Трипілка Світлана Анатоліївна. Особливості патогенезу та перебігу ішемічної хвороби серця у хворих на ревматизм: дисертація канд. мед. наук: 14.01.11 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2003. , табл.
Анотація до роботи:
Трипілка С.А. Особливості патогенезу і перебігу ішемічної хвороби серця у хворих на ревматизм. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. – Кардіологія. Харківський державний медичний університет. Харків, 2003.
У роботі розроблені принципи індивідуального підходу до проведення профілактики і терапії ішемічної хвороби серця (ІХС) при ревматизмі за результатами обстеження 120 хворих у віці від 21 до 65 років. Показана патогенетична роль у розвитку ІХС у хворих на ревматизм хронічного імунозапального процесу і його тривалості, що приводять до порушення ліпідно-білкового обміну атерогенного характеру (збільшення вмісту ЛП (а), ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС ЛПДНЩ і зниження ХС ЛПВЩ), розвитку аутоімунных процесів (збільшення вмісту АФЛ), оксидативного стресу (збільшення вмісту активних форм кисню і зниження активності антиоксидантного захисту). Показано, що в активній фазі ревматизму відбувається вірогідне посилення порушень ліпідного обміну атерогенного характеру, збільшення синтезу АФЛ, ЛП (а), активація вільнорадикального окислення ліпідів, сприяючи прискореному розвиткові атеросклерозу та ІХС. Визначено прогностичну інформативність клініко-біохімічних показників і розроблений алгоритм прогнозу виникнення ІХС у хворих на ревматизм. На основі прогностичного підходу запропонований метод визначення в конкретного хворого ведучих патогенетичних механізмів ІХС, що дає можливість клініцисту проводити індивідуально спрямовану профілактику або патогенетичну терапію ІХС.
1. Ревматичний процес неоднозначно впливає на розвиток та перебіг ІХС і супроводжується порушенням показників ліпідно-білкового обміну, а також посиленням активності окисних процесів.
2. Наявність тривалого ревматичного анамнезу (більш 11 років), вік хворого (понад 44 років), активність запального процесу, а також наявність гіпертонічної хвороби в анамнезі підвищують ризик розвитку ІХС.
3. Характер поразки мітрального клапана впливає на ризик розвитку коронарного атеросклерозу, ізольована недостатність його є прогностично несприятливою в плані розвитку ІХС.
4. Виникнення ІХС у хворих на ревматизм супроводжується більш вираженими порушеннями ліпідного обміну (збільшення рівня ЛП (а), ЗХС, ТГ, ХС ЛПДНЩ, КА, а також збільшення дисбалансу оксидантно-антиоксидантних механізмів ПОЛ).
5. Активність ревматизму збільшує ліпідно-метаболічні порушення, викликаючи збільшення у порівнянні з неактивною його фазою значень ЛП (а), ЗХС, ХС ЛПНЩ, КА, ТБК-продуктов, АФЛ і зниження ХС ЛПВЩ, SH-груп і SH/ТБК, що сприяє розвиткові атеротромбозу та ІХС.
6. На підставі вивчення клінічних і патогенетичних особливостей перебігу ІХС у хворих на ревматизм розроблено принципи діагностики та профілактики ії розвитку, які дозволяють використовувати прогностичний підхід для виявлення і цілеспрямованої корекції патогенетично значущих факторів атерогенезу.
Публікації автора:
1. Волков В.І., Трипілка С.А., Запровальна О.Є. Особливості патогенезу та лікування ішемічної хвороби серця у пацієнтів з ревматизмом в неактивній фазі //Український терапевтичний журнал. – 2002. – № 1 - С.43-46. (Автор забезпечував підбір та обстеження хворих, виконував математичну обробку результатів, оформлював роботу).
2. Трипілка С.А. Клінічні фактори ризику атеросклерозу в хворих на ревматизм.// Медицина сьогодні і завтра. – 2002 – №1 – С.76-79. (Робота виконана самостійно).
3. Волков В.І, Трипілка С.А., Запровальна О.Є, Єрахторіна Н.В. Патогенетичні механізми атеросклероза та ішемічної хвороби серця в паціентів з ревматизмом// Український ревматологічний журнал. – 2002. – №3(9). – С.59-62. (Дисертант проводив підбір і аналіз літературних джерел, обстеження частини хворих, статистичну обробку отриманих результатів).
4. Волков В.І., Трипілка С.А., Серик С.А. Ліпідно-метаболічні фактори атерогенезу в хворих на ревматизм// Матеріали III Національного конгресу ревматологів України. – Дніпропетровськ, 2001. С. 11–12. (Здобувач проводив клінічне обстеження, аналізував отримані дані, брав участь у формуванні висновків).
5. Аболмасов А.М., Волков В.І., Серик С.А., Трипілка С.А. Обґрунтування доцільності корекції запальної активності при нестабільній стенокардії// Матеріали об'єднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів і Асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”/ За ред. В.М.Коваленка, Г.В. Дзяка, Г.В. Книшова, Л.Т. Малої, М.І. Лутая, В.З. Нетяженка, Г.С. Воронкова та ін. – К.: Моріон, 2001. С. 61. (Автор забезпечував підбір та обстеження частини хворих, виконував математичну обробку результатів, брав участь у формуванні висновків).