Анотація до роботи:

Володимиренко В.М. Особливості росту та прогноз продуктивності штучних модальних ялинових деревостанів Українських Карпат. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 – лісовпорядкування та лісова таксація. – Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України – Київ, 2006.

У дисертаційній роботі розглянуто питання оцінки росту штучних ялинових лісостанів різних лісотипологічних груп середньогірського поясу Українських Карпат, досліджено закономірності зміни лісотаксаційних параметрів ялинників, які зростають у раменях, сураменях та бучинах, субучинах, розроблено динамічну бонітетну шкалу та таблиці ходу росту для ялинників обох типів лісу, запропоновано моделі прогнозу росту штучних корінних та похідних ялинників для актуалізації лісового фонду України. Для проведення досліджень були використані база даних „Повидільна таксаційна характеристика лісів” інформаційної системи „Управління лісовими ресурсами”, створеної ВО „Укрдержлісопроект”, та база даних тимчасових пробних площ, закладених в різні роки.

На даний час завдяки дослідженням вчених існує достатньо глибока характеристика ялинників Українських Карпат. Але разом із тим ряд проблем, зв’язаних з веденням лісового господарства у цих лісах вимагає додаткового вивчення. Йдеться про необхідність значно детальнішого дослідження штучних ялинових лісостанів, які зростають у корінних та похідних умовах. Для розв'язання проблеми неперервного й невиснажливого лісокористування, вирощування високопродуктивних лісових насаджень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання максимального лісівничого ефекту при мінімальних витратах важливе значення має науково обґрунтована актуалізація нормативно-довідкових даних лісових насаджень з урахуванням зональних особливостей, зумовлених різними екологічними та економічними факторами природних регіонів. Реалізація розроблених нормативів сприятиме підвищенню загальної продуктивності лісостанів, раціональному проміжному лісокористуванню, поліпшить управління, контроль та прогноз користування й відновлення лісових ресурсів. Результати проведених дисертаційних досліджень дозволили обґрунтувати такі висновки:

1. На сучасному етапі моделювання ходу росту деревостанів домінують саме математичні моделі ходу росту, які знаходяться в основі розробки нормативно-довідкових даних для ведення лісового господарства.

2. Система актуалізації таксаційних показників лісостанів потребує подальшого вивчення із залученням значно повнішого переліку деревних порід. Об’єктом досліджень було вибрано штучні ялинові лісостани Українських Карпат, де сконцентровано 22% лісового фонду України, а ялина є головною лісоутворювальною породою регіону.

3. У науковій роботі виконано об’єднання деревостанів за подібністю умов місцезростання. Лісостани культур ялини у Карпатах у переважній більшості зростають (91,4% за площею) у середньогірському поясі, 71,1% із них – у корінних (рамені, сурамені), а 20,3% – у похідних (бучини, субучини) типах лісу.

4. Для розробки системи нормативно-довідкових даних для оцінки і прогнозу основних таксаційних показників штучних ялинників Українських Карпат використовувалась база даних „Лісовий фонд України”, надана ВО „Укрдержліспроект”, з якої виділено 42702 виділів штучних ялинників, які зростають у раменях, сураменях та, відповідно, 15320 виділів у бучинах, субучинах середньогірського поясу й експериментальних даних 53 ТПП.

5. З метою групування експериментального матеріалу та подальшого прогнозування таксаційних ознак побудовано динамічну бонітетну шкалу для штучних ялинників Українських Карпат обох лісотипологічних груп, що враховує лісівничі закономірності росту цієї деревної породи.

6. Розроблено моделі динаміки основних таксаційних показників для модальних насаджень ялини Українських Карпат з урахуванням особливостей їх росту у різних висотно-типологічних умовах. На основі запропонованих моделей динаміки таксаційних параметрів складено таблиці ходу росту для штучних ялинників, які зростають у раменях, сураменях та бучинах, субучинах.

7. Порівняння таблиць ходу росту модальних із оптимальними насадженнями показало, що середній діаметр модальних насаджень вище на 1-3% для ялинників, які ростуть у раменях, сураменях, на 5-6% більше для ялинників, що ростуть у бучинах, субучинах; кількість стовбурів на 1 га менша в раменях, сураменях – на 14%, у бучинах, субучинах – на 29%; запас деревостану, що росте, на 1 га менший за оптимальний, в раменях, сураменях – на 19%, у бучинах, субучинах – на 20%, загальна продуктивність в обох лісотипологічних групах у модальних насадженнях менша в середньому на 6%. Розроблені таблиці ходу росту лісонасаджень ялини за основними таксаційними показниками достовірно відображають потенційну спроможність відповідних типів лісу і лісорослинних умов.

8. Актуалізація нормативно-довідкових даних виконана на базі розроблених моделей динаміки основних таксаційних показників для ялинників обох типів умов зростання.

Для практичного застосування в лісовпорядкувальних і лісогосподарських підприємствах рекомендовано систему нормативів для обліку та прогнозу росту і продуктивності штучних ялинників Українських Карпат:

1. динамічна бонітетна шкала для штучних ялинників Українських Карпат, які зростають у раменях, сураменях та бучинах, субучинах;

2. моделі динаміки таксаційних показників ялинових лісостанів Українських Карпат, які зростають у раменях, сураменях та бучинах, субучинах;

3. таблиці ходу росту для штучних ялинників Українських Карпат з урахуванням особливостей їх росту в різних висотно-типологічних умовах;

4. моделі прогнозу основних таксаційних показників штучних ялинників Українських Карпат.

Публікації автора:

1. Лакида П.І., Володимиренко В.М., Петренко М.М. Структура науково-дослідної бази даних для оцінки фітомаси лісів // Наук. вісн. НАУ.– К., 2002. – Вип.54. – С. 209-212. (Виконано обробку експериментальних даних).

2. Володимиренко В.М., Лакида П.І. Структура штучних смерекових лісостанів Українських Карпат // Наук. вісн. НАУ.– К., 2005. – Вип. 83. – С. 233-241. (Зібрано експериментальний матеріал, проведено дослідження, висновки).

3. Лакида П.І., Петренко М.М., Колосок О.М., Володимиренко В.М., Терентьєв А.Ю. Вдосконалення структури науково-дослідної бази даних для оцінки фітомаси // Наук. вісн. НАУ. – К., 2005. – Вип. 83 – С. 147-152. (Аналіз результатів).

4. Володимиренко В.М. Моделювання динаміки середньої висоти в модальних штучних насадженнях смереки в Карпатах // Наук. вісн. НАУ. – К., 2005. – Вип. 86.– С. 227-230.

5. Володимиренко В.М., Лакида П.І. Передумови моделювання динаміки росту модальних насаджень штучних смеречників Українських Карпат // Наук. вісн. НАУ. – К., 2006. – Вип. 96. – С. 154-162. (Статистична обробка матеріалу, аналіз результатів).

6. Лакида П.И., Бала А.П., Володимиренко В.Н. Некоторые аспекты моделирования прогноза роста древостоев в Украине // Проблемы лесоведения и лесоводства: Сб. науч. тр. Ин-та леса НАН Беларуси. – Гомель: ИММСНАНБ, 2001. – Вып. 53. – С. 444-446. (Аналіз результатів).

7. Лакида П.І., Володимиренко В.М. Статистичні передумови моделювання росту штучних смеречників Українських Карпат. Наукові основи ведення сталого лісового господарства. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження П.С.Пастернака. Івано-Франківськ, 2005. –167-170 с. (Статистична обробка матеріалу, аналіз результатів, огляд літератури).

8. Володимиренко В.М. Прогноз запасу модальних штучних смеречників Українських Карпат // Тези доповідей. Конференція науково-педагогічних працівників, наукових співробітників і аспірантів. Київ: НАУ, 2006. – С. 72.