Анотація до роботи:

Деревецька В.Г. Структурно-функціональні зміни головного мозку у хворих з фібриляцією передсердь. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2006.

Дисертація присвячена вивченню впливу фібриляції передсердь (ФП) на розвиток та перебіг дисциркулярної енцефалопатії.

На підставі отриманих даних виявлено, що як постійна так і пароксизмальна форма ФП призводить до розвитку хронічної ішемії мозку та ускладнює її перебіг. Показано, що у хворих з ФП відмічається прогредієнтний перебіг ДЕ з швидким формуванням когнітивного дефіциту та наявністю частих пароксизмальних станів: синкопальних, вестибулярних, вегето-вісцеральних, епілептиформних (синдром Морган’ї-Адамса-Стокса). Також у цих хворих виявляються лакунарні, часто «німі» інфаркти мозку, переважно в підкірковій білій речовині, базальних гангліях, також явища лейкоареозиса. Наші дослідження показали, що у цих хворих відмічається порушення церебральної гемодинаміки у вигляді гіпоперфузії мозку, асиметрії кровотоку, стенозуючих процесів магістральних судин, та порушення тромбоцитарного гемостазу. На основі виявлених патогенетичних механізмів розвитку ДЕ у хворих з ФП розроблено лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на запобігання мозковому інсульту та судинній деменції.

1. У роботі представлено практичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що складається у визначенні структурно-функціональних особливостей головного мозку у хворих з фібриляцією передсердь для визначення основних напрямків лікування цих порушень і розробки методів профілактики розвитку мозкового інсульту і деменції.

2. Показано, що характерною рисою клінічного перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у хворих з фібриляцією передсердь є прогредієнтний перебіг захворювання з швидким формуванням когнітивного дефіциту і наявністю частих пароксизмальніх станів у вигляді синкопальних ( у 31,8% хворих), вестибулярних кризів та пароксизмів (у 23,9% хворих), вегето-вісцеральних пароксизмів ( у 19,5% хворих), епілептиформних (у 18,6% хворих), синдрому Морган’ї-Адамса-Стокса (у 6,5% хворих).

3. Структура когнітивних порушень у хворих на ДЕ з ФП суттєво не відрізняється від хворих з ДЕ без ФП. Разом із цим характерною особливістю когнітивного дефіциту у хворих з фібриляцією передсердь є більш швидкий темп його формування. У структурі емоційних порушень разом з рисами іпохондризації, астенизації, тривожності, роздратованості, чітко представлені кардіофобічні прояви (страх зупинки серця, страх нападу, що наближається, та його вихіду).

4. Виділено особливості структурних змін речовини головного мозку у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію з фібриляцією передсердь. Характерною рисою морфофункціональних змін у хворих з ФП є лакунарні інфаркти (у 54,8% хворих), часто «німі», які локалізуються переважно в базальних гангліях, в підкірковій білій речовині, а також явища «лейкоареозиса» (у 29,4% хворих).

5. Виявлено порушення церебральної гемодинаміки у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію з фібриляцією передсердь у вигляді гіпоперфузії мозку (у 95% хворих), асиметрії кровотоку (у 85,5% хворих) та стенозуючих процесів магістральних артерій голови ( у 76% хворих).

6. Проведені біохімічні дослідження показали, що у хворих з ФП вірогідно підвищувалася активність тромбоцитарної ланки гемостазу – зростав індекс агрегації тромбоцитів (66,1 ± 8,7%) (р 0,05), виявлено вищу за норму активність тромбоксансинтезуючої системи тромбоцитів (10,72± 0,81 мкмоль/л) (р 0,05) та підвищену концентрацію ендоперекисних сполук у крові (8,57±0,77 мкмоль/(хв. мг білка)
(р 0,05).

7. Показано, що крім кардіоемболії у хворих з фібриляцією передсердь важливу роль у патогенезі розвитку ДЕ відіграють: гіпоперфузія мозку за рахунок порушення загальної гемодинаміки, стенозуючі процеси магістральних артерій голови, ураження дрібних інтрацеребральних артерій (при наявності артеріальної гіпертензії) та порушення тромбоцитарного гемостазу.

8. Лікування хворих на дисциркуляторну енцефалопатію з фібриляцією передсердь повинно включати: лікування порушень серцевого ритму; вазоактивні препарати; лікарські засоби для покращення когнітивних функцій, симптоматичне лікування неврологічних симптомів та синдромів. Важливим напрямком ведення цих хворих є профілактика МІ, яка включає виявлення та корекцію факторів ризику МІ (АГ, гіперхолестеринемії, цукрового діабету, паління та ін.) і вплив на тромбоцитарний гемостаз за допомогою антикоагулянтів непрямої дії (під контролем міжнародного нормалізаційного відношення) та антиагрегантів. Вибір останніх визначається ступенем ризику МІ у хворих з ФП.

Публікації автора:

1. Мищенко Т.С., Крыженко Т.В., Бойко Т.П., Деревецкая В.Г. Нарушение тромбоцитарного гемостаза у больных дисциркуляторной энцефалопатией // Ж. Вр. практ. – 2002. – №1. – С. 31-33 (Дисертантом проведено всі клінічні спостереження та їх аналіз).

2. Деревецкая В.Г. Структурные изменения вещества головного мозга у больных с постоянной формой фибрилляции предсердий // Український вісник психоневрології. – 2001. –Т.9, – Вип. 4(29). – С.14-15.

3. Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г., Мищенко В.Н. Фибрилляция предсердий и церебровасуцлярная патология //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – 2001., – Вип. 6(38), – С. 121-127 (Дисертантом проведено клініко-неврологічні та психодіагностичні спостереження зі статистичною обробкою даних).

4.Міщенко Т.С., Деревецька В.Г., Міщенко В.М., Лапшина І.О. Золидем (івадал) у лікуванні порушень сну у хворих у відновному періоді ішемічного інсульту //Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10. – Вип. 2(31). – С. 218-231. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, проведено лікування та оцінено його ефективність).

5. Деревецкая В.Г. Состояние мозговой гемодинамики у больных с фибрилляцей предсердий // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10. Вип. 1(30). – С. 36-37.

6. Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. Фибрилляция предсердий у пациентов с цереброваскулярными заболеваниями //Український кардіологічний журнал. – 2003. – Вип. 4. – С. 120-124. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, проведено обробку одержаних результатів).

7. Шестопалова Л.Ф., Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. Особенности когнитивных нарушений у больных фибрилляцией предсердий //Український вісник психоневрології. – 2005. – Т.13. Вип. 1(42). – С. 78-80. (Дисертантом зібрано матеріал, проведені психодіагностичні дослідження, проведена статистична обробка одержаних даних).

8. Волошин П.В., Мищенко Т.С., Крыженко Т.В., Бойко Т.П., Деревецкая В.Г. Нарушения тромбоцитарного гемостаза у больных с хроническими ишемическими нарушениями мозгового кровообращения и их вторичная профилактика //Юбилейная научная конференция с международным участием, посвященная 140-летию кафедры душевных и нервных болезней Военно-медицинской академии «Современные подходы к диагностике и лечению нервных и психических заболеваний». – Санкт-Петербург, 2000. – С.282-283. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури).

9. Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. Структурно-функциональные изменения головного мозга у больных с ишемической болезнью сердца, осложненной фибрилляцией предсердий //Материалы Республиканской научно-практической конференции «Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении». – Харьков, 2001. – С.19-21. (Дисертантом проведено всі клініко-неврологічні та психодіагностичні спостереження зі статистичною обробкою одержаних даних).

10. Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. Структурно-функциональные изменения головного мозга у больных с ишемической болезнью сердца, осложненной фибрилляцией предсердий //Матеріали наукових праць Української наукової конференції з міжнародною участю «Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень». – 2002. – С.168-169. (Дисертантом здійснено підбір хворих, проведено аналіз результатів обстежень та їх статистична обробка).

11. Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. Энелбин в лечении больных сосудистой деменцией //Ж. Актуальные вопросы диагностики и лечения сосудисто-мозговой недостаточности и распространенного атеросклероза, 2003. – С.37-43. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, лікування та оцінена його ефективність за допомогою психодіагностичних методів).