Анотація до роботи:

Калабуха О.А. Особливості перебігу та диференційної діагностики ексудативних плевритів туберкульозного, неспецифічного та пухлинного походження у хворих різних вікових груп. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.26 - фтизіатрія. – Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена диференційній діагностиці етіології плевральних випотів при застосуванні загальнодоступних методів обстеження. Виходячи з наявного морфологічного діагнозу, було проведено ретроспективний аналіз особливостей перебігу та результатів загальноклінічного обстеження хворих на синдром плеврального випоту в залежності від етіології процесу та віку хворих. Визначено особливості перебігу випітного плевриту у різних вікових групах і можливості їх використання в диференційній діагностиці. На основі виявлених статистичних взаємозв'язків проявів захворювання і його причини, створено диференційно-діагностичний алгоритм, що базується на даних діагностичних методів, доступних для виконання у терапевтичних стаціонарах будь-якого рівню, починаючи з районних. Виявлена ефективність алгоритму у 83,3 % хворих. Запропонована схема оптимальної організації лікувально-діагностичного процесу у хворих на синдром плеврального випоту з використанням алгоритму етіологічної диференційної діагностики плевральних випотів на основі даних загальноклінічного обстеження.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що проявляється в підвищенні ефективності диференційної діагностики плевральних випотів у хворих різних вікових груп при застосуванні загальновживаних методів обстеження. Виявлено віковий вплив на перебіг плевриту та виділено низку його особливостей; встановлено найбільш інформативні загальновживані методи обстеження для етіологічної діагностики плевральних випотів, на основі яких розроблено алгоритм диференційної діагностики та схему організації лікувально-діагностичного процесу у хворих на синдром плеврального випоту, що забезпечило виконання поставленої задачі.

1. Розроблено алгоритм диференційної діагностики походження плевральних випотів на основі даних загальноклінічного обстеження, що дало змогу встановити етіологію випітного плевриту у 83,3 % хворих.

2. Для туберкульозного плевриту найбільш характерно: середній вік хворих (40,8 ± 3,0) років, термін від початку захворювання до розгорнутої клінічної картини (13,3 ± 3,2) тижнів, переважно одностороннє ураження (94,7 %), без чіткого превалювання однієї зі сторін ( зліва – 42,1 %, справа – 52,6 %), лімфоцитопенія (18,6 ± 1,3) %), кількість моноцитів ((9,4 ± 0,4) %), достовірний високий вміст лімфоцитів в плевральній рідині ((30,8 ± 0,4) в п/з) при відносно невеликій кількості інших клітинних елементів.

3. Для плевритів пухлинного походження найбільш характерно: середній вік (53,8 ± 3,7) років, термін від початку захворювання до постановки діагнозу (10,8 ± 2,3) тижнів, достовірний зв'язок із перенесеним або наявним пухлинним процесом (r = 0,520), при мезотеліомі плеври не відзначено двосторонніх випотів, правобічна і лівобічна локалізації спостерігалися майже з однаковою частотою (відповідно 46,7 % та 53,3 %), достовірно знижений рівень гемоглобіну в крові (122,1 ± 4,5) г/л у порівнянні з туберкульозним та статистично значиме зниження кількості еритроцитів, чітке підвищення концентрації фібриногену (781,6 ± 41,0) мг%, високий рівень продуктів паракоагуляції, про що свідчать результати етанолового тесту і фібриногену Б ((46,7 ± 2,1) % та (60,0 ± 5,1) % відповідно), високий вміст в плевральній рідині еритроцитів ((22,0 ± 1,4) в п/з) і мезотелію (8,4 ± 0,1) в п/з при відносно високій кількості лімфоцитів та виявлення атипових клітин.

4. Для плевритів неспецифічного походження найбільш характерно: середній вік (34,5 ± 6,0) років, термін від початку захворювання до постановки діагнозу (4,4 ± 0,8) тижнів, фебрильна лихоманка (відзначена висока кореляція, r=0,830), зсув лейкоцитарної формули вліво - юні – ((0,8 ± 0,1) %,; паличкоядерні – (10,2 ± 1,3) %), в плевральній рідині підвищення кількості лейкоцитів за рахунок статистично значимого превалювання нейтрофілів ((12,0 ± 0,2) в п/з), відсутність еозинофілів при невисокому вмісті еритроцитів і мезотелію.

5. У хворих молодого і середнього віку домінуючими причинами плевриту є запальні захворювання (як неспецифічного, так і специфічного генезу з переважанням останнього). У хворих старшого і похилого віку переважають неспецифічні та пухлинні плеврити з високою часткою (понад 50 %) мезотеліоми плеври в структурі останніх.

6. У хворих молодого і середнього віку виявляються виразні прояви місцевої і загальної реакції організму на патологічний процес, частіші зміни показників гемограми, спостерігаються менша частота та виразність дискоагуляційних порушень, цитограма випоту характеризується меншими кількісними та якісними змінами вмісту плевральної рідини.

7. У хворих старшого і похилого віку випіт, як правило, супроводжується синдромом хронічної інтоксикації, неспецифічні плеврити відзначаються істотно нижчими реактивними змінами, значна частина хворих на туберкульозний плеврит мають специфічний анамнез, морфологічні зміни плеврального вмісту більш виразні.

8. Впровадження розробленої схеми організації лікувально-діагностичного процесу у хворих на синдром плеврального випоту забезпечило підвищення ефективності диференціальної діагностики етіології плевритів у хворих різних вікових груп на 17,6 %.

Публікації автора:

1. М`ясніков В.Г., Калабуха О.А. Особливості перебігу ексудативних плевритів у різних вікових групах хворих з урахуванням етіології процесу // Укр. пульмонологічний журнал. – 2001. – № 1. – С. 31-32. (Участь у клінічному обстеженні хворих, статистична обробка матеріалу, написання першого варіанту статті, підготовка статті до друку).

2. Калабуха Е.А., Калабуха И.А. Оценка эффективности применения общеклинических методов исследований для дифференциальной диагностики плевральных выпотов // Гигиена труда. – 1999. – Вып. 30. – С. 216 – 223. (Участь у наборі, клінічному обстеженні та лікуванні хворих, статистична обробка матеріалу, написання першого варіанту статті).

3. Калабуха Е.А. Информативность применения традиционных методов лабораторного исследования плевральной жидкости для этиологической диагностики плевральных выпотов // Збірник наукових праць КМАПО ім. П.Л.Шупика. – 1999. – Вип. 8. – Книга 2. – С. 411 – 417.

4. Характеристика больных туберкулезом легких и эффективность лечения по данным клиники кафедры туберкулеза / В.Г. Мясников, П.Г. Отрощенко, Е.А. Калабуха, Е.Н. Шапошник. В.И. Савченко // Збірник наукових праць КМАПО ім. П.Л.Шупика. – 2001. – Вип. 10. – Книга 3. – С. 546 – 551. (Обстеження та лікування хворих, статистична обробка, графічне оформлення та підготовка статті до друку).

5. М`ясніков В.Г., Калабуха О.А. Особливості перебігу туберкульозного плевриту у хворих різних вікових груп // Сучасні аспекти військової медицини: Збірник наукових праць ГВКГ. – 2001. – Вип. 6. – С.274 – 280. (Обстеження та лікування хворих, статистична обробка, графічне оформлення та підготовка статті до друку).

6. Калабуха Е.А. Значение клинико-рентгенологических и лабораторных исследований в диагностике экссудативных плевритов // Збірник наукових праць ХХ ювілейної конференції молодих вчених Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України. – Київ, 1997. – С. 219-225.

7. Мясников В.Г., Калабуха Е.А., Отрощенко П.Г. Применение общеклинических методов исследований для дифференциальной диагностики плевральных выпотов // Матеріали наукових праць ІІ з`їзду фтизіатрів і пульмонологів України. – Київ, 1998. – С. 134. (Участь у клінічному обстеженні хворих, статистична обробка матеріалу, написання першого варіанту тез, підготовка тез до друку).

8. Калабуха О.А. Особливості перебігу та диференційної діагностики ексудативних плевритів туберкульозного, неспецифічного та пухлинного походження у хворих різних вікових груп // Матеріали науково-практ. конференції “Медико-соціальні аспекти боротьби з туберкульозом”. – Київ, 2001. – С. 51-52.