У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в поглибленні наукових уявлень про генетичну природу та прояв у гібридних популяціях смородини чорної найбільш важливих господарсько-цінних ознак. Виявлені серед відомих та створені нові їх генетичні джерела і донори. Розроблено принципи підбору батьківських пар для схрещування і використання в селекції за даними ознаками. Ці селекційні досягнення дозволили створити ряд сортів та перспективних елітних форм з достатнім біологічним потенціалом за основними ознаками, високими економічними показниками виробництва ягід відмінної товарної та споживчої якості. 1. Доведено, що кращими перевіреними олігогенними донорами стійкості до борошнистої роси є сорти та форми – носії олігогена Sph3 (Ювілейна Копаня, 88-2-5, 88-2-6), а потенційними генетичними джерелами – відбірні імунні сіянці сім'ї Ювілейна Копаня х 87-9-9, з імовірним дигенним контролем стійкості (Sph2+Sph3) та поєднанням останнього з полігенним. Донорами стійкості до антракнозу є сорти Вернісаж та Ювілейна Копаня. 2. Встановлено, що введення в геном смородини олігогенів стійкості до збудників найбільш шкодочинних хвороб, а також поєднання олігогенного контролю несприйнятливості з полігенним підтримує високий рівень останньої, забезпечуючи типову для цієї цінної культури високу зимостійкість, врожайність і рентабельність. Сорти Ювілейна Копаня, Володимирська, Софіївська є цінним вихідним матеріалом в цьому плані. 3. Вперше ідентифіковано та проіндексовано олігоген In вкорочених міжвузлів пагонів чорної смородини, донором якого є сорт Альта. Перспективним напрямком отримання форм з вкороченими міжвузлями є селекція на поєднання олігогенного контролю даної ознаки з полігенним, що гарантує отримання практично майже 100 % таких сіянців. 4. За нашими даними, довжина грона у чорної смородини успадковується полігенно. Перевіреним донором довгогронності є форма 87-9-9, а потенційними – добори з гібридів 97-7-61 (Ювілейна Копаня х 88-2-5), 97-14-149 (88-2-6 х 88-15-6) та 97-7-44 (86-7-1 х 87-9-9). Багатогронність вузлів пагонів фенотипово проявляється у дуже невеликої кількості сіянців й імовірно має полігенний контроль. Як генетичні джерела багатогронності вузлів рекомендуються сорти Ювілейна Копаня і Альта; носіями геноплазми ознаки є гібридні форми 97-4-13 (Володимирська х 87-9-9) та 97-9-80 (Ювілейна Копаня х 88-16-4). 5. Виявлено, що максимальна кількість сіянців з сухим відривом ягід у гроні вищепляється в гібридних популяціях тих комбінацій схрещувань, де обидва компоненти характеризуються високим ступенем прояву цієї ознаки. Кращі комбінації – Ювілейна Копаня х Вертикаль та Альта х 88-2-5. Для отримання сортів з трав'янистою віссю грона обидва компоненти схрещувань повинні містити геноплазму цієї ознаки. В селекції на здерев'янілу вісь достатньо, щоб одна з батьківських форм відповідала цій вимозі. 6. Встановлено, що у більшості гібридних популяцій сортів (форм) з високим та дуже високим ступенями прояву великоплідності вищепляється близько третини сіянців на рівні батьків. Донорами великоплідності є сорт Ювілейна Копаня, елітні форми 87-9-9, 88-2-5 та 88-15-6, а джерелами даної ознаки – відбірні сіянці 97-14-24, 97-14-25, 97-14-30 (всі – Ювілейна Копаня х 88-15-6), 97-4-13 (Володимирська х 87-9-9). 7. Вперше ідентифіковано та проіндексовано олігоген Со, який контролює ознаку „компактний габітус куща” у чорної смородини. Олігогенними донори компактності (слаборозлогого габітусу куща) є сорти Володимирська, Вернісаж, Загадка і Катюша, а пряморослості – Вертикаль та його похідні. 8. Смак ягід чорної смородини та міцність їх шкірочки контролюються і успадковуються за полігенним типом. Генетичними джерелами десертного смаку ягід є елітна форма 86-7-1 та сорт Ювілейна Копаня, а також ряд їх похідних. Для селекції на міцність шкірочки перевагу слід віддавати сортам (формам) з високою загальною комбінаційною здатністю та достатнім ступенем прояву даної ознаки. Кращими вихідними формами, за нашими даними, є Ювілейна Копаня, Вертикаль, Альта, Володимирська, 88-15-6. 9. Доведено, що посухостійкість – генетично обумовлена ознака, яка фенотипово повною мірою проявляється лише після проходження рослинами загартування в умовах природної посухи, а ступінь прояву цієї ознаки залежить як від тривалості посушливого періоду, так і від генетичного потенціалу сорту. Генетичними джерелами посухостійкості у чорної смородини є сорти (форми), що містять у собі геноплазму агрусу, а також нащадки смородини уссурійської (Вернісаж, Аметист, Софіївська, Ювілейна Копаня, 86-11-73, Українка). Для виявлення потенційної посухостійкості сортів чорної смородини та її гібридів можна з успіхом використовувати розроблений експресний метод вимірювання електропровідності листків. 10. Найбільш продуктивними по питомій вазі відбірних форм в наших дослідженнях були гібридні сім’ї 86-7-1 х 87-9-9 (6,8 %), 88-2-6 х 88-15-6 (6,4 %), Ювілейна Копаня х 88-2-5 (6,1 %), Ювілейна Копаня х 88-16-4 (5,8 %), Альта х 88-2-6 (5,4 %), Альта х 88-15-6 (5,3 %). 11. За участі автора дисертаційної роботи отримано нові сорти Німфа, Казкова, Ластівка, Радужна з багатокомпонентною генетичною основою, які здатні забезпечити одержання 20-25 т/га врожаю з мінімальним застосуванням пестицидів, повною механізацією вирощування і комбайнового збирання врожаю. Ці сорти передано до ДСВ. Їх використання у селекції дозволить суттєво прискорити створення нових форм смородини з комплексом покращених господарсько цінних ознак. 12. Вирощування нових сортів чорної смородини на 79 – 121,9 % рентабельніше показників найбільш розповсюдженого районованого сорту Білоруська солодка. Високий рівень рентабельності обумовлений їх високою врожайністю, кращими товарними і споживчими якостями ягід, що безпосередньо впливають на ціну і виручку від реалізації продукції. |