Анотація до роботи:

Башмаков Д.Г. Особливості перебігу та терапії псоріазу у міських жителів. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. - Інститут дерматології та венерології АМН України, Харків, 2003р.

Дисертація присвячена удосконаленню методів лікування псоріазу у хворих, що проживають у містах з урахуванням показників, які характеризують стан імунітету, вміст мікроелементів важких металів у крові та волоссі. Встановлені особливості клінічних проявів (розповсюджені прогресуючі форми) і ускладнений перебіг псоріазу у хворих, що мешкають у містах. У хворих на псоріаз, особливо у прогресуючій стадії встановлено пригнічення неспецифічних факторів захисту, депресія Т-ланки імунітету, зниження вмісту імуноглобулінів у крові. Вперше у хворих на псоріаз, переважно у прогресуючій стадії, встановлено підвищення рівня міді і нікелю у крові та волоссі, зниження рівню марганцю, цинку, і заліза – у крові та волоссі, а також високий рівень кадмію у волоссі. Порівняльний аналіз клінічних особливостей, лабораторних даних, дозволив виділити три рівня клініко-лабораторних порушень і об’єднати хворих на псоріаз у три клініко-терапевтичні групи. Хворим першої групи, які мешкають у сільських районах с незначними порушеннями в імунному статусі та рівня мікроелементів металів, крім традиційної терапії, додатково призначали тіосульфат натрію, глюнат, регідрон, липоєву кислоту; другої, які мешкають у місті і страждають розповсюдженим псоріазом у прогресуючій стадії, з пригніченням Т-ланки імунітету і факторів неспецифічного захисту, накопиченням мікроелементів важких металів, особливо у волоссі, додатково рекомендували тіосульфат натрію, піроксан, регідрон, біанодин, тиотриозолін. Хворим третьої групи на ускладнений псоріаз, які мешкають у забруднених районах міста, чи працюючих на шкідливих підприємствах, з значним пригніченням імунітету і високім рівнем мікроелементів важких металів у крові і волоссі, призначали додатково тіосульфат натрію, піроксан, регідрон, унитіол, медетопект, циклоферон. Проведена нами диференційована корегуюча терапія дозволила, на відміну від групи порівняння, яких лікували традиційно, підвищити ефективність терапії, скоротити регрес клінічних проявів псоріазу на 3,5 днів, досягнути позитивних зрушень в імунному стані та вмісту мікроелементів важких металів, подовженню ремісії.

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у підвищенні ефективності лікування хворих на псоріаз шляхом розробки комплексного методу із призначенням, поряд з традиційними засобами антидотів, адаптогенів, імунокоригуючих і дезинтоксикаційних препаратів із диференційованим підходом в залежності від рівня клініко-лабораторних порушень імунного стану та вмісту мікроелементів важких металів у крові та волоссі.

1. При клініко-катамнестичному вивченні 489 хворих на псоріаз, встановлено що переважають чоловіки (66%), які переважно проживають у місті, головнім чином з зимовим типом, (30%) ускладненим дерматозом, що починався у віці від 11 до 30 років; з щорічним загостренням у (60%) після простудних захворювань, у (13%) встановлений сімейний псоріаз, у більшості (65%) були перенесені інші супутні захворювання.

2. У досліджених хворих на псоріаз, особливо ускладненими формами (артропатичний і эритродермичний) відзначене пригнічення неспецифічних факторів захисту (БАС до 1,62±0,06 при нормі 2,86±0,7; реакція Кумбса до 8,81±0,02 при нормі 9,39±3,47; реакція Пауль-Бунеля -13,1±0,01 при нормі 16,98±4,32; фагоцитарного числа – 2,3±0,06 при нормі 3,9±0,03; НСТ-тест - 0,81±0,08 при нормі 2,4±0,2); збільшення рівня ЦІК до 83,9±5,9 при нормі 42,6±5,9, депресії Т-ланки імунітету (СД3+ - 48,8±0,1% при нормі 56,2±1,5%, СД4+ 27,5±0,59% при нормі 35,8±1,4%; РБТЛ - 23,1±2,5% при нормі 62,1±8,2%), а також зниження IgG до 6,0±0,2г/л (при нормі – 10,2 ±1,4г/л) і ІgМ до 0,45±0,06г/л (при нормі – 0,9±0,12г/л).

3. Встановлено підвищення рівня міді у волоссі у хворих на псоріаз у прогресуючій стадії до 16,07±0,6мг/кг (у здорових осіб – 6,47±0,03 мг/кг), і нікелю до 14,45±0,2 мг/кг (у здорових осіб – 2,22±0,05 мг/кг); у волоссі зниження рівня марганцю до 2,05±0,03 мг/кг (при нормі 3,73±0,4 мг/кг); рівня цинку до 9,16±0,09 мг/кг (при нормі 30,31±0,01мг/кг), рівня заліза до 90,11±4,5 мг/кг (при нормі – 219,24±11,4 мг/кг), переважно у жителів міста і підвищення рівня кадмію у прогресуючій стадії дерматозу 0,19±0,003 мг/кг при відсутності його у здорових осіб.

4. Порівняльний аналіз клінічних даних і результатів лабораторних досліджень у кожного хворого дозволив виділити три рівня клініко-лабораторних порушень і об'єднати їх у три клініко-терапевтичні групи: перша – 45 хворих на неускладнений псоріаз, жителів сільської місцевості, з незначним пригніченням неспецифічних факторів захисту і Т-ланки імунітету, без виразних порушень рівня металів у крові та у волоссі; друга – 54 хворих, в основному жителів міста, з розповсюдженим прогресуючим псоріазом, з пригніченням Т-ланки імунітету і неспецифічних факторів захисту, накопиченням мікроелементів важких металів, особливо у волоссі; третя – 23 хворих на ускладнений псоріаз, що мешкають у екологічно несприятливих районах міста, поблизу великих заводів чи працюючих на шкідливих виробництвах, з пригніченням Т- і В- ланки імунітету, неспецифічних факторів захисту, максимальним навантаженням мікроелементів важких металів, особливо кадмію у волоссі.

5. Хворим на псоріаз основної групи, крім традиційної терапії, що одержували 38 хворих групи порівняння, диференційовано додатково рекомендували коригуючі засоби: ін'єкції тіосульфату натрію, регідрону, липоєву кислоту, ін'єкції глюнату (перша група); ін'єкції тіосульфату натрію, прийом піроксана і регідрона, надалі біанадину, внутрим’язово ін'єкції тиотриозоліну (друга група); ін'єкції тіосульфату натрію, прийом піроксану, регідрону, ін'єкції унитіолу, а також прийом медетопекту і курс ін'єкцій циклоферону (третя група); а 5 хворим на артропатичний та эритродермичний псоріаз від 1 до 5 сеансів гемосорбції.

6. Клінічна ремісія зареєстрована у хворих першої групи через 20,1 днів, другої – 22,4 днів, третьої – 30,2 днів (у групі порівняння – 28,9 днів); клінічне видужання у хворих основної групи було у 46,3%, значне покращення – у 35,6%, клінічне покращення – у 17,5%, без ефекту – у 0,6%, а в групі порівняння, відповідно, - у 23,7%; 44,7%; 29,0% і 2,6%, вірогідність чого було підтверджено розрахунком індексу PASI; поряд з клінічним ефектом у хворих основної групи зареєстровано підвищення активності неспецифічних факторів захисту, зниження ЦІК у крові до 59,4±41%, збільшення числа СД3+ до 54,2+0,8%, СД4+ до 32,4+0,42%, підвищення активності лімфоцитів у РБТЛ з ФГА – до 45,4±3,8%, підвищення концентрації IgG до 8,2±0,31г/л; а також тенденція до нормалізації рівня мікроелементів важких металів у крові, і особливо, у волоссі; віддалені результати в основній групі характеризувалися подовженням на відміну від групи порівняння, ремісій на 1,5-0,5 місяців

Публікації автора:

1. Башмаков Д.Г. Динамика содержания тяжелых металлов в крови и волосах больных псориазом, проживающих в крупном промышленном центре //Дерматовенерология, косметология, сексопатология.-2002. – № 1-2 (5). – С.114-117.

2. Башмаков Д.Г., Огир Л.Б. Заболеваемость псориазом населения, проживающего в районах, загрязненных тяжелыми металлами //Дерматовенерология, косметология, сексопатология. –1999.-№2. – С.65-67.

3. Алпатова И.А., Башмаков Д.Г. Взаимосвязь некоторых эколого-климатических факторов и заболеваемости псориазом //Дерматовенерология, косметология, сексопатология.-2000. – № 2 (3). – С.116-120.

4. Башмаков Д.Г., Радченко Н.В. Показатели неспецифических факторов защиты у больных псориазом //Дерматология и венерология 1996. №2. – Харьков. – С.54-55.

5. Федотов В.П., Братусь-Сухорукова Е.Ю., Погребняк Л.А., Башмаков Д.Г. Применение циклоферона в терапии больных псориазом//Актуальні питання дерматовенерології. Ювілейний збірник статей присвячений 75-річчю Дніпропетровського ОШВД. –Випуск 12, Дніпропетровськ. –1999. – С.202-205.

6. Башмаков Д.Г., Святенко Т.В. Показатели гуморального иммунитета у больних псориазом, имеющих контакт с экологическими факторами риска //Актуальные вопросы неврологии. – Днепропетровск. –1998.-С.107-108.

7. Братусь-Сухорукова Е.Ю., Башмаков Д.Г., Погребняк Л.А. Опыт применения циклоферона в терапии больных псориатической эритродермией //Актуальные вопросы дерматологии и венерологии.Сборник научных трудов. -Харьков.- “Основа.” - 1999.-С.19-22.

8. Башмаков Д.Г., Радченко Н.В., Федотов В.П. Динамика показателей клеточного звена иммунитета у больных псориатической болезнью //Актуальні питання морфології і клінічної медицини. Наукові праці. -Дніпропетровськ. –“Дніпро”.-1996.-С.132-133.

9. Витряк А.А., Башмаков Д.Г. Некоторые диагностические критерии в определении активности псориатического процесса //Актуальные вопросы мед. и биол. Сборник статей. -Выпуск 6. –Днепропетровск. –1995. –С.130.

10. Витряк А.А., Башмаков Д.Г. Комплексное противорецидивное лечение больных псориазом в период ремиссии //Актуальные вопросы морфологии и клинической медицины. –Днепропетровск. –1994. – С.27-28.

11. Башмаков Д.Г., Витряк А.А. Некоторые показатели иммуноглобулинов в процессе течения псориатической болезни //Актуальные вопросы детского возраста. Сборник научных работ. –Днепропетровск. –1994. –С.17-18.

12. Витряк А.А., Федотов В.П., Башмаков Д.Г., Павелко А.И., Янчуков В.В., Лященко Ю.Ф. Трудоустройство больных псориазом, работающих в условиях металлургического производства //Современные проблемы в дермато-венерологиии, косметологии и управлением здравоохранением. Аннотированная программа обл. науч.-практ.конф. -Выпуск 8.-Харьков.-1996.-С.29.

13. Витряк А.А., Башмаков Д.Г. Детоксикационные потенции печени в процессе ФХТ с псобераном//Актуальные вопросы дерматологии и сифилидологии. Сборник тез. докл. Науч.-практ. Конф. Посвящ. 125-летию создания первой в России каф. Кож. И вен. Болезней. –Санкт-Петербург. – 16-17 ноября 1994. – Санкт-Петербург. –1994. – С.17-18.

14. Башмаков Д.Г., Семенуха К.В. Особенности заболеваемости псориазом в промышленном мегаполисе //Тез.док. VII з”їзду дерматовенерологів України. –Київ, 1999. –С.42.