У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії – оцінка стану здоров’я дітей та підлітків, які постійно мешкають в радіаційно-контрольованих районах Українського Полісся, удосконалення програми моніторингу їх здоров’я та донозологічного скринінгу, що буде сприяти підвищенню ефективності системи профілактики і реабілітації порушень здоров’я цього контингенту. 1.Радіометричний скринінг підлітків Українського Полісся, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, свідчить про наявність інкорпорованого радіоцезію в організмі у 93,8% випадків. 2.Серед підлітків, які постійно мешкають на контамінованих радіонуклідами територіях, загальна захворюваність перевищує таку у підлітків “чистих” районів; провідне місце в її структурі займають хвороби органів дихання, ендокринної системи та функціональні розлади вегетативної нервової системи. Встановлена висока частота неврозоподібних станів (14,5%). 3.Стан сомато-статевого розвитку мешканців контамінованих радіонуклідами територій суттєво не відрізняється від такого у підлітків, які постійно мешкають в “чистих” районах. Тільки у 15-річних юнаків спостерігається вірогідне збільшення зросту та прискорення статевого дозрівання, що розцінюються як прояви гормезису. 4.Частота уражень щитовидної залози у підлітків залежить від рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища, віку, статі, та рівня внутрішнього випромінення і складає 35,6%. Серед них – дифузний зоб, кісти, аутоімунний тиреоїдит та вузлики. 5.Показники периферичної крові у переважної більшості мешканців забруднених радіонуклідами територій через 13-14 років після аварії на ЧАЕС практично не відрізняються від таких у підлітків, які мешкають в “чистих” районах. Разом з тим, у 15-річних підлітків виявлені більш високі показники червоної крові, що розцінюється як прояви гормезису. 6.Вегетативні дисфункції у підлітків, які постійно мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, зустрічаються частіше, ніж у мешканців “чистих” районів, що пов’язано з рівнем радіаційного забруднення навколишнього середовища і внутрішнього випромінення та частотою уражень щитовидної залози у даного контингенту. 7.Серед клінічних форм вегетативних дисфункцій у підлітків найбільш розповсюджені: вегето-судинна (45,7%)), нейро-циркуляторна (26,3%), вегето-вісцеральна (19,7%) та пароксизмальна вегетативна недостатність (8,3%), які характеризуються стійкістю клінічного перебігу та різноманітністю клінічних “масок”. 8.Запропонована і удосконалена система диспансерного нагляду підлітків із наявністю радіоцезію в організмі та комплекс профілактично-оздоровчих заходів, який включає психологічний моніторинг з подальшою психологічною реабілітацією, що дозволяє знизити рівень активності інкорпорованого радіоцезію на 93,4% і значно покращити стан здоров’я та самопочуття дітей. |