| У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми становлення життєвого стилю жінок. Проблему вирішено з точки зору статево-рольового підходу, що дозволило розкрити зв’язок рівневих і структурних девіацій М/Ф симптомокомплексу з різноманітними феноменами жіночого гендерного функціонування. Одержані дані свідчить про зв’язок порушень структурної та функціональної статево-рольової сфери особистості з життєвим стилем жінок, що свідчіть про необхідність розробки психокорекційних статево-рольових тренінгових програм для різних категорій жінок, а також превентивних статево-рольових тренінгів для підлітків. У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки: 1. Жінки, які розрізнюються рівнями кар’єрної орієнтації (КО) та домінантністю/субмісивністю (Д/С) в родині, мають специфічні рівневі характеристики статево-рольової сфери особистості. Жінки типу (КО+Д), що виявляють трансформацію статево-рольової сфери, є гіпермаскулінними на всіх рівнях організації М/Ф симптомокомплексу – соціогенному, поведінковому та біогенному. Жінки типу (КНО+С) мають гіперрольову поведінку – вони є гіпомаскулінними на всіх означених рівнях і гіперфемінними на соціогенному рівні організації М/Ф симптомокомплексу. 2. Жінки, що розрізнюються рівнями КО та ДС у родині, а також мають специфічні структурні характеристики статево-рольової сфери особистості, описані різними структурними моделями. У жінок типу (КО+Д) висока частота континуально-альтернативної та континуально-ад’юнктивної статево-рольових моделей. Це свідчить про незрілість і навіть інвертність статево-рольових структур особистості таких жінок. Для жінок типу (КО+СЛ) характерною є зріла андрогінна модель, для жінок типу (КНО+С) – континуально-альтернативна статево-рольова модель, що свідчить про девіації гендерної ідентичності жінок цієї групи, про їхню статево-рольову незрілість. Для жінок типу (КНО+СЛ) характерні андрогінна та континуально-ад’юнктивна моделі. Більш зрілими у статево-рольовому відношенні є ті жінки, які поєднують у собі протилежні полюси – «кар’єрну орієнтацію (КО) — відсутність кар’єрної орієнтації (КНО)», «домінантність в родині (Д) — відсутність домінантності(С)». 3. Структура міжрівневих зв’язків всередині М/Ф симптомокомплексу у жінок, що розрізняються рівнем КО і Д, має специфічні характеристики. У жінок типів (КО+Д) і (КНО+С) статево-рольова структура неартикульована, недиференційована: соціогенний, поведінковий та біогенний рівні М/Ф симптомокомплексу пов’язані між собою, утворюючи ригідні статево-рольові структури, які утруднюють опанування адаптивних гендерних ролей. У жінок типів (КНО+СЛ) і (КО+СЛ) структура цього симптомокомплексу артикульована, диференційована. Відсутність лінійних зв’язків між рівневими утвореннями М/Ф симптомокомплексу вказують на можливість встановлення «багато-багатозначних» зв’язків між ними. Це створює передумови відносинам міжрівневої компенсації, що, в свою чергу, дозволяє жінкам гнучко адаптуватися до різноманітних гендерних ролей, адекватних ситуаціям. 4. Поведінковий репертуар здійснення таких гендерних ролей, як «мати», «дружина», «жінка», «робітник» у жінок, що мають незначні девіації статево-рольової сфери особистості, – більш високий. Це жінки типів (КО+СЛ) і (КНО+СЛ). Більш високі показники адаптивності в цих групах пов’язані з більшим рівнем рольової гнучкості. Жінки типу (КО+Д) мають такі типи кар’єрних орієнтацій:функціональну, управлінську, орієнтацію на незалежність, служіння, відданість, виклик, підприємливість. Жінки типу (КНО+С) мають кар’єрну орієнтацію на стабільність, типу (КО+СЛ) – на стабільність, служіння, відданість, виклик, підприємливість, а також орієнтацію на інтеграцію способу життя. Орієнтація на інтегративний спосіб життя відображає повноту жіночої самореалізації. Жінки різних ТГІ мають специфічні особливості статево-рольової ідентичності. У жінок типу (КО+Д) спостерігається ідентичність з батьком або з домінантною матір’ю; у жінок типу (КО+С) – зі «слабкою» матір’ю; у жінок (КО+СЛ) і (КНО+СЛ) є двоїста ідентичність: за маскулінними якостями жінки близькі до батька, а за фемінними – до матері. Будь-яке зближення з одним із батьків на шкоду відносинам з другим виявляється проблемним з точки зору статево-рольового й навіть психосексуального розвитку жінок. 5. Структура жіночості («жіночого простору») у жінок різного типу відрізняється рівнем диференційованості: у жінок типів (КО+Д) і (КНО+С) її подано трьома факторами, типів (КО+СЛ) і (КНО+СЛ) – п’ятьма. У жінок типу (КО+Д) фактор «робітниця» – біполярний: один полюс – це конструкти «робітниця», «воїн», «красуня», а другий – «мати», «господарка». Жінки цього типу розглядають роботу (кар’єру), домівку та родину як взаємовиключаючі поняття, що перебувають в стані конфлікту. У жінок типу (КО+СЛ) не існує альтернативи «родина-робота» в явній, відкритій формі. Багато які конструкти, що відображають різноманітні аспекти жіночості, є полісемантичними, причому їх значущість у різних групах жінок дуже розрізнена. У першого типу жінок конструкт «красуня» має два значення – діловий успішний імідж і сексуальність, а у другого з’являється додаткове значення – природність, натуральність. 6. У ранніх спогадах жінок відбуваються особливості травм, одержаних ними у дитинстві, які впливають на особливості їхнього життєвого стилю.Для типів (КО+Д) і (КО+СЛ) емоційне середовище згадується більш погрозливим і відкидаючим, ніж у жінок інших типів. Ці типи жінок знаходять специфічні засоби подолання наслідків ранньої травми. Ранні спогади виявляють захисні стилеві стратегії: у першого з наведених типів жінок більше спогадів, що пов’язані з досягненнями, а у другого – з потребою турботи. Жінки типу (КО+Д) у спогадах отримують мало турботи, почувають себе недостатньо привабливими, сприймають інших як здатних сміятися над ними. Така тематична структура ранніх спогадів, певно, свідчить про ранню статево-рольову травму, що зумовила складність прийняття ними соціально-нормативних жіночих гендерних ролей. У жінок типів (КО+СЛ) і (КНО+СЛ) частота травматичних фабул ранніх спогадів – невисока. У жінок (КНО+С) часто зустрічається фабула спогаду «я не приваблива», що свідчить про наявність проблем у відносинах дівчинки з батьком. Існують особливості сексуальних сценаріїв у різних типів жінок. Романтичний і гедоністичний сценарії переважають у жінок типу (КО+Д). Сценарні варіанти пов’язані з визначеною мотивацією життя. Наявність проблем у відносинах з батьком веде до компенсаторної гіпервираженості потреби у любові. Батько стає не об’єктом їхньої любові, а об’єктом ідентифікації. Тому дівчинка у подальшому відчуває утруднення у розкритті свого жіночого потенціалу. Жінки типу (КНО+С) ідентифікують себе з матерями, вони відсторонені від батька. Ці дівчатка виростають дбайливими матерями, побоюючись чисто жіночих відносин з чоловіками. У цих жінок переважають несексуалізовані варіанти сексуальних сценаріїв – комунікативний і пронатальний. 7. У подружніх стосунках жінки типу (КО+Д) часто встановлюють нерівноправні стосунки. Статево-рольова комплементарність виявляється в таких формах функціональних відносин у подружжі, як «мати-син», «пані-слуга», «старша сестра-молодший брат». Зв’язок «пані-слуга» є однозначно дисфункціональним і призводить до залежних відносин чоловіка та жінки. Частота залежних відносин у цій групі жінок висока. В групах жінок (КО+СЛ) і (КНО+СЛ) частіше встановлюються партнерські стосунки. Частота залежних стосунків у подружніх відносинах тісно пов’язана зі змінами у статево-рольовій сфері. 8. Керівництво, здійснюване жінками типу (КО+Д), зумовлює низку труднощів, спричинених особливостями їхньої особистості у порівнянні з типом (КО+СЛ): неспокій, нетерплячість, домінантність, норовливість, фрустрованість, напруженість. Ці жінки менш оптимістичні та відкриті, менш доброзичливі, співчутливі та рефлексивні. Послаблення цих рис зумовлено тим, що перелічені якості входять до фемінної шкали, а цей тип жінок є гіпермаскулінним. Такі жінки мають більш низькі, ніж жінки (КО+СЛ), показники соціального інтересу, що визначає їхній більший егоцентризм. У жінок типу (КО+Д) М/Ф-утворення є тотальними детермінантами їх життєвого стилю, що пронизують усі сфери функціонування особистості. У жінок типу (КО+СЛ) професійна й інтимно-особистісна сфери відносно незалежні від статево-рольової регуляції. Така регуляція поведінки найбільш виражена, коли є девіації статево-рольових утворень особистості. Подальші перспективи дослідження вбачаємо в поглибленні теоретичних уявлень про статево-рольові детермінанти формування та реалізації життєвого стилю жінок. |
