1. Загалом на мілководдях Кременчуцького та Канівського водосховищ виявлено 65 видів представників зоопланктону, у тому числі 24 види коловерток, 27 видів гіллястовусих і 14 веслоногих ракоподібних. При цьому показники видового багатства та домінування Сімпсона виявилися невисокими та малозмінними, а загальне видове різноманіття за індексом Шеннона-Уівера максимальним для малопроточної станції №3. 2. З’ясовано, що серед коловерток за видовою представленістю незначно домінують представники фітофільної групи – 13 видів, трохи меншу представленість мають організми пелагічної групи – 11 видів. Серед гіллястовусих ракоподібних переважають фітофільні групи (фітофільна, прибережно-фітофільна та придонно-фітофільна). Для веслоногих характер-ним є незначне домінування пелагічних видів над придонними та придонно-фітофільними видами. 3. Сапробіологічний аналіз акваторій мілководь вивчених водосховищ дослідних станцій за зоопланктоном показав, що вони переважно характеризуються чистими -олігосапробними мезотрофними водами. Лише правобережні мілководдя Кременчуцького водосховища відносяться до водойм з чистими -олігосапробними мезотрофними водами, або з досить чистими -мезосапробними мезоевтрофними. Незначне забруднення цих акваторій пов’язано зі впливом течії, що перемішує різні шари води та підіймає мул. 4. На основі проведених досліджень у межах прибережних мілководь Кременчуцького та Канівського водосховищ доведено, що запропонований оригінальний метод пасивного лову зоопланктону спеціально сконструйо-ваними пластиковими пастками “АСТ”, є ефективним підходом щодо вивчення механізмів формування просторової структури популяцій різних видів зоопланктону та його угруповань. 5. Доведено, що оптимальний об’єм пастки становить півтора літри, час проведення досліджень дорівнює 2 години. Можна використовувати пастки і більшого об’єму, при цьому кількість виловлених екземплярів гідробіонтів зростатиме, але працювати з такими пристроями набагато важче, статистична ж помилка результатів при цьому незначна. 6. При порівнянні видових комплексів гідробіонтів, які збирали пластиковими пастками “АСТ” та за допомогою загальновизнаних методик (конічна планктонна сітка та малькова волокуша), встановлено високий ступінь їх подібності. 7. Аналіз біотопічного розподілу зоопланктону показав найвище видове різноманіття на малозарослих ділянках станцій із найбільш гетерогенними екологічними умовами. Видова представленість зоопланктону в межах зарослого та незарослого біотопів залежить від проточності досліджуваних ділянок, оскільки за малопроточних умов вона вища на зарослих акваторіях із домінуванням фітофільних гіллястовусих, а в річкових – на незарослих, з домінуванням пелагічних коловерток. 8. Показано, що добова динаміка глибинного розподілу зоопланктону пов’язана з інтенсивністю сонячного випромінювання, температурою води та залежить від швидкості течії, оскільки при підвищенні проточності кількість зоопланктонтів зростає біля поверхні води. Вдень відносна щільність зоопланктону найбільша в товщі води та біля дна на глибині 1,5м. Увечорі зоопланктон концентрується біля берегів, де має максимальну щільність у нічні та ранкові години. 9. Вперше вивчено основні напрямки переміщення зоопланктону протягом доби: вдень зоопланктонти переміщуються від берега, ближче до ночі – у протилежному напрямку. Найбільш інтенсивно цей процес відбувається в нічні години. Подібні міграції є малозмінними в різні сезони, хоча найкраще вони виражені в теплі періоди року. |