Анотація до роботи:

Росул М.М. “Особливості перебігу ішемічної хвороби серця з постінфарктним кардіосклерозом у хворих із супутнім цукровим діабетом
2-го типу та ефективність застосування препаратів із антиоксидантними властивостями”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.11 – кардіологія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця. – Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню особливостей перебігу ІХС з постінфарктним кардіосклерозом у хворих із супутнім цукровим діабетом 2-го типу та дослідженню ефективності застосування медикаментів із антиоксидантними властивостями (триметазидину, кверцетину та їх поєднання).

Вказано на більш несприятливий клінічний перебіг ІХС з постінфарктним кардіосклерозом у хворих за наявності супутнього ЦД 2-го типу, а також на більш виражені зрушення ліпідного обміну та виражену активацію ПОЛ із виснаженням ендогенної системи АОЗ, що може свідчити про формування стану оксидативного стресу у цих хворих. Обтяження перебігу ІХС за наявності ЦД найбільш виражене у жінок.

Обгрунтовано доцільність застосування засобів із антиоксидантними властивостями у хворих на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом при наявності супутнього ЦД 2-го типу. Показано, що додаткове включення триметазидину чи кверцетину до комплексного лікування цих хворих здійснює сприятливий вплив на клінічний перебіг ІХС і суттєво підвищує ефективність лікування цих хворих. Поєднане застосування триметазидину та кверцетину справляє найбільш виражений позитивний клінічний ефект, що зумовлено потенціюванням їх дії, оскільки вона реалізується через різні патогенетичні ланки.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні особливостей перебігу ішемічної хвороби серця з постінфарктним кардіосклерозом у хворих із супутнім цукровим діабетом 2-го типу та, з врахуванням виявлених змін, обгрунтувано доцільність включення до комплексної терапії препаратів із антиоксидантними властивостями (триметазидину, кверцетину та їх комбінації) з метою підвищення ефективності лікування цих хворих.

1. Наявність супутнього цукрового діабету 2-го типу здійснює негативний вплив як на перебіг інфаркту міокарда, так і на постінфарктний період, що характеризується частішим розвитком атипового больового синдрому та ускладнень у гострому періоді інфаркту міокарда, більш частим розвитком повторних інфарктів міокарда і постінфарктних аневризм. У цих хворих достовірно частіше виявляються артеріальна гіпертензія і більш важчий перебіг стенокардії напруги, порушення серцевого ритму, серцева недостатність на рівні ІІ-А стадії та абдомінальне ожиріння.

2. Обтяження перебігу ішемічної хвороби серця за наявності цукрового діабету найбільш виражене у жінок. У них достовірно частіше (у 1,3 рази) виявляється артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда у більшому відсотку випадків (у 74,42%) є дебютом проявів ішемічної хвороби серця, який частіше (у 1,5 рази) ускладнюється в гострому періоді гострою лівошлуночковою недостатністю. У жінок частіше (у 1,7 рази) виявляються порушення серцевого ритму та розвиток повторних інфарктів міокарда.

3. При наявності цукрового діабету 2-го типу у хворих на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом виявляються достовірно більш виражені збільшення у сироватці крові рівнів холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності та тригліцеридів при одночасному зниженні вмісту холестерину ліпопротеїдів високої щільності. У цих хворих більш виражені активація перекисного окислення ліпідів (підвищення рівня малонового диальдегіду) та більш виражене пригнічення системи антиоксидантного захисту (зниження вмісту церулоплазміну та каталази) з формуванням стану оксидативного стресу.

4. У 63,38% хворих на ІХС з постінфарктним кардіосклерозом при наявності супутнього цукрового діабету 2-го типу виявляється підвищений базальний рівень імунореактивного інсуліну, що є несприятливим фактором у розвитку інфаркту міокарда у цих хворих на стадії інсулінорезистентність/ компенсаторна гіперінсулінемія.

5. Застосування триметазидину або кверцетину поряд із базовою терапією у хворих із постінфарктним кардіосклерозом і супутнім цукровим діабетом 2-го типу здійснює сприятливий вплив на клінічний перебіг ішемічної хвороби серця, що характеризується вираженим антиангінальним ефектом (зниження частоти нападів стенокардії за тиждень відповідно на 64,77% і 54,0%,

16

а потреби в нітрогліцерині на 65,81% і 56,96%) і суттєвим підвищенням толерантності до фізичного навантаження; викликає пригнічення інтенсивності перекисного окислення ліпідів (зниження рівня малонового диальдегіду відповідно на 12,48% та 13,29%), а також підвищення активності антиоксидантної системи (зростання активності каталази та рівня церулоплазміну). При використанні кверцетину відмічається також позитивна динаміка показників ліпідного обміну (зменшення рівня загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності та зростання рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності).

6. Поєднане застосування триметазидину та кверцетину поряд із базовою терапією справляє найбільш виражений клінічний ефект та суттєво підвищує ефективність лікування цих хворих, що зумовлено потенціюванням їх дії, оскільки вона реалізується через різні патогенетичні ланки.