У дисертації представлено теоретичне обґрунтування комплексного вивчення внутрішньовидової мінливості сосни звичайної в еколого-географічних і випробних культурах Київського Полісся. У результаті досліджень виявлено особливості успадкування сосною звичайною господарсько-цінних ознак залежно від географічного походження насіння, проаналізовано специфіку накопичення маси наземних органів та фізіологічно активного коріння сосни звичайної у 10 кліматипів (походжень), досліджено особливості розвитку їх генеративних органів у нових умовах існування. 1. За вивченими таксаційними показниками сосни звичайної різного географічного походження можна виділити три групи. Так, дерева з Центрального і Північного Полісся (гомельського і житомирського походжень) мають найкращі показники за всіма ознаками; дерева з Західного Лісостепу (львівське походження) відстають за цими ознаками; дерева з Правобережного Лісостепу посідають за вивченими ознаками проміжне положення. 2. Виявлено, що дерева волинського (117,0 кг), чернігівського (117,0 кг), житомирського (102,8 кг), гомельського походжень (100,5 кг), які представляють різні регіони Полісся, накопичують більшу масу наземних органів, ніж дерева з інших регіонів походження. 3. За результатами аналізу даних накопичення фізіологічно активного коріння сосною звичайною різного географічного походження порівняно з місцевим виявлено, що найбільшу масу фізіологічно активного коріння накопичують дерева гомельського походження на глибині 0–40 см, дерева житомирського походження – розвивають більшу масу кореневої системи на глибині 40–100 см, дерева воронезького та чернігівського походжень накопичують фізіологічно активне коріння більше за місцеве на глибині 70–100 см. Найбільша маса фізіологічно активного коріння у випробних культурах сосни звичайної накопичується у дерев київського походження – 6731 г(м3)-1, найменша – у дерев чернігівського – 5482 г(м3)-1. Дерева черкаського походження за цим показником посідають проміжне положення – 6576 г(м3)-1, але наближаються до місцевого. 4. За швидкістю та об’ємами накопичення лісової підстилки насадження сосни звичайної різного географічного походження можна розмістити у такій послідовності: київське,, житомирське, воронезьке, гомельське, сумське, волинське, чернігівське, луганське, черкаське, львівське. Насадження північних походжень інтенсивно накопичують масу опаду за рахунок фракцій – “шишки”, “хвоя” (насадження гомельського походження – 546 кгга-1 шишок, 657 кгга-1 хвої; насадження житомирського походження – 531 кгга-1 шишок, 645 кгга-1хвої). 5. Під час проведення порівняльного біохімічного аналізу хвої дерев сосни звичайної різного географічного походження виявлено, що в нових умовах місцезростання найбільша кількість калію та азоту накопичується у хвої дерев київського (N – 0,46 %, К – 0,39 % на 100 мг сухої речовини) та житомирського (N – 0,46 %, К – 0,39 % на 100 мг сухої речовини) походжень, що зумовлює високу енергію росту насаджень згаданих походжень. Хвоя дерев київського, житомирського і гомельського походжень містить найбільшу кількість хлорофілу-б: 45,7–47,1 мг(100 г)-1 сирої маси. Найменше хлорофілу-б виявлено у хвої дерев сумського, львівського, воронезького та луганського походжень – 24,1–40,2 мг(100 г)-1 сирої маси. Відповідно процеси фотосинтезу інтенсивніше перебігають у хвої дерев гомельського, київського та житомирського походжень. 6. Життєздатність пилку в еколого-географічних культурах висока – від 85 до 95 %. Найбільшу енергію проростання виявлено у пилку насаджень київського та черкаського походжень (94,1 та 93,5 %), найнижча – у пилку дерев львівського походження (85,3 %). 7. За показником фертильності найкраще пристосованими до нових умов існування виявилися насадження київського, житомирського та гомельського походжень. Довжина пилкових трубок у пилку дерев, що представляють ці походження, коливається від 91,5 до 86,8 мкм, найменшу середню довжину пилкової трубки визначено у дерев воронезького походження (68,7 мкм). Між життєздатністю та фертильністю пилку різного географічного походження встановлено пряму кореляційну залежність (коефіцієнт кореляції – 0,86). 8. За результатами біохімічного аналізу для пилкових зерен сосни звичайної всіх представлених у еколого-географічних культурах насаджень характерна наявність великої кількості крохмалю (98,7 %), а також ліпідів (93,5–98,7 %). Прижиттєва кислотність пилкових зерен досліджуваних насаджень різного географічного походження перебуває на рівні 6–7, тобто властива майже всім насадженням, представленим в еколого-географічних культурах, що вказує на високу активність ферментів гідролізу. 9. Під час дослідження генеративних особливостей різних кліматипів сосни звичайної в умовах Київського Полісся виявлено, що гаметофітне виживання насінних зачатків першого року високе і коливається від 71,4 % у шишках дерев чернігівського до 86,0 % у шишках дерев луганського походження. Показник ембріонального виживання насінних зачатків на другий рік розвитку насінин високий для всіх досліджуваних насаджень (78,2–87,3 %), окрім шишок дерев луганського походження (56,3 %), що вказує на високочереззерну форму шишок, притаманну для більшості насаджень, представлених в еколого-географічних культурах сосни звичайної. 10. У випробних культурах ДП “Київська лісова науково-дослідна станція” дерева черкаського та чернігівського походжень мають перевагу над деревами київського походженння за висотою, але поступаються за діаметром. Так, дерева київського походження перевищують дерева черкаського за діаметром на 14,0 %, а дерева чернігівського походження на 4,6 %. За селекційними категоріями найбільше плюсових дерев першої категорії та нормальних кращих дерев представлено у насадженнях місцевого (київського) та чернігівського походжень (76–79%), а найменше – у насадженні черкаського походження (63 %). |