Проведене дослідження дозволило науково обгрунтувати й експериментально перевірити цілісний неперервний процес особистісно орієнтованого виховання майбутніх офіцерських кадрів у вищих військових навчальних закладах, розкрити його сутність та специфіку. Дослідження виконане на основі педагогічно доцільного поєднання передусім антропоцентричного і соціоцентричного теоретичних підходів, це дало можливість включити механізми індивідуально-особистісного й водночас соціально-професійного саморозвитку і сприяло, по-перше, формуванню гуманно спрямованої особистості, що забезпечує утвердженню у військах культури людської гідності; по-друге, підготовці захисника Вітчизни, громадянина і патріота, з широким державницьким світоглядом, розвинутим почуттям офіцерської честі; по-третє, становленню компетентного професіонала, здатного до вирішення сучасних військово-бойових та інженерно-технічних завдань, у тому числі за програмою "Партнерство заради миру", в складі миротворчих сил, що досягається в системі єдиної військової освіти, з поступовим поетапним зміщенням акцентів через суб'єкт-суб'єктні відносини з виховання на самовиховання. - З'ясовано, що сучасний стан виховання у вищих військових навчальних закладах характеризується безсистемністю, проведенням значної кількості різноманітних виховних заходів, які у своїй більшості не об'єднані єдиною концепцією. У Збройних силах на основі відповідних нормативних документів активно створюються нові підрозділи і відомства, діяльність яких спрямована на здійснення контролю, ревізії, покарань, що позбавляє виховний процес конструктивності, надає йому екстенсивного характеру, підсилює у військах традиційний авторитарний стиль. - Дано наукове визначення поняття "особистісно орієнтоване виховання військових фахівців" – це спеціально організований на основі поєднання передусім антропоцентричного і соціоцентричного теоретичних підходів цілісний процес суб'єкт-суб'єктної взаємодії, спрямований на формування індивідуальності кожного курсанта з урахуванням притаманних йому психологічних і соціальних особливостей, отриманих знань і рівня культури, що у своїй меті і результатах передбачає підготовку до виконання військово-професійного обов'язку, функцій захисника Батьківщини, формування з цією метою чітких громадянських позицій, патріотизму, високої моральності, культури людської гідності на основі забезпечення єдиного виховного впливу військово-педагогічного складу і зростаючого від етапу до етапу самовпливу курсанта . - Виявлено сутність особистісно орієнтованого виховання військових фахівців (віра в кожну молоду людину, розвиток її особистісної і військово-професійної самоактивності та культури людської гідності на основі поєднання вимогливості і поваги до особистості кожного курсанта в системі "особистість (майбутній офіцер) – народ (історія, мова, культура, освіта) – держава (суспільство)"). - Розкрито специфіку процесу особистісно орієнтованого виховання у вищому військовому навчальному закладі. Вона простежується в організації, змісті, системі засобів і полягає в тому, що, по-перше, процес виховання відбувається в системі неперервної єдиної військової освіти і поетапно включає допрофесійну, фундаментальну військово-професійну та післядипломну військову підготовку сучасного військово-технічного і патріотичного змісту; по-друге, проходить у цілодобовій військово-професійній діяльності і потребує конструювання виховного середовища; по-третє, здійснюється на основі високої організованості, дотримання свідомої дисципліни, єдності вимогливості і поваги до курсанта при виконанні всіх завдань: вартової служби, в добовому наряді, при проведенні тактико-спеціальних занять та ін.; по-четверте, вимагає превалювання індивідуальних над груповими і фронтальними формами аудиторної і позааудиторної роботи та відповідної науково-методичної системи засобів; по-п'яте, передбачає поступове зміщення акцентів у суб'єкт-суб'єктній взаємодії з виховання на самопроектування і самотворення особистості курсанта для забезпечення високої професійної підготовки, громадянськості, психолого-педагогічної культури і розвиненого почуття людської гідності і офіцерської честі; по-шосте, забезпечує безпосередній перехід від авторитарного до гуманно спрямованого формування військового фахівця на основі довір'я до кожної молодої людини. - Здійснено модифікацію поняття "військове виховне середовище" як особливе соціокультурне відносно контрольоване утворення, що забезпечує сукупність спеціально організованих конструктивних особистісно-соціальних виховних впливів. Сконструйоване виховне середовище включає: середні загальноосвітні школи, військовий навчальний заклад та військові частини. Воно характеризується наявністю об'єктивних (зовнішніх) і суб'єктивних (внутрішніх) умов, відповідної науково-методичної системи засобів виховання і самовиховання військового фахівця, створенням суб'єкт-суб'єктної навчально-виховної взаємодії. Виховне середовище конструюється на основі, по-перше, всебічного і глибокого вивчення особистості кожного курсанта; по-друге, наявності і використання ефективних індивідуалізованих засобів навчання і виховання у контексті суб'єкт-суб'єктної взаємодії; по-третє, визначеної системи цінностей, притаманних захисникові Батьківщини. - Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено цілісний неперервний процес особистісно орієнтованого виховання у системі єдиної військової освіти, що включає три послідовні етапи – 1) допрофесійний, 2) фундаментальний військово-професійний та 3) післядипломний. Кожен етап процесу має свою мету і зміст, де генералізуються провідні напрями виховання, забезпечуються суб'єкт-су'бєктні педагогічно доцільні відносини, що робить курсанта на основі самопізнання і самовдосконалення суб'єктом свого розвитку, і наповнює їхні навчальні та життєві цикли особистісно-соціальним смислом та емоційним піднесенням. - Виявлено головні умови процесу особистісно орієнтованого виховання, що характеризують педагогічне виховне середовище. Зовнішні, об'єктивні (економічні, культурологічні, пізнавальні, організаційно-процесуальні, змістові) і внутрішні, суб'єктивні (мотиваційні, перцептивні, креативні). Визначено й експериментально апробовано науково-методичну систему засобів. Вона розглядалася як концептуально об'єднана сукупність науково-методичних компонентів, що мають єдину мету і забезпечують ефективність процесу особистісно орієнтованого виховання. Доведено, що найбільш доцільним є поєднання інноваційних і традиційних форм і видів діяльності. Використовувалися навчально-виховні технології, які передусім забезпечували активізацію виховання у процесі навчання (диференціація навчальних предметів за генералізацією виховних напрямів, інтеграція навчальних дисциплін за виховною метою, модульний розподіл навчального матеріалу, рейтингова система оцінки знань, умінь і навичок, "занурення" в предмет); власне виховні технології (формування єдності свідомості і практичних дій, контролю і коригування різнорівневих виховних результатів; індивідуальне використання методів заохочення і покарання), а також методи (узагальнення незалежних характеристик, бліц-ігри, інсценування) та прийоми у відповідності до обґрунтованих етапів процесу, що сприяло визначенню ефективності їх сукупного впливу. На всіх етапах обгрунтованого процесу особистісно орієнтованого виховання зафіксовано переконливий середній приріст (перший етап – 19,9%; другий етап – 22,54%; третій етап – 25,24%). Отже, гіпотеза дослідження дістала повне підтвердження. На основі отриманих результатів розроблені науково-методичні рекомендації щодо здійснення особистісно орієнтованого виховання військових фахівців Збройних сил України. Проведене дослідження не вичерпує проблеми, на подальше самостійне вивчення передусім заслуговує проблема педагогізація навчально-виховного процесу у вищих військових навчальних закладах. Основні положення дисертаційної роботи викладено у таких публікаціях: 1. Левченко С.М. Поєднання індивідуального та колективного впливу в роботі командира курсантського підрозділу // Зб. наук. пр.: Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Випуск 2-3. – Серія "Педагогічні науки." – Полтава, 2000. – С.190-195. 2. Левченко С.М. Психолого-педагогічні основи та врахування типологій курсантів в особистісно орієнтованому вихованні у військово-навчальному закладі // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Випуск VIII. – Харків, 2000. – С.207-212. 3. Левченко С.М. Роль бойового досвіду військ в особистісно орієнтованому вихованні курсантів // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Випуск XI. – Харків, 2001. – С.141-145. 4. Левченко С.М. Самовдосконалення як складова особистісно орієнтованого виховання курсантів у військовому навчальному закладі // Зб. наук. пр.: Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Випуск 6-7. – Серія "Педагогічні науки". – Полтава, 2001. – С.265-270. 5. Левченко С.М. Основні умови функціонування і розвитку процесу особистісно орієнтованого виховання курсантів у вищому навчальному закладі // Зб. наук. пр.: Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. – Випуск 5-6. – Серія "Педагогічні науки". – Полтава, 2002. – С.198-201. 6. Левченко С.М. Особистісно орієнтоване виховання курсантів у навчально-виховному процесі вищого військового навчального закладу // Імідж сучасного педагога. – 2003. – № 1. – С.59-62. 7. Левченко С.М. Врахування основних положень теорії колективу в процесі особистісно орієнтованого виховання курсантів // Матеріали міжнародного семінару
"А.С. Макаренко і світова педагогіка". – Полтава, 2002. – С.120-123. 8. Левченко С.М. Деякі проблеми гуманізації навчально-виховного процесу у вищих військових закладах освіти // Матеріали регіональної науково-практичної конференції "Проблеми виховної роботи у вищих військових закладах освіти регіону: з досвіду розв'язання". – Полтава, 2002. – С.60-63. 9. Левченко С.М. Ідеї антропоцентризму в процесі особистісно орієнтованого виховання курсантів у військовому навчальному закладі // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуалізація ідей антропоцентризму в умовах реформування загальноосвітньої і вищої школи". – Полтава, 2001. – С.125-129. 10. Левченко С.М. Морально-духовні аспекти особистісно орієнтованого виховання курсантів військового вузу // Міжнародні студентські європейські читання "Духовний розвиток і виховання особистості: вітчизняні і світові тенденції". – Полтава, 2003. – С.86-93. Анотації |
