей успішних прокурорів. Це дає можливість робити висновок про придатність кандидата на посаду прокурора. Досліджених працівників прокуратури розділили на три групи: з високим, середнім і низьким рівнем професійної успішності. Запропонована шкала в сукупності з аналізом особистих справ прокурорів може бути використана для інтегральної оцінки індивідуальної успішності і служити обґрунтуванням для висновків про рівень їхнього професіоналізму.

1. У дисертації здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми особистісно-професійного становлення працівників прокуратури з урахуванням специфіки цього виду державної служби в правоохоронній системі. Установлена важлива характеристика особистісно-професійного становлення прокурорів – це формування професіоналізму особистості і професіоналізму діяльності.

Виявлено причинно-наслідкові зв’язки між особистісно-професійним становленням працівника прокуратури і соціально-біографічними умовами його життя.

Доведено, що соціальне походження і успішність навчання в школі грали не основну роль у становленні і набутті професійно важливих якостей працівниками прокуратури, робітничо-селянське походження і середній бал шкільного атестата нижче „4” компенсувалися майбутніми прокурорськими працівниками активними заняттями спортом, суспільною роботою, службою в армії і професійною діяльністю до приходу в прокуратуру.

Усі ці види діяльності сприяли формуванню навичок міжособистісного спілкування, комунікативної компетентності, витривалості, прагнення до лідерства, умінь вирішувати задачі в команді, розвитку емоційно-вольової стійкості, здатності діяти в екстремальних умовах, організованості, цілеспрямованості, які так необхідні для професії прокурора.

2. Ефективність становлення службовців прокуратури і рівень їх професіоналізації залежить від їх ставлення до життєвих цінностей, де успішність становлення визначає домінування таких цінностей, як робота, навчання, охорона закону.

Так, віддання переваги такій цінності, як робота, у працівників прокуратури - початківців займає тільки 7 %, у фахівців – 15 %, а у професіоналів – 40 %. Ставлення до навчання наступне: у початківців – 25 %, у фахівців – 30 %, а професіоналів – 51 %. Особливо важливим прогностичним критерієм для прокурорів є ставлення до закону. Така цінність, як охорона закону в працівників-початківців займає всього 15 %, у фахівців – 44 %, а у професіоналів – 55 % їх переваг.

Ефективність становлення працівників прокуратури також залежить від рівня їх агресивності: у міру зростання професіоналізації він зменшується. Адаптація до своїх професійних обов’язків у службовців прокуратури визначається також рівнем їх тривожності і психічної стомлюваності. Тому аналіз названих показників має диференціюючу значущість для судження про рівень майстерності і може бути прогностичним критерієм професійного зростання працівника прокуратури.

3. Компонентами структури професіограми прокурора є наступні види професійної діяльності: соціально-мотиваційна, когнітивна, організаційно-управлінська, превентивно-виховна, комунікативно-конструктивна, авторегуляторна і операціональна.

Для психологічного аналізу найбільш значущими є наступні специфічні особливості професійної діяльності прокурора: її детальна законодавча регуляція; обов’язкова юридична нормативність задач і функцій прокурора; межі його повноважень, що чітко регламентуються; суворо обумовлені вимоги до форм реагування при порушеннях законів; директивний стиль діяльності, заснований на єдиноначальності; суперечливий характер діяльності, обумовлений з одного боку, жорсткістю юридичних вимог до неї, а, з другого боку, творчим її характером, різноманітністю вирішуваних задач, професійною і процесуальною самостійністю, яка детермінує високу особисту відповідальність за свої рішення. Саме суперечність діяльності прокурора породжує її стресогенний характер.

4. Психограма успішного прокурора складається з п’яти блоків: правова соціалізація особистості, організаційно-управлінські здібності, когнітивні якості, авторегулятивні якості, комунікативно-конструктивні здібності.

Об’єктивність показників про рівень успішності працівника прокуратури може забезпечуватися врахуванням кількісних даних діагностично-професіонально значущих критеріїв. Так, рівень правової соціалізації особистості прокурора за показниками тестування за методикою СМДО повинен мати середньонормативні значення базових шкал від 42 до 55 стенів. За методикою Кеттелла (16РF(А) високі значення чинників С (6-8), G (6-8) та Q₃ (6-9) стенів при низьких значеннях чинників О (3-5) і Q₄ (4-5) стенів. За методикою РСК оптимальний діапазон коливань показників на рівні 6-7 балів.

По організаційно-управлінських здібностях прокурора можна встановити показники його когнітивних здібностей, рівня комунікативності, правової соціалізації і авторегулятивних якостей. Останнє можливе тому, що організаційно-управлінські здібності є інтеграційними і, по суті, включають решту перерахованих здібностей успішного прокурора.

Когнітивні якості успішного прокурора при тестуванні за методикою Равена повинні бути 105 – 110 Т-балів; при користуванні методикою Кеттелла 16РF (А) за чинником В від 7 до 9 і більше стенів. За показниками адаптації (експрес-діагностика адаптивності) вони мають низьку психічну стомлюваність (5 – 6 умовних одиниць) і тривожність (5,5 – 6,5 умовних одиниць).

Авторегулятивні якості успішного прокурора при визначенні за допомогою методики СМДО повинні коливатися від 50 до 55 стенів; за методикою Кеттелла 16РF(А) і шкалах С (7 – 8), Q₃ (7 - 9) стенів, а за шкалами О (3,5 – 4,5) і Q₄ (4 – 5) стенів. При користуванні тестом РСК за шкалою інтернальності в області невдач (І_н) показники повинні бути високими: на рівні 5 – 6 балів.

Комунікативно-конструктивні здібності успішного прокурора можна діагностувати використовуючи методику СМДО – при цьому показники повинні бути на рівні 42 – 55 Т-балів; за методикою Кеттелла 16РF(А) чинники А і Н (6 – 7), N (5 – 6), Q₃ (7 – 9) стенів. У разі вживання тесту РСК, за шкалою загальної інтернальності (І₀) показники повинні бути на рівні тесту “Товариськість”, середня сума балів повинна бути на рівні 18. Застосовуючи методику “діагностики рівня емпатичних здібностей” успішні прокурори повинні мати сумарний показник 25-30 балів. А при числі збігів на рівні 6 вони відносяться до осіб з інтуїтивним каналом емпатії.

5. Результати аналізу сукупності якісних і кількісних показників індивідуальних характеристик досліджених працівників прокуратури дозволили розділити їх на три групи: з високим -, середнім -, і низьким рівнем успішності професійної діяльності.

1 група – з високим рівнем успішності – кожний її представник повністю відповідає високим вимогам до прокурорської спеціальності. За методикою Равена має 105 – 110 і більш Т-балів; за методикою Кеттелла 16РF(А) – 9 і більше стенів за чинником В.

2 група – з середнім рівнем успішності, кожний суб’єкт цієї групи в основному відповідає вимогам до прокурорської спеціальності. За методикою Равена має 100 – 105 Т-балів; за методикою Кеттелла 16РF(А) – 7–8 стенів за чинником В.

3 група – з низьким рівнем успішності, кожний її член за сукупністю своїх психологічних характеристик не повністю (частково) відповідає вимогам до спеціальності прокурора. За методикою Равена кожний член групи має 95 – 100 Т-балів; за методикою Кеттелла 16РF(А) – 5–6 стенів за чинником В.

Запропонована шкала, сукупно з урахуванням якісних характеристик, одержаних при врахуванні і аналізі особових справ працівників прокуратури може бути використана при інтегральній оцінці індивідуальних результатів успішності їх професійної діяльності та висновку про придатність на певну посаду.

6. Оптимізація успішності діяльності працівника прокуратури залежить від активності і результативності одержання ним професійних знань, умінь і навичок та необхідного рівня професійно важливих особистісних якостей.

Для оптимізації професійної діяльності початківців - працівників прокуратури в адаптаційному періоді найважливішим є навчання й освоєння ними специфіки професії; оптимізація діяльності фахівців вимагає проведення з ними соціально-психологічних тренінгів з метою засвоєння мистецтва спілкування, культури мовлення, розуміння співбесідника, саморегуляції; оптимізувати працю професіоналів допоможе освоєння ними технології розумової діяльності, передача досвіду молодим колегам, надання їм психокорекційної і психотерапевтичної допомоги.

Публікації автора:

1. Радзивидло Я.И. Факторы, детерминирующие профессиональное становление работников правоохранительных органов // Вісник Харківського університету. – 2002. - № 550. – С. 270-272.

2. Радзивидло Я.И. Роль уровня коммуникативной компетентности в профессиональном становлении работников прокуратуры // Вісник Харківського університету. – 2002. - № 576. – С. 171-173.

3. Самойлов М.Г., Радзівідло Я.Й., Позіненко Ю.В Значення соціально-психологічних факторів і саморегуляції в становленні працівників судів та прокуратури // Виховна, соціальна та психологічна робота в Національному університеті внутрішніх справ: стан та перспективи. – Харків, 2003. – С. 40-41.

4. Радзивидло Я.И. Социально-психологические факторы, влияющие на профессиональное становление работников прокуратуры // Право і безпека. – 2002. - № 2. – С. 197-199.

5. Радзівідло Я.Й. Роль рівня комунікативної компетентності в індивідуально-фаховому становленні працівників прокуратури // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – 2003. – Т. 5, ч. 6. – С. 210-214.

6. Радзивидло Я.И. Психологические основы оптимизации трудовой деятельности работников прокуратуры // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – 2002. - № 3. – С. 181-184.

7. Радзівідло Я.Й. Критерії оцінки професійної успішності прокурорських робітників в умовах перехідного суспільства // Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України. Мат. І міжвузівської науково-практичної конференції. – Харків: Академія пожежної безпеки України, 2003. – С. 76-79.

8. Радзівідло Я.Й. Кінетика ієрархії цінностей у працівників прокуратури в різні періоди їхньої трудової діяльності // Наукові записки Харківського військового університету. – Харків, 2004. - № 45. – С 152-158.

9. Радзивидло Я.И. Профессиограмма успешного прокурорского работника // Психологія сучасності: наука і практика. - Одеса, 2004. – С. 54-56.