У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо таксономічного складу інтродукованих дерев’янистих ліан у м. Києві. Досліджені морфобіологічні, екологічні особливості та виявлені ефективні способи розмноження. Розроблено методи практичного застосування інтродукованих видів в умовах м. Києва в різних за функціональним призначенням насадженнях. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи дають підстави для наступних узагальнень: 1. У ботанічних садах і дендропарках м. Києва інтродуковано 76 видів та 2 форми дерев’янистих ліан. Усі вони належать до відділу Покритонасінні – Magnoliophyta, класу Дводольні – Magnoliopsida, 6 підкласів, 13 порядків, 15 родин. Усі види інтродукованих дерев’янистих ліан походять із Голарктичного царства, при тому більшість із них – зі Східноазіатської області (50%). 2. За тривалістю періоду росту пагонів дерев’янисті ліани розподілені на: ліани з тривалим періодом росту (163–173 днів); рослини з середньою тривалістю приросту пагонів (131–162 дні); рослини з коротким періодом росту (98–130 днів). За інтенсивністю росту досліджені види розподілені на три групи: слабкорослі – ліани, у яких річний приріст становить до 200 см (3 види); середньорослі – приріст від 201 до 300 см (9 видів); сильнорослі – річний приріст більше 301 см (4 види). 3. Усі досліджувані види дерев’янистих ліан в умовах м. Києва цвітуть (бал 4–5) та плодоносять (крім Akebia quinata Decne.). За тривалістю цвітіння досліджені види розподіляються на 3 групи: ліани, у яких тривалість цвітіння до десяти днів – Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Vitis riparia Michx.; ліани, у яких цвітіння триває від одного до двох тижнів (11 видів); ліани, що квітують протягом 29 та більше днів (3 види) – Menispermum dahuricum DC., Lonicera periclymenum L., Clematis ligusticifolia Torr. 4. Ліани Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis riparia Michx. та ін. є найбільш посухостійкими. За ступенем жаростійкості дерев’янисті ліани розподілені на жаростійкі, відносно жаростійкі та недостатньо жаростійкі. 5. Досліджувані види дерев’янистих ліан за зимостійкістю розподілені на 3 групи: зимостійкі – 6 видів – Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Vitis amurensis Rupr. та ін.; досить зимостійкі – 6 видів – Aristolochia manshuriensis Kom., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Celastrus orbiculata Thunb., Vitis riparia Michx. та ін.; задовільно зимостійкі – Akebia quinata Decne, Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.)Planch. 6. Більшість дерев’янистих ліан добре розмножується як насінним, так і вегетативним шляхом. Лише для видів роду Aristolochia L. найкращим є насінний метод, а для Akebia quinata Decne. найефективнішим є вегетативний спосіб за допомогою напівздерев’янілих живців. Для дерев’янистих ліан найбільш доцільним методом розмноження є вегетативний, у зв’язку з тим, що всі ліани потребують обрізування пагонів протягом вегетаційного періоду. 7. Виділені такі групи перспективності дерев’янистих ліан за комплексом біологічних та екологічних ознак: перспективні – Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Celastrus flagellaris Rupr. та ін; досить перспективні – Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera periclymenum L., Vitis amurensis Rupr., та ін.; менш перспективні – Akebia quinata Decne., Lonicera tellmanniana Magyar., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. 8. За декоративними якостями ліани класифіковані на такі групи: декоративнолистяні ліани – Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis amurensis Rupr. та ін.; гарноквітучі – Lonicera caprifolium L., Clematis ligusticifolia Torr. та ін.; ліани, декоративні і листям, і квітами – Akebia quinata Decne.; ліани, декоративні плодами – Celastrus orbiculata Thunb. 9. За сезонною декоративністю встановлені такі групи: ліани, декоративність яких найбільше проявляється в кінці весни – на початку літа – Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Vitis vinifera L. та ін.; ліани, декоративні влітку – Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera periclymenum L., Menispermum dahuricum DC.; ліани, декоративні восени – Celastrus orbiculata Thunb., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis riparia Michx. та ін. Декоративність усіх 16 видів дерев’янистих ліан оцінено як достатню, що дорівнює балу 4. 10. Асортимент дерев’янистих ліан у м. Києві нараховує 6 видів та форм і представлений в основному видами з родини Виноградові. Запропоновано збагачення таксономічного складу ліан за рахунок 16 досліджених видів для використання в садово-парковому будівництві м. Києва в різних за функціональним призначенням насадженнях. |