Анотація до роботи:

Склярова В.О.Особливості нейрогуморальної регуляції фетоплацен-тарного комплексу у вагітних з патологією щитоподібної залози. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2005.

Робота присвячена удосконаленню тактики ведення вагітних з патологією щитоподібної залози шляхом корекції порушень йодного забезпечення та регуляції функції фетоплацентарного комплексу з метою зниження перинатальної захворюваності.

На основі біохімічних, гормональних, ультрасонографічних досліджень вивчено функціонування системи мати-плаценти-плід у вагітних з патологією щитоподібної залози в умовах природного дефіциту йоду.

Визначено взаємозв'язок змін тироїдного статусу, йодного забезпечення, метаболічних показників з ускладненнями гестаційного процесу при різних типах йодної профілактики.

Доведено ефективність застосування донорів оксиду азоту паралельно з йодною профілактикою у лікуванні невиношування вагітності.

Запропоновані діагностично-лікувальні заходи підвищують ефективність профілактики і терапії ускладнень гестаційного процесу у вагітних, дозволяють знизити частоту акушерських ускладнень та перинатальної захворюваності.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні тактики ведення вагітних з патологією щитоподібної залози шляхом корекції йодного дефіциту та регуляції функції фетоплацентарного комплексу з метою зниження перинатальної захворюваності.

1. При патології ЩЗ вагітність супроводжується значною кількістю ускладнень, порушенням стану плода і новонародженого, частота і вираженість яких визначаються формою захворювання, його тяжкістю та терміном вагітності. Найбільша частота ускладнень спостерігається у жінок із гестаційним транзиторним тиротоксикозом, серед яких загроза невиношування вагітності складає 36,8-41,7%%, анемія – 70,6-94,7%, ранній гестоз –100%, плацентарна недостатність і затримка розвитку плода – 29,4%, кровотечі у пологах – 11,8%, перинатальна смертність з 22 тижнів –105,3.

2. Середній рівень йодурії у вагітних без патології ЩЗ впродовж вагітності є нижчим за нормативні показники йодного забезпечення не тільки для вагітних, але й невагітних. У жінок, які отримували Йодомарин по 200 мкг/добу протягом вагітності, медіана йодурії була в межах світових нормативів для вагітних, що проживають в умовах природного йодного дефіциту (150,2 – 166,7мкг/мл). Кількість мікроелементу йоду, яка міститься у вітаміно-полімінеральних комплексах (150 мкг) є недостатньою для нормального йодного забезпечення вагітних ендемічних регіонів.

3. Гестаційний транзиторний тиротоксикоз характеризується зменшенням рівня ТТГ, зростанням вТ₃ та вТ₄ у сироватці крові до рівнів легкого тиротоксикозу у першому триместрі вагітності, активізацією процесів ліпопероксидації, гіперпродукцією оксиду азоту, порушенням балансу йонів кальцію.

4. У вагітних з дифузним еутироїдним зобом проведення йодної профілактики призводить до нормалізації тироїдного статусу, зменшення частоти субклінічного гіпотирозу у третьому триместрі вагітності та нормалізації рівнів Т₃ та ТТГ у пуповинній крові, що попереджує вроджений гіпотироз.

5. У вагітних з йододефіцитною патологією ЩЗ при прогресуванні загрози переривання вагітності екскреція оксиду азоту в сечі зростає майже у сто разів, що можна розглядати як діагностично-прогностичний тест перебігу гестаційного процесу.

6. Застосування йодвмісного препарату місцевої дії Бетадину з метою нормалізації мікробіоценозу піхви та лікування бактеріального вагінозу у вагітних з еутироїдним зобом не впливає на тироїдний статус вагітних і сприяє корекції йоддефіциту.

7. Застосування запропонованого комплексу терапії загрози невиношування у вагітних з йододефіцитною патологією ЩЗ, який включає Йодомарин і Мононітросид, є патогенетично обґрунтованим, клінічно ефективним, безпечним з огляду на відсутність несприятливого впливу на організм вагітних. Проведення зазначеної терапії сприяє нормалізації тироїдного статусу вагітних і новонароджених, виявляє токолітичну дію, сприяє нормалізації стану ФПК, процесів ліпопероксидації і вмісту оксиду азоту.

Публікації автора:

1. Корекція загрози переривання вагітності донорами оксиду азоту у вагітних з патологією щитоподібної залози // Практична медицина. – 2005. – Том 11, №1. – С.25-29. (Співавт. Пирогова В.І.). Дисертантом особисто розроблено метод корекції, збір матеріалу, опрацювання даних, оформлення статті.

2. Баланс тироїдних гормонів, перекисного окислення ліпідів та оксиду азоту у жінок в першому триместрі вагітності з гіперплазією щитоподібної залози, гестаційний процес яких ускладнився загрозою переривання вагітності // Практична медицина. – 2004. – Том 10, №1. – С.28-32.

3. Особливості балансу тироїдних гормонів і оксиду азоту у породіль з еутироїдним зобом та їх новонароджених // Практична медицина. – 2003. – Том 9, №3. – С.11-13.

4. Тироїдний статус породіль та новонароджених в умовах ендемічного регіону // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2002. – №3. – С.67-71. (Співавт. Пирогова В.І.) Дисертант провела літературний пошук, збір матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, підготовку роботи до друку.

5. Ballance of thyroid hormones and nitric oxide in the first trimester of pregnancy in women with thyroid hyperplasia and gestation period complicated by the risk for abortion // Annales Universitatis Mariae Curie Sclodovska. Lublin-Polonia. – 2004. –Vol.17, №2. – P.375-377. (співавт. V.Pyrohova) Дисертант провела збір матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, підготовку роботи до друку.

6. Changes of thyroid hormones, FSH, beta HGC and Ca2+ and Mg2+ ions in maternal and cord blood in healthy parturient and with iodine deficiency disorders (IDD). // Annales Universitatis Mariae Curie Sclodovska. Lublin-Polonia.– Vol.15, № 39. – 2002. – P.45-47. (співавт. V. Pyrohova) Дисертант провела літературний пошук, збір матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, підготовку роботи до друку.

7. Рівень NO у новонароджених і породіль при еутироїдному зобі // Українські медичні вісті. – 2003. – Том 5, № 1. – С.48.

8. Исследования системы L-аргинин- оксид азота у рожениц с преэклампсией // Вестник РГМУ (Журнал Российского Государственного Медицинского Университета). –2002. – Т.22, №1. – С.75-76 (Співавт. А. Колинковский, П. Скляров.) Дисертант провела літературний пошук, збір матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, підготовку роботи до друку.

9. Особливості рівнів оксиду азоту у сечі вагітних з патологією щитоподібної залози (ЩЗ) // Тези доповідей Х конгресу СФУЛТ. – Чернівці. – 2004. – С.162-163. (Співавт. Пирогова В.І.). Дисертант провела літературний пошук, збір матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, підготувку роботу до друку.

10. Рівень NO у породіль з еутироїдним зобом, у яких вагітність супроводжувалась прееклампсією і їх новонароджених // Матеріали пленуму асоціації ендокринологів України, присвяченого 25-річчю кафедри ендокринології Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького. – Львів. – 2003. – С.103-104. (Співавт. Пирогова В.І.). Дисертантом особисто проведено клінічні дослідження, збір матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, підготовка до друку.

11. Визначення тироїдного статусу у породіль і новонароджених // Наукова конференція проф. Склярова Механізми фізіологічних функцій в експерименті і клініці. – Львів. – 2001. – С.43.

12. Changes of nitric oxide (NO) in parturient with iodine deficiency disorders (IDD) and their newborns // IV Міжнародна медична конференція студентів та молодих вчених Медицина-Здоров’я XXI сторіччя. – Дніпропетровськ. – 2003. – C.32 (Співавтор Chajkivsky R.). Дисертант провела клінічні дослідження, узагальнення результатів, підготовку роботи до друку.

13. Level of thyroid hormones in parturient with hyperplasia of thyroid I and II stage and newborns in endemic goiter region // Третя Міжнародна медична конференція студентів та молодих учених Медицина-Здоров’я XXI сторіччя. – Дніпропетровськ. – 2002. – C.183.