Музичко Людмила Володимирівна. Особистісні чинники формування індивідуального стилю учіння у студентів економічних спеціальностей. : Дис... канд. наук: 19.00.07 - 2009.
Анотація до роботи:
Музичко Л. В. Особистісні чинники формування індивідуального стилю учіння у студентів економічних спеціальностей. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», Київ, 2009.
Дисертацію присвячено дослідженню проблеми впливу особистісних чинників студентів на формування індивідуального стилю їхнього учіння. Проаналізовано стан розробки проблеми в сучасній психологічній та педагогічній науці; подано аналіз ключових понять дослідження; визначено та обґрунтовано особливості прояву стилю учіння студентів в процесі навчально-професійної діяльності.
Розроблено програму експериментального дослідження та адаптовано до предмета дисертаційного дослідження діагностичний інструментарій для вивчення властивостей особистості, що впливають на розвиток стилю учіння. Експериментально встановлені особливості впливу особистісних чинників на розвиток певного стилю учіння студента.
У дисертаційному дослідженні розроблено та реалізовано програму формувального впливу особистісних чинників на розвиток стилів учіння студентів. Встановлено, що особистісні чинники прискорюють темпи розвитку стилю учіння в умовах спеціально організованого навчання. Доведено доцільність застосування цілеспрямованої тренінгової роботи, спрямованої на вдосконалення стильової поведінки, з метою формування стилів учіння студентів.
На основі проведеного теоретичного аналізу проблеми стилю учіння, а також узагальнення результатів дослідження сформульовано загальні висновки, що підтвердили висунуті припущення:
Теоретично встановлено, що проблема стилю активно розробляється психологами у багатьох напрямках: змістове наповнення поняття, визначення видів, встановлення структури тощо. У вітчизняній психології поняття індивідуального стилю учіння розглядається як різновид індивідуального стилю діяльності і вивчається з позиції традиційного (суб’єктивного) підходу, обґрунтованого пермською школою психології. Стиль учіння визначається як система найбільш ефективних прийомів та способів організації суб’єктом власної самостійної роботи. Застосовується дихотомічний розподіл стилів учіння: «раціональний», що дає правильне спрямування навчальній активності особи, та «нераціональний», що значно утруднює процес здобуття досвіду та не призводить до результатів, адекватних затраченим зусиллям; імпульсивний – раціональний (в залежності від зорієнтованості особи у навчанні). Широко досліджуються різноманітні навчальні стилі, які виконують пристосувальну та компенсаторну функції. Основні зусилля дослідників спрямовувались на встановлення ролі індивідуально-типологічних властивостей особистості у формуванні її індивідуального стилю учіння, а проблема власне особистісної детермінації останнього наразі залишається недостатньо висвітленою.
У західній психології поняття стилю учіння використовується для позначення індивідуальної специфіки навчальної поведінки особи, під якою розуміється система індивідуально-своєрідних способів засвоєння інформації у навчанні, а у більш широкому розумінні – притаманний даному учню стійкий спосіб взаємодії зі своїм освітнім оточенням. Стиль учіння різними авторами пояснюється за допомогою таких понять: навчальні переваги (здатність до активності, яка визначається певним модусом учіння), що забезпечують успішність учіння на кожному його етапі; провідний спосіб роботи з інформацією (на основі домінування інформаційного каналу та певної півкулі головного мозку); підхід до учіння (глибинний чи поверховий) як специфічна реакція на конкретну задачу у певному навчальному контексті.
У сучасній психології розвивається новий підхід до розуміння стилю учіння, а саме – відмова від трактування стилю учіння як біполярного та перехід до його аналізу як багатовимірного психічного явища, у якому можуть виокремлюватися різноманітні рівні стильової поведінки.
Уточнено зміст поняття стилю учіння – динамічної системи прийомів і способів реалізації учіння суб’єктом, що проявляється у відповідній навчальній поведінці, зумовленій комплексом його природних властивостей, особливостями пізнавальної сфери певними особистісними якостями, а також вимогами діяльності. Стильова поведінка людини може проявлятися у вигляді певної структури, елементами якої є відповідні навчальні преференції, що забезпечують успішність учіння на різних етапах навчального циклу. Коли людина має навчальні преференції, які забезпечують успішність на кожному етапі навчального циклу, йдеться про гармонійний стиль учіння. У разі наявності лише певних навчальних преференцій, можна говорити про домінування навчального стилю (або стилів).
Встановлено, що серед працівників-економістів найбільш успішними у професійній діяльності є ті фахівці, у стильовій структурі учіння яких достатньо високо розвинені всі складові. Виявлено, що здатність вдосконалювати свій професійний досвід у різних умовах та за допомогою різноманітних способів дає можливість економістам підтримувати високий професійний рівень. Цей факт свідчить на користь необхідності гармонізації стилю учіння студентів економічних університетів для забезпечення успішності майбутньої професійної діяльності.
Виявлено істотні відмінності у прояві різнорівневих властивостей інтегральної індивідуальності студентів, які виступають у якості особистісних чинників детермінації певних стилів учіння. Такими факторами є: типові психологічні риси особистості студента, її акцентуації, особливості саморегуляції та властивості особистості, що забезпечують міжособистісну взаємодію. Досліджені особистісні чинники мають протилежний вираз у студентів, що не мають відповідного елементу у стильовій структурі учіння. Встановлено, що процесуально-результативна вмотивованість студента та локус контролю як властивість його особистості не є факторами, що суттєво впливають на формування певного стилю учіння.
Досліджено вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на формування певного стилю учіння. Під час формувального експерименту «діяльнісний» фактор впливу виявлявся у спеціально створених умовах навчання студентів експериментальної групи. Вплив особистісної детермінації забезпечувався тренінговою програмою вдосконалення стильової поведінки та розвитку властивостей особистості, які є чинниками розвитку певного стилю учіння.
На цих засадах розроблено програму формування гармонійного стилю учіння, спрямовану на усвідомлення студентом власних особливостей, пов’язаних з навчанням, розвитком властивостей особистості, що визначають різні елементи стильової структури його учіння, а також вдосконалення стильової поведінки з метою підвищення ефективності навчання.
Підтверджено ефективність запропонованої програми формування гармонійного стилю учіння студента на основі порівняльного аналізу даних констатувального та формувального експериментів. Доведено, що спеціально організовані умови навчання, які враховують особливості стильової поведінки студентів є дієвим чинником формування гармонійного стилю учіння та окремих його елементів.
Більш ефективні зрушення виявлено в підгрупі студентів, які залучались до тренінгових занять, спрямованих на розвиток певних властивостей особистості та вдосконалення відповідної стильової поведінки. Рівень зрушень в експериментальній групі студентів значно вищий, ніж у контрольній групі. Встановлені факти дали підстави для висновку: спеціально створені умови навчання позитивно впливають на формування окремих елементів стильової структури учіння студентів, але у разі залучення відповідного особистісного потенціалу студента формувальний вплив суттєво посилюється.
У подальших дослідженнях даної проблеми пропонується докладніше дослідити особистісні чинники, які визначають різноманітні комбінації розвинених стилів у структурі стильової організації навчальної поведінки студента. Також, можливо, засобами статистичного аналізу (зокрема, факторного аналізу) виокремити особистісні чинники детермінації стилю учіння, що мають різнорівневу організацію.
Публікації автора:
Музичко Л. В. Проблема індивідуального стилю учіння у сучасних психолого-педагогічних дослідженнях / Л. В. Музичко // Проблеми гуманітарних наук : наукові записки ДДПУ ім. І. Франка. – Дрогобич : Вимір, 2006. – Вип. 17, Психологія – С. 16–25.
Музичко Л. В. Навчальна мотивація як фактор розвитку індивідуального стилю учіння / Л. В. Музичко // Наука і освіта. – 2006. – № 5–6 – С.67-70.
Музичко Л. В. Соціально-психологічні властивості особистості та розвиток індивідуального стилю учіння / Л. В. Музичко // Соціальна психологія. – 2007 – № 1(21). – С. 153–161.
Музичко Л. В. Досвід дослідження та формування індивідуального стилю учіння студентів економічного університету / Л. В. Музичко // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць / ред. кол. : С. Д. Максименко (гол. ред.) та ін. – К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2008. – Т. Х, вип. 7. – С. 295–304.
Музичко Л. В. Індивідуальний стиль учіння в умовах спеціально організованого навчання / Л. В. Музичко // Соціальна психологія. – 2008. – № 6 (32). – С. 113–121.
Музичко Л. В. Гуманізація вищої освіти – шлях до гуманізації суспільства / Л. В. Музичко // Університетська педагогічна освіта як шлях гуманізації суспільства : матеріали наук.-метод. конф., 2–3 лютого 1999 р., м. Київ / КНЕУ імені Вадима Гетьмана. – К. : КНЕУ, 1999. – Ч. 1. – С. 66–68.
Музичко Л. В. Ступінь самостійності в професійному навчанні – критерій рівня професіоналізації студента / Л. В. Музичко // Система організації самостійної роботи студентів : досвід, проблеми : матеріали наук.-метод. конф., 3–4 лютого 2000 р., м. Київ / КНЕУ імені Вадима Гетьмана. – К. : КНЕУ, 2000. – С. 59–60.
Музичко Л. В. Особливості поточного контролю навчання студентів з різними стилями учіння / Л. В. Музичко // Проблеми безперервної освіти в сучасних умовах соціально-економічного розвитку України : матеріали наук.-метод. конф., 2002 р., м. Івано-Франківськ / Івано-Франківський тех. ун-т нафти і газу. – Івано-Франківськ : ДПІ, 2002. – С.154–155.
Музичко Л. В. Стиль учіння та його вплив на навчальну діяльність студентів / Л. В. Музичко // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. / ред. кол. : В. О. Зайчук, О. Я. Савченко, М. Ф. Дмитриченко та ін., 21 квітня 2003 р., м. Київ / КНЕУ імені Вадима Гетьмана – К. : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2003. – С. 180–184. – (Спецвипуск).
Музичко Л. В. Використання переваг індивідуального стилю учбової діяльності для розвитку творчої індивідуальності студентів / Л. В. Музичко // Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 22–23 квітня 2005 р., м. Житомир / ЖДПУ ім. І. Франка. – Житомир : ЖДПУ, 2005. – С. 122–123.
Музичко Л. В. Складові індивідуального стилю навчальної діяльності як фактори прояву самостійності у навчанні / Л. В. Музичко // Індивідуалізація навчального процесу як провідна складова модернізації вищої економічної освіти : матеріали наук.-практ. конф., 1–2 лютого 2006 р., м. Київ / КНЕУ імені Вадима Гетьмана. – К. : КНЕУ, 2006. – Т. 2. – С. 245–246.
Музичко Л. В. Формування індивідуального стилю учіння – шлях до індивідуалізації навчання студентів у сучасних умовах становлення вищої освіти / Л. В. Музичко // Стан і перспективи розвитку духовної культури особистості в умовах розгортання глобалізаційних процесів : матеріали наук.-практ. конф., 15–16 листопада 2007 р., м. Рівне. – Рівне, 2007. – Т. 1. – С. 60–64.
Музичко Л. В. Формування індивідуального стилю учіння – шлях до підвищення ефективності професійного навчання / Л. В. Музичко // Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців (шляхи розвитку) : матеріали наук.-практ. конф., 6–8 лютого 2007 р., м. Київ / КНЕУ імені Вадима Гетьмана. – К. : КНЕУ, 2007. – Т. 1. – С. 378–380.
Музичко Л. В. Прояв суб’єктності студентів в умовах реалізації гуманістичної освітньої парадигми / Л. В. Музичко // Досвід організації та активізації навчального процесу на основі впровадження інноваційних технологій : матеріали наук.-практ. конф., 5–8 лютого 2008 р., м. Київ / КНЕУ імені Вадима Гетьмана. – К. : КНЕУ, 2008. – Т. 1. – С. 195–197.
