Анотація до роботи:

Гончаров Я. П. Особливості впливу кровопускань та еритроцитаферезу на клінічний перебіг справжньої поліцитемії в еритремічній стадії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.31 – гематологія та трансфузіологія, Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ, 2006.

Вивчались особливості впливу кровопускань та сеансів еритроцитаферезу на частоту скарг, дані об’єктивного статусу, периферичну кров, артеріальний тиск та функціональний стан міокарда у пацієнтів із справжньою поліцитемією (СП) в еритремічній стадії.

Встановлено високу частоту серцево-судинної патології при СП в еритремічній стадії, яка проявлялась переважно гіпертонічною хворобою, плеторичною артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та серцевою недостатністю. Визначено, що ексфузії крові поліпшують клінічну симптоматику СП в еритремічній стадії: зменшується загальна слабкість, стомлюваність, головний біль, запаморочення, гіперемія шкіри та слизових оболонок, розміри селезінки та печінки. Виявлено і математично доведено, що при проведенні еритроцитаферезу зниження гематокриту до нормативних значень відбувається на 9 діб раніше і триває на 90 днів довше, ніж при використанні кровопускань. Констатовано зменшення адгезивної та агрегаційної здатності тромбоцитів та концентрації фібриногену в крові як після кровопускань, так і після еритроцитаферезу. Виявлено, що при проведенні ексфузій крові з використанням тиклопідину агрегаційна здатність тромбоцитів з аденозиндифосфатом зменшується більш істотно, ніж при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти.

Отримані дані свідчать про те, що ексфузії крові позитивно впливають на клінічний перебіг СП в еритремічній стадії. Еритроцитаферез більш ефективно знижує кількість еритроцитів, концентрацію гемоглобіну, величину гематокриту, артеріальний тиск та більш суттєво поліпшує функціональний стан міокарда у пацієнтів із СП, ніж кровопускання. Частота тромбогеморагічних ускладнень при його застосуванні зменшується в 7 разів, а побічні ефекти виникають в 6 разів рідше, ніж під час кровопускань. На підставі результатів дослідження розроблені показання до проведення кровопускань та еритроцитаферезу у пацієнтів із СП в залежності від величини гематокриту, концентрації гемоглобіну та кількості еритроцитів у периферичній крові та наявності артеріальної гіпертензії.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у підвищенні ефективності лікування справжньої поліцитемії і зменшенні частоти тромбогеморагічних ускладнень, пов’язаних з плеторичним синдромом та порушеннями судинно-тромбоцитарного гемостазу. На підставі вивчення клініко-гематологічних особливостей перебігу справжньої поліцитемії в еритремічній стадії теоретично обґрунтовано застосування різних видів ексфузії крові.

2. Ексфузії крові зумовлюють зникнення плеторичного синдрому і пов’язаних з ним тромбогеморагічних ускладнень. Після еритроцитаферезу та кровопускань покращується самопочуття пацієнтів, зменшуються: гіперемія шкіри та слизових оболонок, головний біль, запаморочення, розміри печінки та селезінки. Після еритроцитаферезу кількість еритроцитів знижується на 21,9 %, концентрація гемоглобіну – на 24,9 %, величина гематокриту – на 22,4 %, а після кровопускань відповідно на 9,9 %, 12,1 % та 10,8 %.

3. Проведення ексфузій крові при справжній поліцитемії з використанням дезагрегантів сприяє зниженню адгезивної та агрегаційної здатності тромбоцитів (з АДФ, адреналіном, арахідоновою кислотою, колагеном, ристоміцином) і концентрації фібриногену в крові, що приводить до зменшення тромбогенного ризику в еритремічній стадії захворювання. Застосування тиклопідину під час проведення еритроцитаферезу та кровопускань має переваги над використанням ацетилсаліцилової кислоти, що проявляється більш істотним зниженням АДФ-залежної агрегації тромбоцитів без підвищення ризику виникнення геморагічних ускладнень. При проведенні еритроцитаферезу та кровопускань з використанням тиклопідину агрегаційна здатність тромбоцитів з АДФ зменшується на 49,0 % і 44,9 % відповідно, а при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти – на 16,2 % та 21,3 % відповідно.

4. Для справжньої поліцитемії в еритремічній стадії характерна висока частота серцево-судинної патології, яка проявляється переважно гіпертонічною хворобою (у 56,7 %), плеторичною артеріальною гіпертензією (у 18,9 %), ішемічною хворобою серця (у 38,9 %) та серцевою недостатністю (у 35,6 %). Артеріальна гіпертензія та діастолічна серцева недостатність при справжній поліцитемії мають залежність від величини гематокриту периферичної крові.

5. Ексфузії крові сприяють зменшенню серцево-судинних проявів справжньої поліцитемії, пов’язаних з плеторичним синдромом. Після еритроцитаферезу та кровопускань зникає гіперкінетичний тип гемодинаміки, знижується рівень та покращується добовий профіль артеріального тиску, збільшується максимальна швидкість аортального потоку, скорочуються час ізоволюмічного розслаблення лівого шлуночка та час уповільнення в фазу швидкого наповнення лівого шлуночка.

6. Еритроцитаферез має переваги над кровопусканнями, що полягає у можливості нормалізувати показники периферичної крові у більшої кількості пацієнтів із СП, скороченні часу, необхідного для нормалізації гематокриту (на 9 діб) та подовженні тривалості досягнутого ефекту лікування (на 90 діб), що зумовлює зменшення частоти тромбогеморагічних ускладнень.

Публікації автора:

1. Клинические особенности язвенных поражений желудка и двенадцатиперстной кишки у больных с истинной полицитемией / О. А. Петруша, Я. П. Гончаров, С. А. Гусева, В. А. Бышук // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2002. – № 4. – С.44 – 47.

Дисертант беспосередньо брав участь в клінічному обстеженні та лікуванні пацієнтів, проводив статистичний аналіз.

2. Дисфункция эндотелия – как фактор развития тромбогеморрагических осложнений при истинной полицитемии / Я. П. Гончаров, А. О. Петруша, В. П. Вознюк, С. А. Гусева // Матеріали міжнародного симпозіуму “Гемостаз – проблеми та перспективи”. Гематологія і переливання крові. Міжвідомчий збірник, випуск 31. – К.–2002. – С. 13 - 17.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та зарубіжної літератури та оформлено роботу.

3. Особенности костно-мозгового кроветворения при истинной полицитемии в эритремической стадии / Гончаров Я. П., Гусева С. А., Скрипец О. В., Касич М. И., Николаева С. М. // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2003 .–№ 4. – С. 14 – 19.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та зарубіжної літератури, виконано лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

4. Гусева С. А., Вознюк В. П., Гончаров Я. П. Дисфункция эндотелия и гемостатические нарушения как факторы развития сосудистых осложнений при истинной полицитемии // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2004 . – № 2. – С. 24 – 28.

Дисертант безпосередньо брав участь в обстеженні пацієнтів та оформленні роботи.

5. Гончаров Я. П., Гусева С. А., Вознюк В. П. Адгезивная и агрегационная способность тромбоцитов у больных истиной полицитемией при проведении кровопусканий и эритроцитаферезов // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2004 . – № 3. – С. 27 – 31.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та зарубіжної літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки, оформлено роботу.

6. Гончаров Я. П., Гусева С. А., Вознюк В. П. Влияние аспирина и ипатона на функциональное состояние тромбоцитов у больных истинной полицитемией при проведении эксфузий крови // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2004 . – № 5. – С. 35 – 41.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

7. Гончаров Я. П. Показания к проведению кровопусканий и эритроцитафереза у больных истинной полицитемией // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2005. – № 3. – С. 24 – 28.

8. Гончаров Я. П., Гусева С. А. Сравнительная эффективность кровопусканий и эритроцитафереза у больных истинной полицитемией в эритремической стадии // Вестник гематологии. – 2005 . – №3 . – С. 26 – 29.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

9. Гончаров Я. П., Гусева С. А. Прогнозирование артериальной гипертензии у больных истинной полицитемией в эритремической стадии // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2005 . – № 4. – С. 32 – 36.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

10. Гончаров Я. П., Гусева С. А., Бондаренко В. В. Влияние интенсивного изоволемического эритроцитафереза на гипертензивный синдром у больных истинной полицитемией по данным суточного мониторирования артериального давления // Сборник научных трудов к 70-летию НИИ гематологии и переливания крови “Актуальные проблемы гематологии и трансфузиологии”. – Том 2. – Минск: НПООО “Стринко”. – 2003. – С. 341 – 344.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

11. Гончаров Я. П., Гусева С. А. Влияние гемоэксфузий на уровень артериального давления у больных истинной полицитемией по данным суточного мониторирования // Сучасні аспекти військової медицини: Зб.наук.пр. Вип. 9. – К.: Головний військовий клінічний госпіталь. – 2004. – С. 241 – 248.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

12. Гончаров Я. П., Софієнко С. В. Вплив ексфузій крові на функціональний стан міокарда у пацієнтів зі СП в еритремічній стадії з артеріальною гіпертензією // Сучасні аспекти військової медицини: Зб.наук.пр. Випуск 10. – К.: Головний військовий клінічний госпіталь МО України. – 2005. – С. 262 – 265.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

13. Гусева С. А., Гончаров Я. П., Петруша А. О. Интерферонотерапия при истинной полицитемии: проблемы и достижения // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2005 . – №5. – С. 16 – 22.

Дисертантом проаналізовано відомості літератури, проведено лікування пацієнтів, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

14. Спосіб визначення розведення кров’ю кістково-мозкового пунктату у хворих на справжню поліцитемію в еритремічній стадії. Патент № 63622А, Україна, G01N33/49 / Гончаров Я.П., Петруша О.О., Гусєва С.А., Волкова Т.Г., Скрипець О.В. (Україна). Заявл. від 15.05.2003; опубл. 15.01.2004. – Бюл. № 1 – 3 с.

Дисертантом проаналізовано відомості вітчизняної та зарубіжної літератури, виконано клініко-лабораторні дослідження, проведено статистичний аналіз, зроблено висновки та оформлено роботу.

15. Сердечно-сосудистая патология у больных истинной полицитемией в эритремической стадии / Я. П. Гончаров, С. А. Гусева, А. О. Петруша, В. А. Бышук // Материалы Российской научно-практической конференции, посвященной 70-летию Российского научно-исследовательского института гематологии и трансфузиологии, Санкт-Петербург, 18-20 июня 2002 года “Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии”. – Санкт-Петербург. – 2002. – С. 106.

16. Гончаров Я. П., Гусева С. А. Влияние гемоэксфузий на сердечно-сосудистую патологию у больных истинной полицитемией // Материалы Российской научно-практической конференции “Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии”. – Санкт-Петербург: Российский научно-исследовательский институт гематологии и трансфузиологии. – 2004. – С. 22 – 23.

17. Гончаров Я. П. Показання до проведення кровопускань та еритроцитаферезу у хворих на справжню поліцитемію із артеріальною гіпертензією за даними добового моніторингу артеріального тиску // Матеріали науково-практичної конференції “Гематологія і трансфузіологія: фундаментальні та прикладні питання”. – Київ: Логос. – 2005. – С. 34 – 35.