Виходячи з поставленої мети, взаємопов’язаних між собою завдань, викладених у дисертації, сформульовано теоретичні положення і розроблено відповідні рекомендації щодо розслідування злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням сучасних інформаційних технологій. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки. 1. Розвиток мережі комерційних банків з великими обсягами банківських фінансових операцій щодо переказів значних сум грошей між державними і комерційними структурами як в межах країни, так і за кордон, поставив питання про необхідність спрощення розрахунків шляхом впровадження в банківську систему електронної комп’ютерної мережі та інших технічних засобів комп’ютерної обробки інформації. 2. Введення мережі електронних розрахунків, безперечно, якоюсь мірою призводить до зміни техніки вчинення злочинцями корисливих злочинів у сфері банківської діяльності, але в її основі є ті ж механізми паперового та електронного документообігу, що ґрунтуються на системі бухгалтерського обліку. З огляду на це діюча технологія вчинення злочинів може механічно перенестись в умови електронних розрахунків. На думку зарубіжних спеціалістів незаконне використання комп’ютерів дає більші прибутки з меншим ризиком, ніж пограбування банків, тому кількість таких злочинів з кожним роком в світі буде зростати. 3. Злочини у сфері банківської комп’ютерної інформації відомі порівняно недавно. Вітчизняна практика розслідування таких злочинів поки дуже невелика, оскільки лише останніми роками в результаті розвитку програмно-технічних засобів і підвищення “комп’ютерної освіченості” інформаційні системи впроваджені в такі галузі, як бухгалтерський облік, економічні розрахунки, банківська справа й ін. 4. Недоліки правової регламентації, законодавчого регулювання у цій галузі, а також дефіцит у слідчих, прокурорів та суддів знань про сучасні інформаційні технології значною мірою сприяють збереженню високого рівня латентності протиправних дій у галузі інформаційних відносин і їх безкарності. Значну допомогу у виявленні, розкритті і розслідуванні таких злочинів може зробити детальна розробка криміналістичної характеристики злочинів розгляданого виду. 5. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених у банківській системі України з використанням інформаційних технологій, відрізняється особливостями, специфікою та містить у собі: дані про предмет злочину, відомості про способи підготовки, вчинення й приховування злочину, дані про обстановку вчинення злочину, дані про особу злочинця, а також відомості про “слідову картину”. 6. Результати проведеного аналізу показують, що такі слідчі дії, як огляд місця події, обшук та виїмка, допит, призначення експертиз є найбільш специфічними, типовими й значимими для розслідування розгляданого виду злочинів, особливо на початковому етапі досудового розслідування. Невідкладність проведення зазначених слідчих дій та організаційних заходів пояснюється тим, що саме вони спрямовані на встановлення події злочину, способу його вчинення, виявлення типових слідів, виявлення очевидців, встановлення злочинців та інших обставин, що, в остаточному підсумку, сприяє успішному розслідуванню досліджуваних злочинних посягань. 7. Пошукова діяльність слідчого у справах про незаконне втручання в роботу ЕОМ банківської установи являє собою сукупність процесуальних і непроцесуальних дій особи, яка проводить розслідування, спрямованих на встановлення відомих (слідчому) об’єктів, що мають значення для розслідування справи. 8. Документи на машинних магнітних носіях інформації є новим криміналістичним об’єктом, що володіє особливими властивостями, і не дозволяють застосувати до цих об’єктів наявні поняття та визначення сліду й розроблені класифікації слідів. Розроблені класифікації слідів-відображень і систематизовані методики виявлення особливостей цих слідів можуть бути покладені в основу криміналістичних методик експертного дослідження документів та іншої інформації на магнітних носіях. |
