Анотація до роботи:

Барна О.М. Особливості патогенезу, клініки, діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у жінок залежно від супутніх факторів ризику. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2006.

В роботі запропоноване вирішення актуальної науково-практичної проблеми кардіології – вдосконалення діагностики та лікування ІХС у жінок на основі проведеного комплексного порівняльного вивчення патогенезу, клініки, діагностики та лікування ІХС у жінок і чоловіків в залежності від супутніх ФР. Робота базується на даними спостереження за 457 хворими з діагнозом гострого коронарного синдрому (ГКС), 222 пацієнтів зі стабільною стенокардією, та 98 жінок з хірургічною та фізіологічною менопаузою.

Показані відмінності в патогенезі ІХС у чоловіків та жінок на прикладі виявлення відмінностей у системі гемостазу, ліпідному обміні та маркерах запальної відповіді. Підтверджені і деталізовані відмінності клінічної картини гострих та хронічних форм ІХС у чоловіків та жінок. Проведене порівняння даних діагностичних тестів у статевому аспекті при ІХС, на основі чого запропоновано критерії для підвищення діагностичної цінності відповідних методик. Детально вивчена роль менопаузи як специфічного фактора ризику ІХС і запропоновані методи корекції менопаузальних порушень при наявності ІХС. Вивчена частота призначення і ефективність сучасних методів лікування у жінок. Розроблені диференційовані багатофакторні прогностичні моделі для чоловіків та жінок зі стабільною стенокардією та ГКС.

На підставі вивчення патогенетичних механізмів розвитку і дестабілізації ІХС у жінок (системи гемостазу, маркерів запалення, ліпідного обміну та гормонального профілю), особливостей факторів ризику, клінічних проявів ІХС, специфіки діагностичних тестів вирішено актуальну наукову проблему кардіології — з’ясування патофізіологічних механізмів розвитку і дестабілізації ІХС у жінок, покращення діагностики і прогнозування захворювання з метою його адекватного диференційованого лікування та профілактики.

1. Основними патофізіологічними механізмами ІХС у жінок є розбалансування системи гемостазу з вираженими коагуляційними порушеннями: при стабільній стенокардії посилення коагуляції поєднується з більшою активацією зовнішнього шляху згортання та вираженим пригніченням системи фібринолізу, що корелює з наявністю менопаузи. Особливостями системи гемостазу у жінок при дестабілізації ІХС є залучення внутрішнього шляху згортання, суттєве зменшення активності антикоагулянтної ланки і виражене пригнічення фібринолітичного потенціалу крові.

2. У жінок з ІХС рівні маркерів запального процесу в крові є вищими, ніж у чоловіків, що зумовлює дестабілізацію атеросклеротичного процесу. Активація запальної ланки зростає у жінок у постменопаузі, а також при розвитку ускладнень ІХС.

3. Збільшення атерогенності крові корелює у жінок з ІХС із наявністю менопаузи; характерною особливістю ліпідного обміну у них є високий рівень гіпертригліцеридемії, а також вищий, ніж у чоловіків, рівень антиатерогенних ліпопротеїдів

4. Стабільна стенокардія виникає частіше у жінок старшого віку, при поєднанні з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, порушеннями ліпідного обміну. У 39 % випадків еквівалентом стенокардії у жінок є атипові варіанти з клінічними проявами астматичного синдрому (при збереженій фракції викиду), порушень ритму і нетиповою локалізацією болю, а в період постменопаузи — більшою частотою німої ішемії. Наслідки стенокардії сприятливіші у жінок.

5. У жінок із ГКС частіше, ніж у чоловіків, діагностується нестабільна стенокардія і рідше — ІМ як з елевацією, так і без елевації сегмента ST. Клінічний перебіг ГКС у жінок характеризується атиповістю симптомів. У жінок частіше спостерігаються менш виразні гемодинамічні зміни при ІМ, і значніші - при нестабільній стенокардії. При ІМ у них частіше розвиваються АВ-блокада, суправентрикулярні порушення ритму (особливо – при розвитку ІМ), набряк легень, синдром Дреслера і стійка гіпотензія. У пацієнток із ГКС вищий рівень летальності, частіше розвиваються нестабільна стенокардія та серцева недостатність.

6. При стабільному перебігу ІХС у жінок частіше, ніж у чоловіків, виявляються суправентрикулярні порушення ритму, вищою є ЧСС у спокої і більшою — тривалість інтервалу QT. За однакової частоти виникнення шлуночкових аритмій у жінок і чоловіків частота реєстрації пізніх потенціалів шлуночків достовірно нижча у жінок; використання запропонованих статево-коригованих критеріїв пізніх потенціалів шлуночків підвищує точність методу сигнал-усередненої ЕКГ для прогнозування життєво небезпечних порушень ритму у жінок зі стабільною стенокардією на 25%.

7. Навантажувальні тести у жінок, особливо віком до 50 років, часто припиняються до досягнення діагностичних критеріїв, вони характеризуються високим відсотком хибнопозитивних результатів і меншим ступенем виявленої ішемії. Використання запропонованих додаткових критеріїв негативних проб (час виконання навантаження більше 6 хв, максимальна ЧСС більше 150 на 1 хв, наявність часу реституції сегмента ST менше 1 хв) зменшують кількість хибнопозитивних навантажувальних тестів у жінок. При проведенні дипіридамолової проби високою є частота хибнопозитивних результатів, неінформативних проб і побічних ефектів у жінок.

8. За даними коронарографії середній діаметр уражених атеросклеротичним процесом коронарних судин у жінок достовірно менший, ніж у чоловіків. Особливістю коронарного атеросклерозу у жінок є частіше ураження однієї чи двох артерій і рідше — ураження стовбура лівої коронарної артерії. Для жінок характерним є явище вазоспазму.

9. У жінок з АГ за однакових рівнів АТ швидкість розвитку і ступінь гіпертрофії міокарда є вищою, ніж у чоловіків; частіше гіпертрофія є концентричною. Це зумовлює більший ступінь діастолічної дисфункції лівого шлуночка у жінок з АГ і більшу частоту і вираженість прихованої ішемії міокарда. Такі дані у поєднанні з більшою частотою АГ у жінок із ГКС свідчать про більшу значущість цього фактора ризику ІХС у жіночій популяції.

10. За наявності цукрового діабету значно збільшується агресивність доведених факторів ризику ІХС у жінок: ступінь атерогенності крові у жінок із ЦД значно вищий, ніж за відсутності ЦД; менопауза у жінок із ЦД має тяжчий перебіг і супроводжується вираженою гіпоестрогенемією. У випадку наявності цукрового діабету жінки з ГКС мають більшу кількість ускладнень та вищий рівень летальності, ніж чоловіки.

11. Специфічними факторами ризику ІХС у жінок є природна і хірургічна менопауза. Дефіцит естрогенів є фактором ризику ІХС у пре- і постменопаузі, тоді як підвищений рівень прогестерону набуває більшого значення для розвитку ІХС у період постменопаузи. При хірургічній менопаузі швидкість і ступінь розвитку доведених факторів ризику ІХС (дисліпідемії, змін системи гемостазу) та несприятливих метаболічних і структурних змін (зниження мінеральної щільності кісткової тканини) і їх динаміка в процесі лікування швидші, ніж при природній. За наявності остеопорозу ризик виникнення ІХС та розвитку несприятливого прогнозу захворювання зростає незалежно від тяжкості постменопаузальних розладів.

12. У жінок з ІХС встановлено нижчу (порівняно з чоловіками) частоту призначення бета-адреноблокаторів, тромболізису, хірургічних методів лікування, а також статинів і аспірину, вищу – антагоністів кальцію та препаратів метаболічної дії. У жінок встановлено вираженіше зниження ЧСС та тривалості ішемії при використанні бета-адреноблокатора метопрололу; більшу антиангінальну та антигіпертензивну дію антагоніста кальцію амлодипіну, вищу активність по відношенню до атерогенних ліпопротеїдів симвастатину; вираженіше зменшення прийому нітрогліцерину і зниження шлуночкової ектопічної активності при використанні триметазидину. Рідше призначення аспірину та гепаринотерапії у жінок пояснюється більшою частотою геморагічних ускладнень, тромболітичної терапії – частішим розвитком реперфузійного синдрому і післяінфарктної стенокардії, хірургічних методів лікування – старшим віком жінок.

13. Модулятори естрогенових рецепторів виявляють позитивні ефекти при лікуванні клімактеричних розладів у жінок із ІХС: зменшення проявів клімактеричного синдрому, поліпшення показників ліпідного обміну, підвищення мінеральної щільності кісткової тканини і, на відміну від гормонзамісної терапії, не проявляють негативного впливу на систему гемостазу і не викликають активацію прозапальних реакцій.

14. Предиктори несприятливих наслідків ІХС у жінок зі стабільною стенокардією і ГКС значно відрізняються від таких у чоловіків. За допомогою опрацьованих багатофакторних статистичних моделей можна з точністю 81-96 % прогнозувати можливість досягнення протягом року несприятливої комбінованої кінцевої точки і виділяти групи хворих для проведення активної цілеспрямованої вторинної профілактики ІХС.

Публікації автора:

1. Рудик Б.І., Барна О.М. Синдром Х: патофізіологія, діагностика, лікування // Укр.кардіол.журнал. – 1997. - №2. – С.72-75. (автор провела аналіз літератури, підготували розділ з діагностики синдрому Х, підготувала статтю до друку).

2. Barna O.M. Transesophageal cardiostimulation as a diagnostic method of coronary insuffiency in patients with hyperten-sive heart disease // 15th European conference of the International society of non-invasive cardiology, 09.1997, Praque, Czech republic, Abstracts.-Р.46.

3. Рудик Б.І., Прохоровський Ю.С., Барна О.М. Зміни гемодинаміки, діастолічної функції ЛШ, мікроциркуляції та процесів ПОЛ у хворих зі стабільною стенокардією при тривалому вико-ристані триметазидину // Укр.кардіол.журнал. – 2001. - №1. – С.33-35 (автором проведено пошук літератури з теми, виконано клінічне обстеження хворих).

4. Барна О.М., Рудик Б.І., Прохоровський Ю.С., Сліпак О.Я., Дзюжинська О.К. Вплив триметазидину на порушення ритму і пізні потенціали шлуночків у пацієнтів з ІХС і систолічною дисфункцією міокарда // Укр.кардіол.журнал. – 2001. - № 5. – С.45-47 (автором проводились методики по визначенню ППШ).

5. Швед М.І., Гребеник М.В., Барна О.М., Тофан І.П., Ярема Н.І. Клінічна гетерогенність хворих на інфаркт міокарда: проблеми діагностики // Вісник наукових досліджень. – 2001. - № 1. – С.15-17 (автор брала участь у статистичній обробці матеріалів, проводила заповнення статистичних карт жінок з ІМ).

6. Барна О.М., Гребеник М.В. Деякі особливості факторів ризику та клінічного перебігу інфаркту міокарда у жінок // Вісник Ужгородського медунів. – 2002. - № 2. – С.34-38 (автором проводилось обґрунтування і вибір напрямку дослідження, частина статистичної обробки матеріалів і оформлення статті до друку).

7. Барна О.М., Була Л.С., Буратинська О.Я. Серцево-судинні ефекти естрогенів Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 1.- С. 9-11 (автором вибрано напрямок дослідження, проведено пошук і аналіз частини літературних джерел, підготовлено матеріал до друку).

8. Барна О.М., Галникіна С.О., Ониськів Т.М., Буратинська О.Я. Порівняльна характеристика ранніх клімактеричних симптомів у жінок з хірургічною та природньою менопаузою Вісник наукових досліджень. -2002.- № 3.- С. 76-79 (автор вибрала напрямок і методологію дослідження, підготовку матеріалів до друку).

9. Нетяженко В.З., Барна О.Н., Галныкина С.А., Корильчук Н.И. Минеральная плотность костной ткани у женщин с хирургической и естественной менопаузой // Проблемы остеологии. – 2003. - № 1.- С. 34-37 (автором вибрано напрямок і методологію дослідження, проведене клінічне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалів).

10. Барна О.М. Деякі особливості діагностики ішемічної хвороби серця у жінок в період менопаузи (огляд літератури та власні дані) Вісник наукових досліджень. -2003 - № 3. – С.125-128.

11. Нетяженко В.З.,. Бичко М.В., Барна О.М. Антигіпертензивна та антиішемічна ефективність амлодипіну у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з ІХС // Укр.кардіол.журнал. – 2003. - № 6. – С.45-49 (автором проведено клінічне обстеження частини хворих, сформульовані висновки, підготовлена стаття до друку).

12. Netiazhenko V.Z., Barna O.M. Epidemiologic aspects of acute coronary syndromes without ST segment elevation // ETP of ESC, 02-03.2003, Kyiv, Ukraine, Abstracts.- Р.48-51 (автором виконано описову частину матеріалу, переклад на англійську мову, підготовку до друку).

13. Барна О.М. Навантажувальний тест із черезстравохідною кардіостимуляцією у пацієнтів зі стабільною стенокардією – статеві відмінності // Вісник наукових досліджень. -2004 - № 4. – С. 22-24.

14. Нетяженко В.З., Корост Я.В., Плєнова О.М., Мошковська Ю.О., Гонтар А.М., Барна О.М. Маркери ушкодження міокарда та стан протизгортальної системи крові у пацієнтів з гострими коронарними синдромами без елевації сегмента ST // Серце і судини. - 2004. - № 1. - С.30-38 (автором проведена підготовка статті до друку і клінічне обстеження частини хворих).

15. Нетяженко В.З., Барна О.М. Ішемічна хвороба серця у жінок: особливості факторів ризику // Укр.кардіол.журнал. – 2004. - № 1. – С.5-9 (автором проведений аналіз і викладення основної частини використаних джерел).

16. Барна О.М., Вовк Л.П. Статеві особливості проявів артеріальної гіпертензії як фактора ризику ІХС // Сімейна медицина. – 2004. - № 4. – С.49-51 (автором виконувався навантажувальний тест з ЧСЕКС, проведена статистична обробка матеріалу, сформульовані висновки).

17. Нетяженко В.З., Барна О.М. Лікування психосоматичних розладів – можливості натуропатичної медицини (результати дослідження ефективносту препарату Хомвіонервін) //Фітотерапія. Часопис. – 2004. - № 3. – С. 34-37 (автором проведено клінічне спостереження за хворими, заповнення карт і статистична обробка матеріалу).

18. Барна О.М. Фітопрепарати в лікуванні ранніх клімактеричних розладів: стан проблеми і клінічні дані // Фітотерапія. Часопис. – 2004. - № 4. – С.16-23.

19. Нетяженко В.З., Барна О.М. Керівництво до лікування пацієнтів зі стабільною стенокардією. Частина І // Ліки України. – 2004. - № 10. – С. 10-13 (автором проведений аналіз використаної літератури, підготовлена стаття до друку, представлені власні результати).

20. Нетяженко В.З., Барна О.М. Керівництво до лікування пацієнтів зі стабільною стенокардією. Медикаментозна терапія, модифікація факторів ризику, власні спостереження. Частина ІІ // Ліки України. – 2004. - № 11. – С. 23-28. (автором проведений аналіз використаної літератури, підготовлена стаття до друку, представлені власні результати).

21. Барна О.М., Каневський О.С., Двуліт М.П. Особливості перебігу раннього клімактеричного періоду у жінок-працівників залізничного транспорту // Медицина залізничного транспорту України. – 2005. - № 1. – С.48-52 (автором проведений аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка, підготовка до друку).

22. Нетяженко В.З., Барна О.М. Біль у грудній клітці: епідеміологія, причини, клінічна картина // Ліки України. – 2005. - № 4. – С.20-23 (автором проведений аналіз використаної літератури, підготовлена стаття до друку, представлені власні результати).

23. Нетяженко В.З., Барна О.М. Біль у грудній клітці: діагностика та диференційна діагностика // Ліки України. – 2005. - № 5. – С.18-21 (автором проведений аналіз використаної літератури, підготовлена стаття до друку, представлені власні результати).

24. Барна О.М. Особливості лікування і профілактики ІХС у жінок // Нова медицина. – 2005. - № 4. – С.34-37.

25. Барна О.М. Особливості клінічної картини стенокардії у жінок // Ліки України. – 2005. – Додаток. – С.26-27.

26. Барна О.М., Кудлай А.О., Ликов О.В., Гонтар А.М. Повторні інфаркти міокарда – відмінності у чоловічій та жіночій популяції // Ліки України. – 2005. – Додаток. – С.100-101.

27. Нетяженко В.З., Барна О.М., Мишанич Г.І., Клебан Я.І. Цукровий діабет як фактор ризику ІХС у жіночій популяції // Ліки України. – 2005. – Додаток. – С.70-71 (автором проведене клінічне спостереження за хворими, статистична обробка матеріалу, сформульовані висновки).

28. Нетяженко В.З., Барна О.М.. Гормонзамісна терапія і маркери системної запальної відповіді: можливі механізми несприятливого впливу при ішемічній хворобі серця (погляд на проблему та власні дані) // Вісник Національного медичного університету. - 2005. - № 1. - С.16-19 (автором проведені пошук матеріалів з проблеми, аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка, підготовка до друку).

29. Барна О.М.. Особливості порушень ритму і провідності у жінок з ІХС // Вісник Національного медичного університету. - 2005. - № 2. - С.28-32.

30. Барна О.М. Деякі особливості агіографічного обстеження коронарних артерій у жінок з ІХС// Вісник Національного медичного університету. - 2005. - № 3-4. - С.96-99.

31. Нетяженко В.З., Скибчик В.А., Соломенчук Т.О., Барна О.М. Проблеми атеросклерозу: роль діабетичної дисліпідемії // Ліки України. – 2005. - № 5. – С.13-19 (автором наведені результати власних обстежень, підготовлена стаття до друку).

32. Нетяженко В.З., Барна О.М., Скибчик В.А., Соломенчук Т.О. Атеросклероз при цукровому діабеті ІІ типу: стратегія лікування дисліпідемій // Ліки України. – 2005. - № 6. – С.11-16. (автором проведені пошук частини матеріалів з даної проблеми, підготовка матеріалів до друку).

33. Барна О.М. Особливості медикаментозного лікування ІХС у жінок // Сімейна медицина – 2005 - № 4 – С.12-15.

34. Барна О.М. Спосіб прогнозування злоякісних порушень ритму у жінок зі стабільними формами ішемічної хвороби серця // Промислова власність. Офіційний бюлетень. – 2006. - № 3. – С.17-18.

35. Барна О.М. Застосування екстракту циміцифуга рацемоза як засобу для корекції метаболічних порушень клімактеричного періоду у жінок // Промислова власність. Офіційний бюлетень. – 2006. - № 4. – С.19-20.

36. Барна О.М. Стан системи гемостазу у жінок з ішемічною хворобою серця // Укр.тер.журнал. – 2006. - № 1. – С.23-28.

37. Барна О.М. Лікування менопаузальних розладів: співвідношення користі і безпеки // Здоров’я жінки. – 2006. - № 2. – С.41-44.

38. Барна О.М. Порівняльна характеристика клінічної картини стабільної стенокардії залежно від статі // Вісник Національного медичного університ. - 2006. - № 2. - С.36-40.

39. Барна О.М. Кардіоваскулярні втручання у жінок: чи всі інвазивні методи лікування приводять до одинакових наслідків? // Ліки України. – 2006. - № 103. - С. 47--53.

40. Барна О.М., Тумак І.М., Була Л.С. Фактори несприятливого однорічного прогнозу у чоловіків та жінок зі стабільною стенокардією // Ліки України. – 2006. - № 104. - С. 56-60 (автором проведений аналіз х статистичних даних, підготовка статті до друку).

Інші публікації (ряд публікацій у виданнях, які не затверджені переліком ВАК України; тези доповідей та матеріали конференцій) не наведено.