Анотація до роботи:

Левчук О.І. Особливості рекреаційного лісокористування за водозбірним принципом на південному макросхилі Кримських гір. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06. 03. 03 – лісознавство і лісівництво. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького. Харків, 2003.

Дисертаційна робота присвячена обгрунтуванню можливостей організації невиснажливого рекреаційного лісокористування на південному макросхилі Кримських гір при веденні господарства по водозборах.

Дослідження на водозборах з різним ступенем залісненості показало, що більш висока лісистість у більшій мірі зменшує поверхневий стік при випаданні загальних атмосферних опадів протягом року, та паводковий стік при випаданні суттєвих зливових опадів у літній сезон. При порівняльному визначенні ворегулювання встановлено, що землі державного лісового фонду відзначаються кращими водорегулюючими можливостями, ніж землі сільгоспкористування. Виявлено, що у ряді типів лісу, через лісівничий стан насаджень рекреаційне використання повинно виключатись, щоб запобігти більш суттєвій дигресії таких курортних лісів.

Кількісно оцінено ступінь безпечності зарегульовування стокоутворюючих опадів у межах річкового басейну за коефіцієнтом антропогенної порушеності водо-збору, який має враховуватися при організації рекреаційного лісокористування.

При реалізації принципу оптимізації рекреаційного лісокористування (РЛК) на південному макросхилі Кримських гір за водозборами слід враховувати показники визначення антропогенної порушеності і рекреаційної ємності, а також здійснювати організаційно-господарські заходи, що дозволяють одночасно зберігати ліси та використовувати їх для рекреації .

1. На водозборах річок різної лісистості у гірських умовах регіону спостерігається позитивна залежність поверхневого стоку від загальних атмосферних опадів та паводкового стоку від суттєвих зливових опадів у літній сезон.

2. Залежність поверхневого стоку від величини загальних опадів на заліснених водозборах менша, ніж на малозаліснених. Для теплого (літньо-осіннього) періоду в умовах залісненості стік у середньому складає 6,4 % від опадів, що випали, а при малій залісненості – 12,8 %; для холодного (зимово-весняного) періоду відповідні значення – 12,3 та 16,8 %.

3. Паводковий стік на заліснених водозборах менше залежить як від величини суттєвих зливових опадів, так і від їх інтенсивності, ніж на малозаліснених водозборах: його частка від величини опадів у середньому становить 7,2 % та 12,2 % відповідно; для середньої інтенсивності вказаних опадів стік між порівнюваними варіантами відрізняється у 1,5 рази.

4. Оцінка водорегулювання за трьома основними групами землекористування показала, що землі держлісфонду у цілому відзначаються найкращими водорегулюючими показниками у порівнянні із землями сільського та курортно-міського господарств. Це дозволяє визначати оптимальне співвідношення на водозборі лісових, сільськогосподарських та сельбищних зон.

5. Рекреаційний вплив на ліси в регіоні знижує їх водорегулюючу функцію головним чином у результаті зміни стану грунтів. Ступінь стійкості лісів до рекреаційних навантажень характеризують допустимі рекреаційні навантаження (ДРН) у залежності від конкретного типу лісу у регіоні. Встановлено, що у ряді типів лісу норматив ДРН дорівнює нулю, тобто ці типи лісу не можна використовувати у рекреаційних цілях.

6. Головний вододіл Кримських гір чітко виділяє весь південний макросхил, як від-особлену стокову територію, у тому числі і південно-кримський район Кримської лі-согосподарської області. За нашими дослідженнями біля 98 % головного вододілу проходить землями державного лісового фонду, а лісистість регіону у цілому складає 50%.

7. Виділено 33 основних водозбори річок першого порядку, що охоплюють біля 83% площі регіону при середній залісненості 55 %. Решта території із лісистістю до 30% відноситься до водозборів дрібних річок-водотоків приморської смуги. Лісистість основних водозборів знаходиться у межах від 12% до 84%. Дев’ять водозборів (30% площі), розташованих у східній частині регіону, відносяться до малозаліснених (лісистість не перевищує 40%).

8. У результаті кількісної оцінки водорегулювання на усіх категоріях земель, при визначальній ролі лісових ділянок, у якості інтегрального показника запропонований коефіцієнт антропогенної порушеності водозбору (КАПВ). КАПВ = 0 приймається за доцільний, порушеність відсутня. 0 < КАПВ < 1 – допустимий, порушеність середня. КАПВ 1 – критичний, порушеність сильна.

9. Запропоновані показники (рекреаційна ємність та обсяг лісового відпочинку) дозволяють науково обгрунтовувати для природної території відповідність рекреаційного потенціалу теперішньому або перспективному рекреаційному попиту, причому другий показник не повинен перевищувати перший. При додержанні цього на практиці забезпечується запобігання дигресії лісів при РЛК.

10. За результатами комплексного вивчення фізико-географічних, природно-кліматичних та лісорослинно-гідрологічних умов встановлено:

- серед основних річкових водозборів регіону 33 % площі займають басейни із сильним ступенем антропогенної порушеності, 45 % - із середнім, і на 22 % площі антропогенна порушеність відсутня;

- співвідношення за площею лісів антропотолерантних, де рекреація дозволяється у межах ДРН до площі лісів дигресивних, де рекреація повинна виключатись із-за нульових (відсутніх) значень ДРН становить 55 %:45 %.

- розрахункова рекреаційна ємність лісів держлісфонду у регіоні для режиму користування що склався у нинішній час складає 11,7 млн. людино-годин у місяць, а практично розрахована –10,2 млн. люд-год. у місяць.

11. Визначальні принципи при веденні лісового господарства:

- запропоновані показники визначення антропогенної порушеності та рекреаційного лісокористування доповнюють загальноприйнятий показник лісистості у практичному застосуванні;

- залежно від градації коефіцієнту антропогенної порушеності водозбору (КАПВ) призначаються відповідні системи ведення лісового господарства, із зазначенням спрямованості у організації РЛК, а заходи насамперед здійснюються у дигресивних лісах;

- при КАПВ 1 – меліоративна система, РЛК забороняється по усій площі, передбачається створення лісопарків за умови забезпечення протиерозійного захисту гідротехнічними спорудженнями;

- при 0 < КАПВ < 1 – реконструктивно-меліоративна система, РЛК обмежується по площі та здійснюється у межах значень рекреаційної ємності лісу;

- при КАПВ = 0 – лісогосподарсько-захисно-рекреаційна система, РЛК дозволяється по усій площі із урахуванням рекреаційної ємності лісу;

- при розподілі лісових масивів на лісогосподарські квартали необхідно максимально враховувати лінії вододілів, а ліси у межах водозбірних басейнів річок слід відносити до одного лісогосподарського підприємства і по можливості до одного його підрозділу, структурної частини – лісництва, дільниці майстра, обходу лісника.

Публікації автора:

1. Савіч Є.І., Вороніна З.М., Левчук О.І. Інтенсивність транспірації основних лісоутворюючих порід та деяких екзотів Криму // Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай, 1991. - Вип. 82. - С. 25-29 ( збирання, обробка польового матеріалу, написання ).

2. Поляков О.Ф., Рудь А.Г., Агапонов М.Н., Левчук О.I. Оцiнка стану перших Феодосiйських посадок // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. – К.: Урожай, 1992. - Вип. 84. – С. 43-46 ( збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, написання ).

3. Агапонов М.Н., Левчук О.І. Ерозійна характеристика Ускутського водозбору // Лісівництво і агролісомеліорація. - К.: Урожай, 1993. - Вип. 87. - С. 18-22 ( збирання, аналіз матеріалу, написання ).

4. Агапонов М.Н., Поляков О.Ф., Левчук О.I., Андрієнко А.І. Ефективнiсть глибокого розпушування грунту пiд мелiоративнi насадження // Лiсовий журнал. – К.: Технiка, 1995. - № 3. – С.20-22. ( збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, написання ).

5. Поляков О.Ф., Левчук О.I. Вплив випасу худоби на водорегулюючу роль лiсу у горах // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. – К.: Урожай, 1996. – Вип. 92. – С. 74-78 (збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, написання ).

6. Агапонов М.Н., Левчук О.I. Феодосiйському експерименту – 125 рокiв. Лісомеліорація гірських схилів // Лiсовий журнал. – К.: Преса України, 1999, - № 4.- С. 22-23 ( збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, написання ).

7. Агапонов М.Н., Левчук О.І., Андрієнко А.І. Визначення стану лісових насаджень на південному макросхилі Кримських гір // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. Харків: Оригінал, 2000. - Вип. 97. - С. 91-95 (збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, написання).

8. Левчук О.І. Вплив лісистості на величину поверхневого стоку водозборів річок південного макросхилу Кримських гір // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. Харків: Майдан, 2002. - Вип. 100. – С. 36-41.

9. Поляков А.Ф., Рудь А.Г., Левчук О.И. Методические указания по определению объема рекреационного лесопользования для горных курортных районов. – Алушта, 1989. – 8 с. ( збирання, обробка, аналіз матеріалу, написання ).

10. Способ определения водного дефицита у растений:А.с.1738152 СССР, МКИ А 01 G 7/00/ Е.И.Савич, З.М.Воронина, О.И.Левчук (СССР). -№ 4828521/13; Заявлено 22.05.90; Опубл. 07.06.92, Бюл. № 21 - 9 с. (збирання, обробка і аналіз польового матеріалу).

11. Пат. 25259 Україна, МКИ А 01 С 5/00. Спосiб вирощування лісомеліоративних насад-жень на крутосхилах / М.Н. Агапонов, В.В. Замлiлий, О.I. Левчук, Андрiєнко А.I. (Ук-раїна). - № 97063150; Заявл. 26.06.97; Вид. 30.10.98. (збирання, обробка польового матеріалу).

12. Рудь А.Г., Левчук О.И. Сбалансированность показателей при оценке рекреационных лесных ресурсов - путь к сохранению лесных экосистем в горных курортных районах Крыма // Тез. докл. совещ. Вопросы рекреационного лесопользования в горных курортных районах . – Алушта: КрымГЛОС. – 1988. – С. 26-28.(збирання, обробка і аналіз польового матеріалу, написання).

13. Поляков А.Ф., Рудь А.Г., Левчук О.И. Экологическая емкость лесных экосистем – основной показатель объема рекреационного лесопользования // Тез. докл. Всесоюз. совещ. Современное состояние и перспективы рекреационного лесопользования. – Л.: ЛенНИИЛХ. – 1990. – С.117-221. (збирання, обробка польового матеріалу, написання).

14. Левчук О.И. Гидрологический аспект при ведении хозяйства в лесах южного макросклона Крымских гор // Тез. докл. науч.-практ. конф. Состояние и проблемы охраны горных лесов Крыма. – Алушта, 1994. – 30-31.

15. Левчук О.И. Влияние лесистости на величину поверхностного стока речных водосборов южного макросклона Крымских гор – как экологический аспект роли леса // Матер. IX Междунар. симп-ма Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье.- Симферополь : КМИНРЭЗ –2000. – С. 90-92.

16. Левчук О.И. Ведение хозяйства по водосборам в лесах южного макросклона Крымских гор, как путь оптимизации природопользования / Информационный листок -№ 53-98. – Симферополь: КРЦНТЭИ, 1998. – 4 с.

17. Агапонов Н.Н., Левчук О.И., Андриенко А.И. Опыт моделирования каменистости и определение ее воздействия на водно-физические свойства коричневых почв горного Крыма /Там же. -№ 91-99, 1999. - 4 с. (збирання, обробка, аналіз матеріалу, написання).