Анотація до роботи:

Мотамед П. Особливості сприйняття творчості М.В. Гоголя в Ірані. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.05 – порівняльне літературознавство. – Дніпропетровський національний університет. – Дніпропетровськ, 2008.

У дисертації розглядаються особливості творчої та теоретичної рецепції творчості М.В. Гоголя в Ірані. Встановлено, що його творчість майже сторіччя відповідала різноманітним запитам іранської культури, а рецепція відбувалася декількома шляхами: через переклад, національну адаптацію та теоретичне осмислення. Аналіз перекладів засвідчив, що в середині ХХ ст. у зв’язку з особливостями суспільно-політичної ситуації перекладачі добирали твори і висували на перший план аспекти, які дозволяли втілити алюзії на сучасну їм дійсність. Активний розвиток лівих поглядів у суспільстві спонукав у спадщині письменника шукати авторитетний матеріал у країні-носійниці відповідної ідеології і пристосовувати його до власного національного ґрунту, що зумовило деякі втрати при перекладі. Сучасні переклади свідчать про зміну куту зору, необхідність відповісти на естетичні

запити суспільства. Окремою формою творчої рецепції та наступним за перекладом етапом визначено національну адаптацію творів Гоголя, яка базується на творчому переосмислюванні і засвоюванні особливостей оригіналу, його сюжету і мотивів. За умови національної адаптації повістей Гоголя «Повесть о том, как поссорились…» і «Тарас Бульба» на перший план висуваються і підсилюються універсальні, загальнозрозумілі для читачів будь-якої ментальності проблеми, представлені як національні.

Особливості теоретичного осмислення дозволили визначити близькість окремих сторін творчості письменника до літературних, естетичних та ідеологічних уподобань істориків літератури, до суспільних запитів їхніх читачів. Показовим також є відштовхування деяких елементів спадщини письменника, а саме, неприйняття його духовних і релігійно-містичних шукань. Встановлено, що упродовж 1990-х рр. гоголівська творчість вивчається у контексті розвитку жанру короткого оповідання (міні-оповідання), яке отримало в Ірані широке розповсюдження. Гоголь усвідомлюється його засновником, творцем зразка для міні-оповідань у світі.

Публікації автора:

1. Мотамед П. Н.В. Гоголь и иранский фольклор // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія літературознавство. – Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2005. – Вип. 4 (44). – С. 19 – 23.

2. Мотамед П. Творчество Н.В. Гоголя в иранской критике // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія літературознавство. – Харків: ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 2006. – Вип. 1 (45). – С. 20 – 24.

3. Мотамед П. Современное теоретическое осмысление творчества Н.В. Гоголя в Иране // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія літературознавство. – Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2007. – Вип. 1 (49). – С. 62 – 67.

4. Мотамед П. О некоторых особенностях переводов повести Н.В. Гоголя «Тарас Бульба» на персидский язык // Східнослов’янська філологія. Зб. наук. праць. – Горлівка: Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, 2005. – Вип. 6. – С. 199 – 205.

5. Мотамед П. Рецепция Гоголя в персидской литературе: к постановке проблемы // Десятые международные чтения молодых ученых памяти Л.Я. Лившица. – Харьков, 2005. – С. 44 – 45.

6. Мотамед П. Н.В. Гоголь в иранской критике // Одиннадцатые международные чтения молодых ученых памяти Л.Я. Лившица. – Харьков, 2006. – С. 43 – 44.

7. Мотамед П. Творчество Н.В. Гоголя в оценке Дейхими // Двенадцатые международные чтения молодых ученых памяти Л.Я. Лившица. – Харьков, 2007. – С. 48 – 49.

8. Мотамед П. Произведения Гоголя в оценках М. Данешвар // Тринадцатые международные чтения молодых ученых памяти Л.Я. Лившица. – Харьков, 2008. – С. 53 – 54.