1. Дослідження особливостей сприймання відкритого та замкненого простору в ході регуляції рухових дій показує, що сприймання різних видів простору відрізняється своїм змістом і впливом на регуляцію рухів. А саме: сприймання відкритого простору змінюється залежно від атмосферного тиску, обмеженості орієнтирів, фобії відкритого простору та висоти. сприймання замкненого простору змінюється залежно від його глибини, вимушеного обмеження рухів, зміни поз тіла в пересуванні, наявності фобії травм та замкненого простору. В умовах замкненого простору порушується адекватність сприймання відстаней, глибини, висоти, воно залежить від освітлення та досвіду перебування в таких умовах. 2. Для адекватного визначення інтервалу часу, необхідного для подолання відстані до орієнтиру, треба мати спеціальну підготовку та досвід. В ході експериментів у всіх досліджуваних, в умовах як відкритого, так і замкненого простору, були зафіксовані прорахунки в бік недооцінки часового інтервалу, а саме: всі обстежені передбачали витратити суттєво менше часу на подолання визначеного відрізка шляху. 3. В період адаптації до умов відкритого та замкненого простору спостерігаються ілюзії різних видів (зорові, слухові, сенсомоторні). Ілюзії та фобії заважають адекватно реагувати на більшість ситуацій, які виникають під час сприймання відкритого та замкненого простору в ході регуляції рухових дій. 4. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що навички і вміння, придбані та опановані у певному виді простору щодо однієї рухової дії, не дають перенесення на іншу. 5. Застосування спеціалізованих вправ з урахуванням особливостей сприймання досліджуваними відкритого та замкненого простору, сприяє поліпшенню процесів сприймання простору в регуляції рухової дії. Показники точності виміру відстані після застосування спеціалізованих вправ покращились на 39%, показники точності просторового орієнтування покращились на 34% порівняно із вихідними. Під час занять з фізичного виховання та у групах спортивного удосконалення необхідно створювати умови для виконання завдань різними способами, що сприятиме розвитку не тільки ведучих, але й менш активних напрямів в рухових діях, а також певних психічних функцій, координаційних здібностей, відчуття часу, здатності орієнтуватися у просторі, регуляції активних дій, формуванню гармонійної особистості. 6. Найефективнішим засобом попередження багатьох травмонебезпечних ситуацій та підтримки адекватної психомоторної активності в сприйманні просторових координат є врахування індивідуального профілю функціональної асиметрії. Залежність отримання травм від ведучого ока та опорної ноги виявилась в тому, що 87% досліджуваних з правосторонньою (моторною та сенсорною) асиметрією отримали травми справа, 80% з лівосторонньою – зліва. Таким чином, результати проведеного нами дослідження дають можливість стверджувати наявність взаємозв’язку між індивідуальною функціональною асиметрією та отриманням побутових та спортивних травм. Урахування такого взаємозв’язку при регуляції рухових дій у відкритому та замкненому просторі є запорукою їх профілактики. 7. Доведено, що перебування у відкритому та замкненому просторі змінює психічний стан, енергопотенціал людини. Під час перебування у замкненому просторі у 71% досліджуваних зафіксовано різкий здвиг балансу вегетативної нервової системи в бік переваги симпатичного відділу. Кількість досліджуваних з перевагою симпатичного відділу вегетативної нервової системи в замкненому просторі була на 14 % більшою, ніж під час перебування у відкритому просторі. Виявилось, що замкнений простір викликає більше напруження психічного стану, вимагає більших зусиль для адаптації й подолання стресової ситуації, мобілізує сили організму в екстремальних ситуаціях, збільшує витрату енергетичних ресурсів. 8. Під час занять та у процесі психологічної підготовки студентів необхідно навчати їх адекватного сприймання простору, вміння аналізувати свій психофізіологічний стан, правильно оцінювати свої відчуття, порівнювати їх з функціональними можливостями рухового апарату. Завдання повинні відповідати фізичний та психологічній підготовці студентів, базуватися на їхній руховій пам’яті, бути в діапазоні можливостей їхніх аналізаторів і нервово-м’язового апарата. 9. Як показали дослідження в залежності від висоти і атмосферного тиску, а також під час перебування в замкненому просторі змінюються показники енергопотенціалу – тобто виникає психічний феномен, який потребує подальшого дослідження. В перспективі подальших досліджень стоять також питання про вивчення ілюзій і фобій, які негативно впливають на виконання рухових дій і знижують темп їх розвитку, а також про гендерні особливості сприймання різних видів простору. |