У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення важливого наукового завдання зі встановлення особливостей використання батьківськими формами вітчизняних і зарубіжних сортів, міжсортових та багатовидових гібридів в селекції картоплі шляхом узагальнення особливостей прояву складових продуктивності, якісних ознак, стійкості проти фітофторозу, кореляцій між господарсько-цінними ознаками, підбору нових батьківських форм для міжсортової та міжвидової гібридизації, характеру передачі ознак потомству та їх успадкування. На основі цього доведено можливість і ефективність поєднання високої продуктивності, якості і фітофторостійкості селекційного матеріалу та створено генетично цінні сорти, що має велике значення в селекції картоплі та для сільськогосподарського виробництва України. 1. Складні міжвидові гібриди, створені на основі філогенетично віддалених видів, вітчизняні і зарубіжні сорти та міжсортові гібриди, використані як вихідний матеріал, проявляють високі показники продуктивності, багатобульбовості, крохмалистості, стійкості до фітофторозу, характеризуються задовільною або доброю результативністю гібридизації, що дає змогу використати їх батьківськими формами і отримати потомство з високими параметрами цих ознак. 2. Встановлені різні типи успадкування потомством продуктивності – проміжний, гетерозис і депресія. Незалежно від типу схрещування між продуктивністю батьківських форм і потомства встановлена слабка і середня від’ємна (r = -0,229 - -0,541) та слабка, середня і висока додатна (r = +0,238 - +0,956) кореляційні залежності, що вказує на можливість підбору батьківських пар в селекції на цю ознаку за фенотиповим її проявленням в окремих комбінаціях та за генотипом. 3. Проявлення в потомства однієї із складових продуктивності (кількості бульб в кущі) залежало від вихідного матеріалу і типу схрещувань. При простих міжсортових схрещуваннях спостерігався проміжний характер успадкування ознаки, при схрещуванні складних міжсортових гібридів – підвищення, при бекросуванні складних міжвидових гібридів – зниження їх кількості порівняно з батьківськими формами. Між кількістю бульб батьківських форм і потомства виявлена слабка і середня від’ємна (r = -0,195 - -0,496) та слабка середня і висока додатна кореляційна залежність (r = +0,193 - +0,990), що свідчить про можливість підбору батьківських пар при селекції на багатобульбовість за фенотипом і генотипом. 4. Проявлення в потомства ознаки маси однієї бульби залежало від вихідного матеріалу і типу схрещувань. Відмічено проміжний характер успадкування ознаки, підвищення та зниження величини бульби порівняно з батьківськими формами. Найбільш високу середню масу мало потомство, отримане від простих міжсортових схрещувань – 84, від складних – 72 і при бекросуванні складних міжвидових гібридів – 61 г. Між масою однієї бульби батьківських форм і потомства незалежно від типу схрещування встановлена слабка, середня і висока додатна (r = +0,067 - +0,982) та слабка середня від’ємна кореляційна залежність (r = -0,245 - -0,593), що свідчить про можливість підбору батьківських пар при селекції на цю ознаку за фенотипом та потомством. 5. Між кількістю бульб в кущі і середньою масою однієї бульби потомства, встановлена переважно обернена кореляційна залежність, що вказує на складність поєднання високих показників цих ознак. Незалежно від типу схрещувань продуктивність потомства корелювала із середньою масою однієї бульби, кількістю бульб і стебел в кущі. Кореляційна залежність між цими ознаками була середньою і високою додатною. 6. Встановлений, переважно проміжний, характер успадкування потомством стійкості проти фітофторозу та доведена можливість поєднання високих показників стійкості проти фітофторозу і продуктивності. Виявлені комбінації, перспективні для одержання високопродуктивного потомства (700-1203 г/кущ) в поєднанні з високою стійкістю проти фітофторозу (7,1-8,9 балів): Альпініст х Тетерів, Лелека х Альпініст, Слава х Pamir, Луговська х Kristal, Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), (Воловецька х Pamir) х Сузорьє, (Воловецька х Pamir) х Виток, Либідь х 88.1450 с.2. 7. Вміст крохмалю в бульбах потомства залежав від фенотипу батьківських форм і перевищував їх за цією ознакою. Найвищим вмістом крохмалю характеризувалось потомство, отримане при бекросуванні складних міжвидових гібридів – 19,2-23,4%. Коефіцієнт кореляції між продуктивністю і крохмалистістю бульб залежав від батьківських форм і був слабким, середнім, високим додатним (r = +0,121 - +0,875) та слабким, середнім від’ємним (r = -0,086 - -0,636), що свідчить про незалежність успадкування цих ознак і можливість поєднання їх високих показників в процесі селекції. 8. Вміст сирого протеїну і білка в потомства залежав від фенотипового проявлення цих ознак у батьківських форм та їх генотипу. Найбільшу кількість нащадків (66,7%) з високим вмістом сирого протеїну і білка виділено при простих міжсортових схрещуваннях. Співвідношення білок : сирий протеїн залежало від підбору батьківських пар та походження вихідного матеріалу. Найбільший відсоток (58,6) білка в сирому протеїні мали потомство від бекросування складних міжвидових гібридів. 9. Загальний вміст амінокислот в бульбах потомства незалежно від батьківських форм і типу схрещувань був рівнозначним, змінювалася лише їх кількість. Виділені комбінації схрещування, ефективні для отримання потомства з високим (10,75-12,71%) вмістом незамінних і замінних амінокислот: Альпініст х Тетерів, Слава х Памір, Луговська х Крістал, Тетерів х Крініца, Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), (Воловецька х Pamir) х Виток, (Воловецька х Pamir) х Либідь, Чернігівська рання х 89.721 с.23, Либідь х 88.1450 с.2. 10. Вміст вітаміну С в бульбах потомства залежав від фенотипового проявлення цієї ознаки в батьківських форм та їх генотипу, частково – від типів схрещування. Найбільш високою (21,0-22,3 мг%) вітамінністю бульб характеризувалось потомство отримане при схрещуванні простих міжсортових гібридів. 11. Вміст нітратів у бульбах потомства більше залежав від батьківських форм, ніж від типів схрещувань. Середні показники ознаки вмісту нітратів потомства були нижчими батьківських форм. Встановлена слабка, середня, висока додатна (r = +0,128 - +0,896) та від’ємна кореляційна залежність (r = -0,126- -0,861), що вказує на можливість підбору пар для гібридизації за фенотипом та генотипом. Найбільша кількість генотипів з мінімальним (до 45 мг/кг сирої маси) отримана в потомстві створеному при бекросуванні складних міжвидових гібридів. 12. Між вмістом редукуючих цукрів в бульбах батьківських форм і потомства виявлена слабка, середня і висока від’ємна (r = -0,010- -0,852) та додатна (r = +0,260-+0,817) кореляційні залежності, що свідчить про можливість підбору батьківських пар для гібридизації в селекції на вказану ознаку за фенотипом та генотипом. Виділені комбінації, які за низьким (0,10-0,16%) вмістом редукуючих цукрів придатні для виготовлення чіпсів. 13. Перспективними для одержання потомства з продуктивністю понад 1000 г/кущ і більше, стійкістю проти фітофторозу (8,0-9,0 балів), з високим (більше 20,0%) вмістом крохмалю, сирого протеїну, білка і амінокислот, низьким вмістом нітратів та редукуючих цукрів, є комбінації: - від простих міжсортових схрещувань – Лелека х Альпініст, Альпініст х Тетерів, Слава х Pamir і Луговська х Kristal; - від складних міжсортових схрещувань – Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), (Воловецька х Pamir) х Сузорьє, (Воловецька х Pamir) х Виток; - від бекросування складних міжвидових гібридів – Либідь х 88.1450 с.2. 14. Використовуючи різні типи схрещувань на основі складних міжвидових і міжсортових гібридів, сортів вітчизняної і зарубіжної селекції, створено новий генетично різноманітний селекційний матеріал з продуктивністю понад 1000 г/кущ, крохмалистістю вище 20,0%, стійкістю до фітофторозу 8,0-9,0 балів, високим вмістом сирого протеїну, білка, амінокислот, вітаміну С, низьким – редукуючих цукрів, нітратів. Створено сорти картоплі різних груп стиглості: Оксамит-99, Легенда, Удай, Лівадія. Перший занесений до Реєстру сортів рослин України з 2002 р., Легенда і Удай проходить державне сортовипробовування з 2005 р., Лівадія – підготовлений для передачі в державне сортовипробовування. |
