Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нервові хвороби


Петухова Ілона Серопівна. Особливості надсегментарної вегетативної нервової системи і церебральної гемодинаміки у хворих з симптоматичною локально обумовленою епілепсією. : Дис... канд. наук: 14.01.15 - 2006.



Анотація до роботи:

Петухова І.С. Особливості надсегментарної вегетативної нервової системи і церебральної гемодинаміки у хворих з симптоматичною локально обумовленою епілепсією.Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 – нервові хвороби. Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2006.

Дисертаційна робота присвячена вивченню ролі надсегментарної нервової системи, вегетативному забезпеченню діяльності, церебральної і біоелектричної реактивності у хворих з симптоматичною локально обумовленою епілепсією в періоді між нападами.

Виявлено значний парасимпатичний вплив надсегментарної нервової системи зі збільшенням його цифрового значення до максимуму напередодні нападу, що є чинником декомпенсації. Превалювання незначного симпатичного впливу або ейтонії характерно для стану компенсації.

Судинна і біоелектрична гіпореактивність або повна ареактивність також належать до факторів декомпенсації, а її відновлення - до сприятливого фактора.

Кореляційний аналіз медіаторного обміну (ДА, НА і СТ) зі змінами вегетативного регулювання у хворих із клінічною декомпенсацією дозволив визначити істотний його дисбаланс, що виявляється у зниженні вмісту ДА й СТ, деякому підвищенні НА, що вказує на превалювання гальмівних процесів у медіаторному обміні на фоні превалювання парасимпатикотонії.

Комплексне дослідження вегетативного тонусу, вегетативного забезпечення діяльності, медіаторного обміну, судинної та біоелектричної реактивності дозволило визначити критерії прогнозу станів клінічної декомпенсації й імовірності виникнення нападу і ступеня тяжкості патологічного процесу.

1. У дисертації отримано клінічні, біохімічні та інструментальні результати досліджень, які дозволили визначити суттєву роль надсегментарної вегетативної нервової системи в патогенетичному комплексі симптоматичної локально обумовленої епілепсії в періоді між нападами, що полягає у превалюванні парасимпатичного впливу надсегментарної вегетативної нервової системи, цереброваскулярної та біоелектричної ареактивності, а також дисбалансу медіаторного обміну.

2. У структурі клінічного перебігу захворювань значними є вегетативні порушення перманентного характеру (94,0%), серед яких частіше зустрічаються вегето-судинна дистонія по гіпотонічному типу (93,0%) і цефалгічний синдром (94,0% ).

3. При динамічному дослідженні вегетативного тонусу, вегетативного забезпечення діяльності у періоді між нападами у хворих із клінічною декомпенсацією захворювання виявлена парасимпатикотонія з наростанням її впливу до моменту напада. У періоді протягом 2-3-х днів виявлено незначний вплив симпатикотонії або ейтонії з наступною зміною парасимпатичного впливу. У хворих із тривалою компенсацією ступінь парасимпатикотонії значно знижується.

4. Дослідження медіаторного обміну зі зміною вегетативного регулювання у цього контингенту хворих дозволло виявити суттєвий дисбаланс, який полягає у зниженні вмісту ДА та СТ і в меншому ступені НА, що свідчить про превалювання гальмівних процесів медіаторного обміну на фоні домінування парасимпатикотонії.

5. Основними судинними порушеннями у хворих з симптоматичною локально обумовленою епілепсією є зниження, аж до повної відсутності, реактивності у відповідь на функціональні навантаження (гіперкапнічне, гіпервентиляційне, ортостатичне, антиортостатичне), обумовлені дисфункцією вегетативних вазомоторних центрів, що призводить до порушення тонусу і реактивності мозкових судин. Переважно у хворих виникають явища перебудови метаболічного контуру ауторегуляції зі зниженням діапазону реактивності.

6. Електрографічне обстеження виявило наявність патологічних феноменів, які вказують на зниження порога судорожної готовності головного мозку різного ступеня виразності.

Важливим діагностичним критерієм стану клінічної декомпенсації є запропоновані нами функціональні навантаження у вигляді багаторазового пред'явлення суцільного світла, що дозволили виявити гіпо- та ареактивні типи біоелектричної реактивності, які свідчать про превалювання синхронізуючих механізмів регуляції і гальмівних процесів у функціональному стані центральної нервової системи.

7. Комплексне дослідження вегетативного тонусу, вегетативного забезпечення діяльності, цереброваскулярної та біоелектричної реактивності дозволило розробити такі критерії прогнозу клінічної декомпенсації, як наявність парасимпатикотонії, цереброваскулярної і біоелектричної ареактивності. Збільшення негативного цифрового значення індексу Кердо до моменту нападу, що свідчить про значний вплив парасимпатичної ланки надсегментарної вегетативної нервової системи, є прогностичним критерієм можливого виникнення нападу.

Публікації автора:

1. Петухова И.С. Особенности функционального состояния надсегментарной вегетативной нервной системы у больных симптоматической локально обусловленной эпилепсией // Медицина сегодня и завтра. - 2003. - №4. - С. 112-116.

2. Дубенко А.Е., Петухова И.С. Особенности медиаторного обмена и его связь с состоянием вегетативной нервной системы у больных симптоматической локально обусловленной эпилепсией // Український вісник психоневрології - 2004. - Т. 12, вип. 1 (38). - С. 56-58. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

3. Череватенко Г.Ф., Петухова И.С. Биоэлектрическая реактивность у больных с симптоматической локально обусловленной эпилепсией // Медицина сегодня и завтра. - 2004. - № 2. - С. 133-135. (Дисертантом взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних).

4. Петухова И.С. Характеристика вегетативных нарушений у больных эпилепсией // Український вісник психоневрології - 2002. - Т. 10, вип. 1 (30). - С. 109.

5. Петухова І.С. Вегето-судинні порушення у хворих з локально обумовленою епілепсіею // Нові технології в медицині: Матеріали підсумкової наукової конференції молодих учених Харківської медичної академії післядипломної освіти. - Харків. - 2002. - С. 45.

6. Мерцалов В.С., Дубенко А.Є., Петухова І.С., Філатова Н.М. Стан вільнорадикального окислення та мозкової гемодинаміки у хворих епілепсією похилого віку // Проблеми екологічної та медичної генетики і кліничної імунології: 3б. Наук праць. - Київ - Луганськ - Харків. - 2002. - Вип. 1 (40). - С. 314-321. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

7. Мерцалов В.С., Дубенко А.Е., Слюсаренко И.Т., Филатова Н.М., Петухова И.С., Реминяк В.И. Соотношение аминокислот-медиаторов и свободнорадикального окисления у больных эпилепсией // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т. 10, вип. 1(30). - С. 59-60. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

8. Дубенко А.Е., Череватенко Г.Ф.,Петухова И.С. Характеристика вегетативных и сосудистых нарушений у больных эпилепсией // Вісник епілептології. - 2002. - Вип. 1 (1). - С. 63-64. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів, підготовлено для друку роботу).

9. Череватенко Г.Ф., Петухова И.С. Исследование функционального состояния центральной вегетативной нервной системы при ортоклиностатической пробе // Вісник епілептології. - 2003. - Вип. 1 (3-4) - С. 87. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

10. Дубенко А.Е., Петухова И.С. Вегетативная нервная система во взаимосвязи с медиаторным обменом у больных эпилепсией // Вісник епілептології. - 2004. - Вип. 1 (7-8) - С. 73. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

11. Череватенко Г.Ф., Петухова И.С. Адаптационно-приспособительная реактивность у больных с симптоматической локально обусловленной эпилепсией // Вісник епілептології. - 2004. - Вип. 1 (7-8) - С. 102. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).

12. Череватенко Г.Ф., Петухова И.С., Сергиенко О.В., Бибик О.В. Особенности биоэлектрической реактивности на многократное предьявление сплошного света у больных с симптоматической локально обусловленной эпилепсией // Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи” (26-28 травня 2005 року). - Львів, 2005. - С. 151-152. (Дисертантом проведено літературний огляд та взято участь у зборі матеріалів та обробці отриманих даних, підготовлено для друку роботу).