Анотація до роботи:

Лапшина І. О. Особливості церебральної та периферичної гемодинаміки у хворих з церебральними проявами атеротромбозу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», Харків, 2008.

Дисертацію присвячено особливостям церебральної та периферичної гемодинаміки у хворих з церебральними проявами атеротромбозу. У роботі наведено результати комплексного обстеження 94 хворих з МІ та ТІА атеротромботичного генезу, вивчено клінічні особливості цих захворювань, стан сонних артерій, периферичних судин, що дозволило визначити дефініцію ТІА і МІ при атеротромбозі. Визначено ступінь поширеності периферичної судинної недостатності у хворих з атеротромбозом, що клінічно виявляється переміжною кульгавістю. Доведено, що ТІА – це невідкладний стан, який потребує ургентної госпіталізації і проведення екстреного обстеження і подальшого лікування. Доведено необхідність динамічного спостереженням лікарів за пацієнтами з церебральними проявами атеротромбозу. Встановлено, що призначення патогенетично зумовленої медикаментозної терапії (антиагреганти, гиполіпідемічні та антигіпертензивні препарати) знижує частоту розвитку серцево-судинних ускладнень.

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання, яке полягає у визначенні особливостей клінічного перебігу церебральних проявів атеротромбозу (мозкового інсульту і транзиторних ішемічних атак) та ролі структурно-функціональних змін стінки сонних і стегнових артерій у патогенезі їх розвитку.

2. На підставі проведеного дослідження встановлено особливості клінічного перебігу атеротромботичного мозкового інсульту: розвиток захворювання переривчастий, з поступовим наростанням симптомів протягом годин та доби, частіше (90,4 %) дебют захворювання в нічний і вранішній час. У 72 % хворих розвиткові мозковому інсульту передували іпсилатеральні транзиторні ішемічні атаки. Характерним є наявність у цих хворих інших серцево-судинних захворювань атеротромботичного ґенезу (33,3 % хворих перенесли інфаркт міокарда, а 42,7 % пацієнтів страждали на переміжну кульгавість). Важливою ознакою є наявність атеросклеротичного ураження магістральних артерій голови та периферичних судин нижніх кінцівок (стенозувальні ураження аж до оклюзії), наявність стабільних та нестабільних атеросклеротичних бляшок та відсутність джерела кардіоемболії.

3. Встановлено особливості клінічного перебігу транзиторних ішемічних атак атеротромботичного генезу: раптовий початок, максимальна вираженість неврологічної симптоматики на початку епізоду. У 73,7 % хворих відзначався вогнищевий неврологічний дефіцит тривалістю від кількох хвилин до 1 години, у 15,8 % – до 3 годин і лише у 10,5 % – до 24 годин. У 36,8 % хворих спостерігалися інші серцево-судинні захворювання атеротромботичного ґенезу, а саме ураження периферичних судин нижніх кінцівок. Для всіх хворих з транзиторними ішемічними атаками були характерні ознаки атеросклеротичного ураження екстракраніальних артерій та периферичних судин нижніх кінцівок, наявність атеросклеротичних бляшок та відсутність джерела кардіоемболії.

4. Визначено, що причиною розвитку мозкового інсульту і транзиторних ішемічних атак атеротромботичного генезу було атеросклеротичне ураження магістральних судин голови, яке у всіх хворих супроводжувалося потовщенням комплексу «інтима-медіа» сонних артерій, втратою диференціації судинної стінки на шари, наявністю атеросклеротичних бляшок у просвіті судин (у всіх хворих з мозковим інсультом і у 84,2 % хворих з транзиторними ішемічними атаками). У 78,3 % хворих на мозковий інсульт і у 80,6 % хворих з транзиторними ішемічними атаками атеросклеротичні бляшки мали гетерогенну структуру, у 80,4 % пацієнтів вони були пролонгованими, і у 10,7 % пацієнтів з мозковим інсультом ускладненими крововиливами і виразками.

5. Встановлено структурно-функціональні особливості стінки судин нижніх кінцівок, які у всіх обстежених нами пацієнтів виявлялися потовщенням комплексу «інтима-медіа» загальної стегнової артерії до 39,8 % у порівнянні з контрольною групою, втратою диференціації судинної стінки на шари. Показано, що у 64 % хворих з перенесеним мозковим інсультом і у 47,3 % пацієнтів з транзиторними ішемічними атаками відмічались атеросклеротичні бляшки в просвіті стегнових артерій.

6. Виявлено відмітні особливості структурно-функціональних змін судинної стінки у хворих з мозковим інсультом та транзиторними ішемічними атаками атеротромботичного генезу: товщина комплексу «інтима-медіа» загальних сонних артерій у хворих з мозковим інсультом була більшою на 20,4 % в порівнянні з хворими із транзиторними ішемічними атаками; товщина комплексу «інтима-медіа» загальних стегнових артерій у хворих на мозковий інсульт була більшою на 12,5 %, ніж у пацієнтів із транзиторними ішемічними атаками. Частота стенозувальних уражень і ступінь їх вираженості були більшими у хворих на мозковий інсульт, ніж у пацієнтів із транзиторими ішемічними атаками.

7. Динамічне спостереження за хворими з церебральними проявами атеротромбозу показало, що протягом двох років частота повторних серцево-судинних подій атеротромботичного генезу становила 35,7 %. У 28,6 % хворих розвинувся повторний мозковий інсульт, у 7,1 % пацієнтів – інфаркт міокарда, що у 21,4 % випадків закінчилося фатально. За результатами катамнестичного спостереження, на частоту розвитку серцево-судинних ускладнень атеротромботичного ґенезу впливають такі фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, вік, куріння, цукровий діабет, абдомінальний тип ожиріння, хропіння уві сні. Встановлено, що призначення патогенетично зумовленої медикаментозної терапії (антиагреганти, гиполіпідемічні і антигіпертензивні препарати) знижує частоту розвитку серцево-судинних ускладнень.

Публікації автора:

1. Лапшина И. А. Клинико-доплерографические сопоставления у больных с цереброваскулярными заболеваниями, обусловленными атеротромбозом / И. А. Лапшина // Український вісник психоневрології. – 2008. – Т.16, вип. 1 (54). – С. 42–44.

2. Лапшина И. А. Катамнестические наблюдения за пациентами с церебральными проявлениями атеротромбоза / И. А. Лапшина // Український вісник психоневрології. – 2008. – Т. 16, вип. 2 (55). – С. 12–14.

3. Міщенко Т. С. Клініко – патогенетичні механізми розвитку цереброваскулярних порушень у хворих на атеротромбоз / Т. С. Міщенко, І. О. Лапшина, В. М. Міщенко // Вісник психіатрії та психофармакотерапії.– 2006. – № 2 (10). – С. 7–9. (Дисертантом виконано інформаційний пошук та огляд літератури, взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних).

4. Міщенко Т. С. Клініко-патогенетичні особливості судинної деменції у хворих з гіпертонічною дисциркуляторною енцефалопатією / Т. С. Міщенко, О. В. Дмитрієва, Т. В. Криженко, Н. Б. Балкова, О. Є. Кутіков, І. В. Здесенко, І. О. Лапшина // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2004. – № 2 (12). – С. 115–118. (Дисертантом взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних).

5. Мищенко Т. Гипертензивная дисциркуляторная энцефалопатия и сосудистая деменция. Опыт использования Фезама / Тамара Мищенко, Людмила Шестопалова, Виктория Кожевникова, Ирина Лапшина // Ліки України. – 2005. – № 9. – С. 57–60. (Дисертантом було проведено дослідження та обробка отриманих даних).

6. Мищенко Т. С. Пути оптимизации лечения больных дисциркуляторной энцефалопатией / Т. С. Мищенко, И. А. Лапшина // Здоровя України. – 2007. – № 23/1, (додатковий). – С. 1–4. (Дисертантом виконано літературний огляд та обробка отриманих даних).

7. Мищенко Т. С. Фезам в лечении больных с цереброваскулярными заболеваниями / Т. С. Мищенко, Л. Ф. Шестопалова, В. А. Кожевникова, И. А. Лапшина // Новости медицины и фармации. – 2005. – № 15 (175). – С. 6–7. (Дисертантом було проведено дослідження та обробка отриманих даних).

8. Лапшина И. А. Состояние периферических сосудов нижних конечностей у больных с перенесенным атеросклеротичеким ишемическим инсультом / И. А. Лапшина // Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування : матеріали науково-практичної конференції (Харків, 16-17 жовтня 2003 р.) : тези доп. – Харків, 2003. – С. 29.

9. Лапшина И. А. Состояние церебральной и периферической гемодинамики у больных с церебральными проявлениями атеротромбоза / И. А. Лапшина, Л. А. Лапшина, А. В. Линская // Інсульт та судинно-мозкові захворювання : матеріали першого національного конгресу (Київ, 14-16 вересня 2006 р.) : тези доп. – Київ, 2006. – С. 23. (Дисертант приймав участь у відборі х ворих та проведенні дослідження).

10. Міщенко Т. С. Особливості перебігу, лікування та профілактики цереброваскулярних захворювань, що обумовлені атеротромбозом / Т. С. Міщенко, І. В. Здесенко, О. В. Пісоцька, І. О. Лапшина // Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології : матеріали ІІІ конгр. неврологів, психіатрів і наркологів України (Харків, 3-6 липня 2007 р.) // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т.15, вип. 1 (50). – (Додаток). – С. 87. (Дисертантом виконано літературний огляд та обробка отриманих даних).

11. Міщенко Т. С. Особливості цереброваскулярних захворювань, що обумовлені атеротромбозом, їх діагностики, лікування та профілактики / Т. С. Міщенко, І. В. Здесенко, О. В. Дмитрієва, Г. В. Лінська, І. О. Лапшина // Актуальні питання неврології : матеріали Х міжнародної конференції (Судак, 2008 р.) : тези доп. – Судак, 2008. – С. 14. (Дисертантом було проведено дослідження та обробка отриманих даних).

12. Міщенко Т.С. Епідеміологія та фактори ризику розвитку мозкового інсульту в Україні / Т.С. Міщенко, І.В. Здесенко, І.О. Лапшина, Т. Г. Перцева, Н. Ш. Джандоєва // Інсульт та судинно-мозкові захворювання : матеріали першого національного конгресу (Київ, 14-16 вересня 2006 р.) : тези доп. – Київ, 2006. – С. 14. (Дисертантом виконано літературний огляд та обробка отриманих даних, підготовлено роботу до друку).