Рандюк Юрій Олександрович. Особливості перебігу HBV-інфекції у вагітних і прогнозування можливих ускладнень : Дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Буковинський держ. медичний ун-т. — Чернівці, 2005. — 157арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 127-157.
Анотація до роботи:
Рандюк Ю.О. „Особливості перебігу HBV-інфекції у вагітних і прогнозування можливих ускладнень” – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006.
Вивчено особливості перебігу HBV-інфекції під час гестації та її вплив на вагітність і пологи. Досліджено частоту інфікування HBV вагітних жінок на Буковині та частоту розвитку у них різних форм HBV-інфекції (гостра, хронічна, реплікативна, інтегративна). Досліджено інтенсивність ендотоксемії та морфологічний стан плаценти при цих формах інфекційного процесу. Всього обстежено 197 вагітних із HBV-інфекцією та 80 практично здорових вагітних.
Встановлено, що частота інфікування HBV вагітних жінок Буковини значно перевищує аналогічний показник у дорослого населення України і складає 5,13 проти 2,2 %. HBV-інфекція у вагітних перебігає, як правило, без клінічної симптоматики, переважно в хронічній формі (97,4 %). Частота інтегративного типу репродукції збудника переважає над реплікативним (79,1 проти 8,7 %). У частини вагітних (9,6 %) розвиток інфекційного процесу, очевидно, зумовлений мутованим HВsAg-позитивним штамом HBV. Доведено, що у вагітних із хронічною HBV-інфекцією із збільшенням терміну гестації відбувається погіршення основних біохімічних показників, що характеризують функціональний стан печінки.
Отримано нові дані про інтенсивність ендотоксемії та розвиток структурних змін у плаценті залежно від тривалості інфекційного процесу та біологічної фази репродукції вірусу, показано зв’язок між характером патоморфологічних змін у плаценті та концентрацією МСМ у плазмі крові вагітних. Доведена доцільність визначення вмісту МСМ у плазмі крові як додаткового критерію для прогнозування ускладненого перебігу вагітності й пологів.
Встановлено, що негативний вплив HBV-інфекції на перебіг та закінчення вагітності визначається тривалістю інфекційного процесу, активністю некрозапальних процесів у гепатоцитах, біологічною фазою репродукції збудника та функціональним станом печінки. Певне значення у розвитку акушерських ускладнень при HBV-інфекції також мають окремі фактори медико-соціального значення (вік, супутні захворювання гепатобіліарної системи, характер харчування, інтенсивність фізичних і психічних навантажень тощо).
Розроблено, обґрунтовано й апробовано алгоритми обстеження вагітних із вперше виявленим HBsAg, які передбачають проведення клініко-біохімічних та серологічних досліджень у динаміці, та методику прогнозування акушерських ускладнень у таких жінок, яка базується на визначенні прогностичного коефіцієнта ризику, що дає змогу поліпшити діагностику безсимптомних форм HBV-інфекції та передбачати ймовірність розвитку ускладнень вагітності й пологів на ранніх термінах гестації і своєчасно розробити адекватну лікарську тактику.
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення наукової задачі – удосконалення верифікації діагнозу у вагітних із вперше виявленим HВsAg та поліпшення профілактики акушерських ускладнень шляхом розробки й обґрунтування алгоритмів обстеження HВsAg-позитивних вагітних та методики прогнозування ускладнень перебігу вагітності й пологів, що дає змогу своєчасно визначати лікарську тактику, направлену на попередження розвитку зазначених комплікацій.
Частота виявлення HBsAg у вагітних жінок м. Чернівці значно перевищує середньостатистичні показники в Україні і складає 5,13 % (проти 1,2 % серед вагітних західних областей). У 88,6 % HBsAg-позитивних вагітних цей антиген виявлено вперше. При цьому у них діагностовано переважно хронічну інтегративну (79,1 %), рідше – хронічну реплікативну (8,7 %) та гостру (2,6 %) форми НВV-інфекції. В 9,6 % вагітних можливе інфікування мутованим HBsAg-позитивним штамом НВV.
Хронічна інтегративна HBV-інфекція у вагітних перебігає без жовтяниці, суб’єктивних проявів хвороби та ознак активності інфекційного процесу, інколи – із незначним порушенням функцій печінки; хронічна реплікативна – без жовтяниці, зі слабо вираженою клінічною симптоматикою, мінімальною активністю інфекційного процесу та незначним порушенням функцій печінки;
Інтенсивність ендотоксемії у вагітних з хронічною HBV-інфекцією залежить від реплікативної активності HBV. За наявності сироваткових маркерів реплікативної активності HBV вміст МСМ у сироватці крові значно вищий, ніж за їх відсутності (P < 0,05).
Характер ураження плаценти при HBV-інфекції визначається тривалістю інфекційного процесу й біологічною фазою репродукції HBV. Гостра безсимптомна HBV-інфекція супроводжується розвитком лише компенсованих (47,6 %), хронічна у фазі інтеграції – компенсованих (7,5 %) і субкомпенсованих (42,5 %), у фазі реплікації – субкомпенсованих (37,5 %) та декомпенсованих (43,7 %) форм хронічної плацентарної недостатності.
Структурні зміни плаценти при HBV-інфекції, що вказують на розвиток хронічної фетоплацентарної недостатності і є морфологічною основою акушерських ускладнень, частіше виявляються у породіль, у яких під час вагітності спостерігалося тривале підвищення вмісту МСМ у сироватці крові. Тому ступінь підвищення вмісту цих сполук у крові вагітних з HBV-інфекцією є додатковим об’єктивним критерієм у прогнозуванні ускладнень вагітності й пологів.
Застосування алгоритмів обстеження вагітних із вперше виявленим HBsAg та методики прогнозування акушерських ускладнень у таких жінок сприяє поліпшенню діагностики безсимптомних форм HBV-інфекції й дає змогу передбачати ймовірність розвитку зазначених комплікацій на ранніх термінах гестації і своєчасно застосувати профілактичні заходи.
Публікації автора:
Рандюк Ю.О. Гістопатологія плаценти при поєднанні HBsAg носійства та анемії вагітних // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, №1. – С. 108-110.
Рандюк Ю.О. НВ-вірусна інфекція і вагітність, проблеми профілактики акушерських і перинатальних ускладнень // Інфекційні хвороби. – 2003. – №2. – С.91-95.
Рандюк Ю.О.,Давиденко І.С. Вплив безсимптомних форм НВ-вірусної інфекції на морфологічний стан плаценти // Інфекційні хвороби. – 2004. – №1. – С. 17-20. (Опрацював літературу, провів клінічне обстеження пацієнток, гістоморфологічні дослідження плацент, статистичну обробку матеріалу, сформулював висновки, підготував статтю до друку.)
Рандюк Ю.О. Ендотоксемія як критерій розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з безсимптомною HBV-інфекцією // Інфекційні хвороби. – 2004. - №3. – С.16-19.
Рандюк Ю.О. Прогнозування акушерських ускладнень у вагітних з безсимптомним та стертим перебігом НВV-інфекції. // Інфекційні хвороби. – 2004. - №4. – С.22-25
Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Балабаш В.М. Алгоритми обстеження вагітних із вперше виявленим HВsAg // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005 Т.4 – № 1. – С.82-87. (Опрацював літературу, провів клінічне, біохімічне та серологічне обстеження HBsAg-позитивних вагітних, статистичну обробку матеріалу, сформулював висновки, підготував статтю до друку.)
Андрейчин М.А., Рандюк Ю.О. Перинатальное инфицирование вирусом гепатита В и С: патоморфологические механизмы и морфофункциональное состояние плаценты // Международный медицинский журнал. – 2005. Т.11 – №1. – С.103-107. (Опрацював літературу, провів клінічне обстеження пацієнток, гістоморфологічні дослідження плацент, аналіз результатів, сформулював висновки, підготував статтю до друку.)
Рандюк Ю.О. Клініко-епідеміологічна характеристика НВ-вірусної інфекції на Буковині // Актуальні проблеми клінічної та експериментальної медицини. – Чернівці, БДМА., 2002. – С. 76-77.
Андрейчин М.А., Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Кардаш В.Є. Безсимптомний перебіг НВV-інфекції у вагітних, ризик розвитку та прогнозування акушерських ускладнень // Методичні рекомендації. – Київ – 2005. – 26 с. (Провів узагальнення результатів усіх досліджень, розробив методику прогнозування, апробував та оцінив ефективність її роботи, підготував методичні рекомендації до друку).
Рандюк Ю.О., Кардаш В.Є. Спосіб прогнозування ускладнень перебігу вагітності та пологів у жінок із безсимптомними та стертими формами HBV-інфекції: Деклараційний патент 20040604570 Україна, МПК 7 G01N33/48 (Україна). – № 4997; Заявл. 11.06.2004; Опубл. 15.02.2005. Бюл. №2. (Запропонував спосіб, провів патентний пошук, клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, оформив патентну документацію.)
Рандюк Ю.О.,Давиденко І.С. Гістопатологія плаценти залежно від фази хронічного гепатиту. // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами: Матеріали VІ з’їзду інфекціоністів України (25-27 вересня 2002 р., м. Одеса,) – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 63-64.
Рандюк Ю.О.,Сокол А.М., Хилько І.М. НВ-вірусна інфекція та екстрагенітальні захворювання у вагітних. // Керовані інфекції: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (14-15 травня 2003 р., м. Івано-Франківськ) – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 176-178.
Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Хилько І.М., Батюкевич Т.І. Безсимтомний перебіг гострого гепатиту В і вагітність // Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз.: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів (5-6 травня 2004 р., м. Тернопіль) – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С.173-174.
Рандюк Ю.О., Куріцин А.В, Федорова Н.П., Войтенко С.Г. Патоморфологія плаценти залежно від форми НВV-інфекції.: Матеріали науково-практичної конференції патологів України „Актуальні проблеми морфологічної діагностики хвороб плода і дитини // Буковинський медичний вісник – 2004 Т.8 - №3-4. – С.320-321.”.