1. Порівняльний аналіз різних наукових парадигм самоактуалізації дозволяє встановити такі основні їх відмінності. Психоаналітичній та біхевіористичній психології властиве перебільшення ролі чисто біологічних потягів чи зовнішніх проявів у поведінці та психологічному зростанні особистості, тоді як гуманістична психологія підкреслює значення власної творчої активності суб’єкта і досліджує умови, які сприяють їх розгортанню. Радянські та вітчизняні психологи співвідносять самоактуалізацію з творчим процесом, саморозвитком, особистісним зростанням. 2. Самоактуалізація жінки у професійній сфері проявляється у її задоволеності обраною професією та відчуттям реалізованості в ній. Це пошук „себе у професії”, власної професійної ролі, образу „Я”, професійного іміджу, індивідуального стилю професійної діяльності, професійних перспектив, встановлення нових професійних цілей, прагнення до гармонійного розкриття та ствердження власного творчого потенціалу. Важливими факторами самоактуалізації жінки у соціономічній професійній діяльності виступають: потяг та інтерес до людини, розуміння складного внутрішнього світу людини, здатність позитивно впливати на особистість, почуття відповідальності та альтруїзм, висока комунікабельність, прагнення до професійного зростання, самопізнання. 3. Умовами успішної самоактуалізації жінки у професійній діяльності виступають: усвідомлення нею власного потенціалу, своїх сильних і слабких сторін, здібностей, прагнень та бажань; сприятливі зовнішні обставини, які б не придушували тенденцію жінки до самоактуалізації, а стимулювали її; гармонійне поєднання орієнтації на професійну кар’єру з орієнтацією на сім’ю; відкритість жінки щодо нових ідей, нового соціального досвіду, готовність ризикувати, помилятись, відмовлятись від старих звичок. 4. Універсальною життєвою цінністю представниць різних соціономічних професій (педагогів, медиків, керівників, військовослужбовців) виявляється прагнення до саморозвитку, яке поєднує як традиційні фемінінні, так і маскулінні риси характеру. Встановлений зв’язок профілю маскулінних та фемінінних якостей у залежності від обраної професії свідчить про те, що сучасні соціокультурні стереотипи сприяють розвитку у жінок нового погляду на цінності життя і, відповідно, поширенню їх професійного поля діяльності. За методикою САМОАЛ жінки всіх груп, окрім контрольної групи домогосподарок, показали високий рівень інтегративної самоактуалізації. При цьому найвищі показники зафіксовано у жінок-керівників, а наступні місця зайняли військові, педагоги, медики. У системі життєвих цінностей сучасних жінок професійна діяльність займає дуже важливе місце, водночас невід’ємною частиною життя жінки залишаються сім’я та діти, і, як показують результати проведеного дослідження, таке поєднання не заважає, а сприяє самоактуалізації жінок. 5. Діагностика міжособистісної взаємодії жінок з оточенням показала, що для жінок усіх груп характерна адаптивна поведінка. За даними кореляційного аналізу жінки-військовослужбовці та керівники обирають у реальному образі „Я” авторитарний стиль поведінки, що пов’язано насамперед не з рисою характеру, а з видом діяльності. У той же час для них важлива дружелюбність у ставленні до оточуючих. У жінок-домогосподарок простежується перевага альтруїстичного стилю міжособистісної взаємодії: орієнтація на гіперсоціальні настановлення, надмірна обов’язковість, м’якосердечність. 6. Зайнятість жінок у професійній діяльності пов’язана з їх гендерними стилями поведінки. За даними дослідження, у жінок-керівників та військових переважає маскулінний стиль поведінки, а у жінок-медиків, педагогів та домогосподарок – фемінінний стиль поведінки. Це залежить від особливостей тих чи інших професій. Встановлений зв’язок статеворольових пріоритетів у профілях маскулінності та фемінінності знаходить підтвердження у тому, що 80% опитаних жінок вважають свою роботу цікавою і стверджують, що вона дає їм можливість самостійно приймати рішення. Успішна кар’єра, у їх розумінні, передбачає незалежність та самостійність, можливість творчості, самореалізації. Жінки, зорієнтовані на кар’єру вважають, що їм вдалося реалізуватися у професійній діяльності, а саме: жінкам-керівникам – на 100%, військовослужбовцям – на 80%, педагогам – на 80%, медичним працівникам – на 70%, у той час як домогосподаркам – лише на 50%. Положення домогосподарок має свої негативні аспекти порівняно з працюючими жінками, адже значна матеріальна і, відповідно, моральна залежність від чоловіка не сприяють самоактуалізації. За даними дослідження, домогосподарки менш задоволені своїм життям, ніж працюючі жінки. 7. Дієвим засобом оптимізації професійної самоактуалізації жінки може виступати спеціалізований тренінг. Проведення тренінгу, спрямованого на розвиток якостей, значущих для самоактуалізації, сприяло ускладненню когнітивної складності особистісних конструктів, пов’язаних з усвідомленням вищих цінностей-цілей. В ході тренінгу було сформовано вміння особистісної рефлексії. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми самоактуалізації особистості жінки. Зокрема, глибшого вивчення потребують питання зв’язку цього процесу з рівнем інтелектуального розвитку жінок, схильністю до певного стилю спілкування, креативності та ін. Пошук відповідей на ці та інші питання визначає перспективи подальших досліджень даної проблеми. |