Барабаш Галина Олександрівна. Особливості правового регулювання праці науковців і його вдосконалення : дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2005.
Анотація до роботи:
Барабаш Г.О. Особливості правового регулювання праці науковців і його вдосконалення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2005.
У дисертаційній роботі розкриті основні риси наукової діяльності, з’ясовані критерії диференціації правового регулювання праці науковців, серед яких виділено дві групи факторів: соціально-економічні та інтелектуально-фізіологічні. Досліджено конкурсний порядок виникнення трудових відносин з науковими працівниками, обґрунтовані випадки прийняття на посади без проведення конкурсу, запропоновано розробити нове Положення про порядок заміщення посад наукових працівників науково-дослідних установ. Виявлена специфіка трудових відносин з науковими працівниками, які виконують наукові дослідження за господарськими договорами із замовниками, проаналізовані особливості правового регулювання робочого часу і часу відпочинку науковців, запропоновано застосовувати у порядку, встановленому колективним договором, гнучкий, індивідуалізований та інші режими робочого часу. Досліджені особливості правового регулювання оплати праці науковців і стимулювання наукової творчості.
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні правового статусу наукового працівника як суб’єкта трудових правовідносин, особливостей реалізації його прав і виконання обов’язків з метою вдосконалення законодавства про працю. У заключній частині дисертації на підставі проведеного дослідження сформульовано наукові та практичні результати роботи, зокрема:
Наукову діяльність визнано видом трудової діяльності. Її специфіка проявляється в тому, що творчий пошук не піддається безпосередньому правовому впливу, а також нормуванню праці подібно до інших галузей виробництва. Для наукових досліджень характерною рисою є імовірність очікуваного результату.
Виявлено підстави для диференціації правового регулювання праці науковців, які об’єднуються в дві групи: критерії соціально-економічного та інтелектуально-фізіологічного характеру.
Основною формою заміщення наукових посад має бути проведення конкурсу з наступним укладенням трудового договору на невизначений строк. Застосування контракту в науковій діяльності доцільне лише в двох випадках: при прийнятті на роботу наукового пенсіонера, а також у разі виконання певних наукових завдань особою, яка має специфічну індивідуальну підготовку та високий рівень професійних знань.
До числа осіб, трудові відносини з якими можуть встановлюватись у позаконкурсному порядку, слід віднести: а) осіб, які працевлаштовуються як молоді спеціалісти на посади молодших наукових співробітників; б) працівників, які виконуватимуть науково-дослідні роботи відповідно до господарських договорів наукової установи; в) осіб, які укладають строкові трудові договори; г) дійсних членів та членів-кореспондентів НАН України і галузевих академій наук; д) сумісників тощо.
Запропоновано вилучити зі статті 32 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” слово „дорадчим” та вважати, що вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада є колегіальним органом управління наукової установи.
Пропонується доповнити перелік посад наукових працівників аспірантами (ад’юнктами), які навчаються на денній (очній) формі навчання.
Запропоновано при обранні керівника наукової установи забезпечувати участь у загальних зборах (конференції) трудового колективу не менше 75 % наукових працівників. Зроблено висновок про необхідність регулювання порядку обрання керівника не у локальному, а в централізованому порядку. Вимоги, що пред’являються до претендента на посаду керівника установи, доповнено пунктом про належність його до громадянства України.
У наукових установах варто встановлювати такі режими робочого часу для науковців, як гнучкий та індивідуалізований. Звільняти від реєстрації прибуття на роботу та залишення місця роботи слід не лише академіків і керівників, а й інших науковців у порядку, передбаченому правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Доведено необхідність збільшення строку щорічної основної відпустки наукових працівників залежно від тривалості безперервного стажу роботи в науковій установі. Обґрунтовано висновок про можливість надання подовженої щорічної відпустки тривалістю 56 (для докторів наук) та 42 (для кандидатів наук) календарних днів не лише в академічних установах, а й в інших провідних науково-дослідних установах, яким надано статус національних.
Обґрунтовано можливість встановлення в статутах НДІ порядку надання кожні п’ять років творчої відпустки тривалістю до шести місяців з метою підготовки монографій, підвищення кваліфікації тощо.
Аргументовано пропозицію про доповнення п. 3 ст. 41 КЗпП України вказівкою на можливість звільнення науковців за дії, пов’язані з використанням наукових знань всупереч загальнолюдським цінностям і моралі.
Обґрунтовано необхідність встановлення співвідношення між посадовими окладами доктора і кандидата наук на рівні не меншому 33 % з метою стимулювання наукової творчості.
Публікації автора:
Барабаш Г.О. Договірні форми організації праці в науковій сфері // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 69. – С. 64 – 70.
Барабаш Г.О. Загальна характеристика суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності: правовий аспект // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2004. – № 4 (12). – С. 140–144.
Барабаш Г.О. Про застосування трудового контракту в науковій сфері // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Збірник наукових статей. – 2004. – Випуск XIV. – С. 198–203.
Барабаш Г.О. Соціально-правова характеристика праці науковців // Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення: Матеріали наук.-практ. конф.; м. Київ, 30 січня 2003 р. / За ред. Н.Б. Болотіної. – К.: „МП Леся”, 2003. – С. 95–97.
Барабаш Г.О. Про порядок заміщення посад наукових працівників // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки: Матеріали наук.-практ. конф.; м. Сімферополь, 19–20 травня 2003 р. / За ред. проф. В.С. Венедиктова. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 127–129.
Барабаш Г.О. Поняття „науковий працівник” в трудовому праві (порівняльно-правовий аналіз) // Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи: Матеріали наук.-практ. конф.; м. Запоріжжя, 25–26 червня 2004 р. / За заг. ред. проф. В.С. Венедиктова. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 112 – 114.
Барабаш Г.О. Правове регулювання праці науковців у тимчасових творчих колективах // Актуальні проблеми правознавства: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – С. 114–116.
Барабаш Г.О. Підстави диференціації законодавства про працю науковців // Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах: Матеріали наук.-практ. конф.; м. Суми, 2–4 червня 2005 р. / За ред. проф. В.С. Венедиктова. – Х.: Українська асоціація фахівців трудового права, 2005. – С. 81–85.
