1. Характер генетичної детермінації довжини стебла досить складний і супроводжується всіма відомими діями і взаємодіями генів. Довжина стебла залежить від підбору компонентів для гібридизації, а також форми, що використовується як батьківська чи материнська при схрещуваннях. Розподіл рослин за довжиною стебла доборів з популяцій мутантно-сортових та міжмутантних гібридів пізніх поколінь залежить від комбінації схрещування. Використання сортів Безоста 1 та Донська напівкарликова як материнських форм у гібридизації з індукованими мутантами в більшості випадків розширює розмах мінливості за селекційно й господарсько цінними ознаками. 2. Вищеплення трансгресивних форм за довжиною стебла в пізніх поколіннях гібридів відбувається здебільшого в бік низькорослих форм. Довжина стебла ліній гібридного походження залежить в основному від підбору материнської форми. 3. У роботі з міжмутантними та мутантно-сортовими гібридами довжина колоса може використовуватися лише як додаткова ознака для добору в комплексі з іншими господарсько та селекційно цінними ознаками. 4. Маса 1000 зерен є одним із важливих критеріїв для підбору пар для схрещування і добору при селекції озимої пшениці на продуктивність. Відібрані за масою 1000 зерен лінії Еритроспермум 592/1, Еритроспермум 592/2 та Еритроспермум 455 зберігають високі показники по роках і становлять практичний інтерес. 5. Використання міжмутантної та мутантно-сортової гібридизації дає змогу отримати форми озимої пшениці з підвищеними показниками якості зерна. Нами виділені лінії з вищим, порівняно з батьківськими формами, показником повної склоподібності (592/1, 592/2, 592/3). Сестринські лінії 592/1 і 592/3 за повною склоподібністю перевищують у середньому за три роки сорт Миронівська 61. 6. З популяцій Безоста 1 х М 42, Безоста 1 х М 236, М 236 х М 42 та Донська напівкарликова х М 42 виділено лінії, які в середньому за три роки перевищували батьківські форми і сорт-стандарт Миронівська 61 за вмістом клейковини та показником седиментації. 7. За вмістом білка 14,0–14,9 %, що в середньому за три роки досліджень вище, порівняно з сортом-стандартом на 0,2–1,1 %, відібрані лінії 592/3, 592/2, 570 лют. та лінії з популяцій Безоста 1 х М 42, М 260 х М 42. Ці лінії становлять практичний інтерес і включені в наступні етапи селекційного процесу. 8. Використання методу індексів для оцінки селекційного матеріалу дає змогу отримати повну інформацію про зв’язки між господарсько та селекційно цінними ознаками, що в свою чергу дозволяє підвищити ефективність добору. 9. Перспективні форми за комплексом господарсько цінних ознак (Лютесценс 592, Еритроспермум 590/2, Еритроспермум 570, Лютесценс 570 та Еритроспермум 592/3) включені в подальшу селекційну роботу кафедри селекції та насінництва Білоцерківського ДАУ, а також передані до Національного центру генетичних ресурсів рослин України та Миронівському інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН для використання у селекційній роботі. |