Анотація до роботи:

Єльська С.М. Особливості перебігу і ведення вагітності та пологів у жінок з прееклампсією на тлі патологічного рівня антифосфоліпідних антитіл. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2005.

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики і підвищенню ефективності лікування прееклампсії на тлі автоімунних порушень, зниженню частоти її тяжких форм, перинатальної захворюваності і смертності у вагітних з патологічним рівнем АФА на основі розробки нових патогенетично-обґрунтованих підходів до комплексної терапії з застосуванням плазмаферезу.

Імунологічні дослідження виявили, що у вагітних з прееклампсією із групи високого ризику антитіла до фосфоліпідів, b2-глікопротеїну I і вовчаковий антикоагулянт виявляються в 52,67±2,88% випадків. Визначення ВА в 45,57±3,96% спостережень, причому тільки при прееклампсії середнього і тяжкого ступеня, дає можливість вважати ВА маркером тяжкої прееклампсії на тлі АФС. Сполучення позитивності по АФА і/чи ВА відзначено в 25,0% випадків, при цьому спостерігалася тяжка або довгостроково триваюча прееклампсія. Рівні АФА прогресивно зростали відповідно ступеня тяжкості прееклампсії.

Патологічний вплив АФА на ендотелій судин у жінок з прееклампсією у сполученні з автоімунними розладами проявлявся гіперкоагуляцією у всіх ланках системи гемостазу, яка прогресивно зростала з перебігом вагітності і відповідно до ступеня тяжкості прееклампсії.

Особливостями перебігу вагітності у жінок з патологічним рівнем АФА і позитивною реакцією на ВА були загроза переривання вагітності (відшарування хоріона в I триместрі), первинна ФПН, синдром ЗВУР плода.

Комплексна терапія прееклампсії з включенням корекції автоімунних та гемостазіологічних порушень і лікувального плазмаферезу дозволяє пролонгувати вагітність до терміну життєздатного плода за рахунок відновлення імунологічних та гемостазіологічних показників.

Дисертаційна робота присвячена рішенню однієї з важливих задач сучасного акушерства – удосконаленню діагностики і підвищенню ефективності лікування прееклампсії на тлі автоімунних порушень, зниженню частоти тяжких її форм, перинатальної захворюваності і смертності у вагітних з патологічним рівнем антифосфоліпідних антитіл на основі розробки нових патогенетично-обґрунтованих підходів до комплексної терапії.

1. Установлено, що факторами ризику з розвитку прееклампсії на тлі патологічного рівня АФА є: стійка, прогресуюча гіпертензія, резистентна до гіпотензивної терапії, ранні гемостазіологічні порушення при даній вагітності; синдром втрати плода, тяжка прееклампсія в попередніх пологах; тяжка екстрагенітальна патологія, неврологічні розлади, наявність тромбозів в анамнезі, хронічна вірусна інфекція, а також вік старше 30 років.

2. Виявлено, що у вагітних з прееклампсією із групи високого ризику антитіла до фосфоліпідів, b2-глікопротеїну I і вовчаковий антикоагулянт виявляються в 52,67±2,88% випадків: ВА визначається в 45,57±3,96% спостережень, причому тільки при прееклампсії середнього і тяжкого ступеня, що дає можливість вважати ВА маркером тяжкої прееклампсії на тлі АФС; антитіла до кардіоліпіну – у 38,61±2,81%, до сумарних фосфоліпідів – у 14,56±2,04%, до b2-глікопротеїну I – у 29,75±2,64% випадків. Сполучення позитивності по АФА і/чи ВА відзначено в 25,0% випадків, при цьому у всіх вагітних спостерігалася тяжка прееклампсія. Рівні АФА прогресивно зростають відповідно ступеня тяжкості прееклампсії.

3. Установлено, що особливостями перебігу вагітності у жінок з патологічним рівнем АФА і позитивною реакцією на ВА є: ранній токсикоз (74,68±3,46% ), загроза переривання вагітності (76,58±3,37%), фетоплацентарна недостатність (71,52±3,59%), синдром ЗВУР плода (32,91±3,74%). Особливості клінічних симптомів прееклампсії на тлі патологічного рівня АФА і позитивній реакції на ВА: ранній початок (до 30 тижнів - 74,04±3,49%); найбільш ранній і частий симптом - гіпертензія (78,48±3,27%); розвиток тяжких форм (24,68±3,43%); різноманіття клінічних проявів, що залежить від локалізації судинних поразок (неврологічні і серцево-судинні порушення), резистентність до симптоматичної терапії.

4. Підтверджено, що особливістю стану системи гемостазу у вагітних із прееклампсією на тлі патологічного рівня АФА є патологічна гіперкоагуляція в судинно-тромбоцитарній і плазменній ланках гемостазу: підвищення агрегації тромбоцитів на 21% при зниженні їхньої кількості на 13%; збільшення рівня фібриногену на 28%, наростання вмісту маркерів ДВЗ-синдрома (РФМК і ПДФ) у 3 рази, визначення позитивних паракоагуляційних тестів; а також пригноблення активності АТ ІІІ на 26%. Ці зміни прогресивно зростають з перебігом вагітності і відповідно до ступеня тяжкості прееклампсії.

5. Доведено, що застосування плазмаферезу на тлі пригнічення патологічної продукції антифосфоліпідних антитіл у комплексному лікуванні хворих з прееклампсією автоімунного характеру є патогенетично-обґрунтованим, оскільки дозволяє:

при прееклампсії легкого ступеня знизити рівень АФА до норми;

при прееклампсії середнього ступеня тяжкості – видалити ВА в 78% випадків, а рівень сумарних АФА зменшити в 1,5 рази;

при тяжкій прееклампсії вивести ВА в 50% випадків, а АФА – в середньому на 30%.

6. Установлено позитивний вплив комплексної терапії прееклампсії з включенням препаратів для корекції автоімунних порушень і лікувального плазмаферезу на коагуляційний потенціал крові і відновлення активності антикоагуляційної і фібринолітичної систем:

при прееклампсії легкого ступеня нормалізувалися всі параметри гемостазіограми;

при прееклампсії середнього ступеня тяжкості знизився рівень фібриногену на 17%, ПДФ і РФМК – у 2,5-3 рази, зменшилася агрегація тромбоцитів на 18%, зросла активність АТ ІІІ на 15%.

при тяжкій прееклампсії знизилася агрегація тромбоцитів на 16%, збільшилася їхня кількість на 10%, зменшилася концентрація фібриногену на 20%, рівнів РФМК і ПДФ – на 61% і 63% відповідно, активність АТ ІІІ зросла на 16%.

7. Доведено, що включення плазмаферезу, кортикостероїдів та імуноглобуліну до комплексної терапії прееклампсії автоімунного генезу дозволяє:

при прееклампсії легкого ступеня знизити медикаментозне навантаження, уникнути поліпрагмазії і пролонгувати вагітність до терміну пологів;

при прееклампсії середнього ступеня тяжкості – стабілізувати гемодинамічні і гемостазіологічні показники і пролонгувати вагітність до терміну життєздатного плода;

при тяжкій прееклампсії – зменшити тяжкість гемостазіологічних та імунологічних розладів і підготувати мати і плід до розродження.

8. Запропонований нами комплекс лікувально-діагностичних заходів дозволив пролонгувати вагітність жінкам з прееклампсією і закінчити її народженням життєздатного плода в 98,77±1,22% випадків і знизити перинатальні втрати в 3,87 рази.

Публікації автора:

1. Чайка В.К., Ельская С.Н. Современные представления об этиопатогенезе преэклампсии, возможностях доклинической диагностики и перспективах в лечении // Медико-социальные проблемы семьи. - 2003. - Т. 8, № 3. - С. 77-82. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

2. Ельская С.Н. Клиническая характеристика, течение и исход беременности и родов у женщин с преэклампсией средней и тяжелой степени // Здоровье женщины. - 2004. - № 1(17). - С. 45-47. (Виконала самостійно).

3. Чайка В.К., Ельская С.Н. Нарушения системы гемостаза у беременных с преэклампсией // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т. 3, № 2. - Ч. 2. - С. 475-476. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки).

4. Чайка В.К., Ельская С.Н. Опыт использования плазмафереза с целью коррекции нарушений системы гемостаза у беременных с преэклампсией средней степени тяжести // Медико-социальные проблемы семьи. - 2004. - Т. 9, № 1. - С. 106-110. (Обрала напрямок дослідження, підібрала матеріал, провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки).

5. Чайка В.К., Демина Т.Н, Ельская С.Н. Диагностические критерии гипертензионного синдрома аутоиммунного генеза при беременности высокого риска // Український медичний альманах. - 2004. - Т. 7, № 5. - С. 174-177. (Обрала напрямок дослідження, підібрала матеріал, провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки).

6. Чайка В.К., Ельская С.Н. Особенности свертывающей системы крови у беременных с преэклампсией на фоне патологического уровня антифосфолипидных антител // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2005. - Т.4, № 1. - С. 45-48. (Підібрала матеріал, обґрунтувала висновки).

7. Чайка В.К., Демина Т.Н, Ельская С.Н. Тактика ведения беременности у женщин с преэклампсией на фоне повышенного уровня антифосфолипидных антител. // Вестник неотложной медицины. - 2005. - Т.6, № 1. - С.34 - 39. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки).

8. Спосіб вибору лікування вагітних з прееклампсією // Патент України № 68202 А, МПК7: А61В5/05, А61М1/38. – Заявка № 20031110413 від 19.11.2003. – Опубл. 15.07.2004. – Бюл. № 7. (Співавт.: Черній В.І., Дьоміна Т.М., Джоджуа Т.В. та ін.). Дисертант є співавтором ідеї винаходу, розробила методики профілактики, обґрунтувала висновки.

9. Ельская С.Н., Демина Т.Н. Коррекция иммунологических и гемостазиологических нарушений у женщин с преэклампсией аутоиммунного генеза // The events of the year in gynecology and obstetrics. 1^st Euro-Asian Congress. Book of abstracts. - Vol. 2. - Saint-Petersburg, 2004. - Р. 31-32. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обгрунтувала висновки).

10. Чайка В.К., Ельская С.Н., Демина Т.Н., Роговая О.Н. Коррекция гемостазиологических нарушений у пациенток с преэклампсией аутоиммунного генеза с использованием лечебного плазмафереза // Труды 12 конференции Московского общества гемафереза. - Москва, 2004. - С. 76. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки).