Сосна звичайна в процесі філогенезу пристосувалась до існування на дерново-підзолистих супіщаних, глинисто-піщаних і навіть піщаних ґрунтах, які характеризуються малим вмістом поживних речовин і високою кислотністю. На інших ґрунтах, зокрема на сірих лісових суглинках та чорноземах, на яких сформувались свіжі діброви, сосна звичайна має інший стан та інтенсивність росту, ніж на бідних та кислих. 1. В штучних насадженнях, які створені в свіжих дібровах, сосна звичайна проявляє найвищу інтенсивність росту за висотою до 12 років. Після цього віку інтенсивність росту за висотою систематично знижується. 2. В штучних насадженнях сосни звичайної жерднякового віку, які створені в свіжих дібровах, загальна маса підстилки менша, а в насадженнях старшого віку – більша, ніж в насадженнях дуба звичайного. Проте мінералізація підстилки сосни у штучних насадженнях всіх вікових груп проходить повільніше, ніж в штучних насадженнях дуба. Азоту в підстилці насаджень обох порід жерднякового і середньовікового віку однакова кількість, а в насадженнях старшого віку більше в насадженнях сосни. По відношенню до вмісту фосфору і калію в підстилці сосни, певної закономірності не встановлено. В підстилці сосни кислотність (рН) водневої витяжки знаходиться в межах 5,2-5,8, а в підстилці дуба – 5,3-5,6. 3. Вологість підстилки літом в штучних насадженнях сосни в усіх вікових групах нижча, причому суттєво, ніж підстилки дуба. Літом вологість ґрунту до глибини одного метра в насадженнях сосни від віку жердняка до віку пристиглого вища, а в насадженнях стиглого віку вона нижча, ніж в насадженнях дуба. За кількістю ґумусу, азоту, фосфору, калію, величини суми увібраних основ і гідролітичної кислотності в ґрунті для обох порід суттєвої різниці не виявлено. Проте концентрація іонів водню (рН) у ґрунті усіх вікових груп штучних насаджень сосни вища, за малим винятком, ніж ґрунту в штучних насадженнях дуба. 4. Вологість хвої сосни в штучних насадженнях у віці жердняка і в середньовікових нижча, ніж листя одновікового дуба, а в насадженнях старшого віку вологість хвої і листя однакова. В усіх вікових групах вологість заболоневої деревини сосни нижча, ніж деревини дуба. 5. В штучних насадженнях сосни звичайної, які створені в свіжих дібровах, з підвищенням віку насаджень сосни, відбувається суттєве зниження інтенсивності росту дерев, інтенсивне відмирання, зменшення частки ділових дерев, помітне зниження запасу насаджень на одиницю площі. В штучних насадженнях сосни, які створені в свіжих дібровах, запас стовбурової деревини нижчий, ніж у одновікових насадженнях цієї шпилькової породи, які створені в свіжих борах. 6. Інтенсивне відмирання дерев сосни з підвищенням віку насаджень, які створені в свіжих дібровах, обумовлено послабленням життєдіяльності мікоризи. 7. Основною особливістю кореневої системи сосни в штучних насадженнях, які створені в свіжих дібровах, є те, що у неї відсутній стрижневий корінь. Бокові корені добре розвинені і від них беруть початок якірні корені. З віку пристиглого насадження коріння дерев сосни дещо заглиблюються. За малим винятком, коріння сосни глибше 80 см не розповсюджується. 8. Запас стовбурової деревини сосни звичайної в штучних насадженнях у віці жердняка та в середньовікових насадженнях, які створені в свіжих дібровах Поділля, дещо вищий, а в пристиглих і стиглих значно нижчий, ніж запас штучних насаджень дуба звичайного. 9. Таксова вартість деревини штучних пристиглих насаджень сосни в 2,3-4,2 рази, а стиглих – в 2,3-3,8 рази нижча, ніж деревини штучних насаджень дуба відповідного віку. 10. Невиправдано створювати культури сосни звичайної в свіжих судібровах Поділля. В цих умовах сосна звичайна хоча і проявляє вищу біологічну стійкість, ніж в свіжих дібровах, проте за запасом і вартістю деревини штучні насадження сосни поступаються насадженням дуба звичайного. 11. Оскільки фактори, які впливають на товарну структуру насаджень сосни, запас стовбурової деревини та її вартість господарськими заходами не можна усунути, тому існуючі штучні насадження, які створені в свіжих дібровах, повинні бути замінені. Заміна їх повинна бути проведена з урахуванням отримання певних сортиментів цієї хвойної породи. |