Анотація до роботи:

Удовиченко В.В. Особливості МРТ-семіотики уражень центральної нервової системи при туберозному склерозі та нейрофіброматозі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 – променева діагностика та променева терапія. – Інститут онкології АМН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики туберозного склерозу (ТС) та нейрофіброматозу-1 (НФ-1) шляхом використання МРТ для визначення уражень ЦНС. Узагальнено дані літератури, вивчено та конкретизовано особливості МРТ-семіотики уражень головного мозку при ТС залежно від віку пацієнта. Встановлено, що ураження головного мозку при ТС мають вікові особливості. Встановлено зворотний зв’язок між віком пацієнта та горбами кори „острівного” типу (коефіцієнт кореляції Пірсона: r=-0,337; p=0,027), кількістю „міграційних смуг” в білій речовині (коефіцієнт кореляції Пірсона: r=-0,404; p=0,007). Встановлено зворотний зв’язок між віком виникнення судом та кількістю горбів кори (коефіцієнт кореляції Пірсона: r=-0,432; p=0,004), наявністю у пацієнта горбів кори “острівного” типу (коефіцієнт кореляції Спірмена: r=-0,502; p=0,001), кількістю „міграційних смуг” в білій речовині (коефіцієнт кореляції Пірсона: r=-0,343; p=0,024). Встановлено зворотний зв’язок між кількістю ЯОН та віком пацієнта (коефіцієнт кореляції Пірсона: r=-0,581; p=0,01). Пацієнти, у яких ЯОН супроводжуються пухлинами головного мозку, мають більшу кількість ЯОН (t=2,317; p=0,027). Дослідження обґрунтовує необхідність широкого впровадження МРТ в клінічну практику для визначення уражень ЦНС у пацієнтів з підозрою на ТС та НФ-1.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування, узагальнення і нове вирішення наукового завдання променевої діагностики – визначення особливостей МРТ-семіотики уражень ЦНС у пацієнтів з ТС та НФ-1 різного віку, що передбачає підвищення ефективності діагностики ТС та НФ-1 шляхом використання МРТ.

1. У 95% пацієнтів з ТС на МРТ-зображеннях головного мозку визначаються горби кори, які мають складну зональну структуру та особливості характеру сигналу залежно від ступеня зрілості паренхіми головного мозку та ІП. Горби кори “ядерного” типу визначаються у 93% пацієнтів. Особливості МРТ-семіотики уражень цього типу сприяють їх визначенню на МРТ-зображеннях у пацієнтів старше шести місяців. „Реверсія” сигналу для горбів “ядерного” типу, як прийнято вважати, не є характерною. У 62,5% пацієнтів віком до шести місяців і у 25% пацієнтів старше року, визначаються горби кори “острівного” типу. Особливості семіотики горбів “острівного” типу сприяють їх виявленню на МРТ-зображеннях у пацієнтів віком до шести місяців.

2. Особливості МРТ-зображення головного мозку внаслідок незрілої мієлінізації паренхіми у пацієнтів з ТС віком до шести місяців сприяють визначенню уражень білої речовини і ускладнюють визначення горбів кори „ядерного” типу.

3. Існує зворотний зв’язок між віком виникнення судом та кількістю горбів кори у пацієнта, кількістю уражень білої речовини, наявністю у пацієнта горбів кори “острівного” типу.

4. На МРТ-зображеннях визначається більша кількість горбів кори та уражень білої речовини порівняно з КТ-зображеннями. У визначенні СЕВ можливості МРТ і КТ є рівними.

5. ЯОН з високою частотою (86,2%) визначаються у пацієнтів з НФ-1 віком від одного до 15 років. Між віком пацієнта та кількістю ЯОН існує зворотний зв’язок. Найчастіше ЯОН спостерігаються в блідій кулі (88%), в ніжках та в білій речовині мозочка (64%), менш часто – в мосту, продовгуватому мозку (40%), в таламусі та середньому мозку (32%), у внутрішній капсулі (24%). На Т2-ЗЗ ЯОН визначаються у вигляді вогнищ (73,8%) або ділянок (26,2%) з підвищеною ІС. 20,5% ЯОН в блідій кулі на Т1-ЗЗ визначаються у вигляді вогнищ з рівномірним або кільцеподібним підвищенням ІС.

6. Пацієнти з НФ-1, у яких ЯОН супроводжуються пухлинами головного мозку, мають більшу кількість ЯОН.

Практичні рекомендації

1. Проведене дослідження обґрунтовує необхідність більш широкого впровадження МРТ в клінічну практику для визначення уражень ЦНС у пацієнтів з підозрою на ТС та НФ-1 незалежно від віку пацієнта.

2. Рекомендовано вважати МРТ „золотим стандартом” у визначенні уражень ЦНС у пацієнтів з підозрою на ТС та НФ-1, а також у спостереженні за динамікою уражень ЦНС у пацієнтів з ТС та НФ-1. Протокол МРТ-дослідження має включати Т2-ЗЗ та Т1-ЗЗ в різних площинах у пацієнтів молодше року. У пацієнтів старше року додатково слід використовувати ІП FLAIR.

3. У випадку відсутності характерних уражень головного мозку на МРТ- зображеннях у пацієнтів з підозрою на ТС для визначення звапнених субепендимальних уражень рекомендується використовувати КТ.

4. Ураження головного мозку при ТС на МРТ-зображеннях відрізняються різноманітністю проявів і можуть бути симульовані ураженнями іншого генезу, що робить необхідним проведення диференціальної діагностики.

5. Враховуючи високу частоту і характерну картину на МРТ-зображеннях, ЯОН слід розглядати як ранній додатковий діагностичний критерій НФ-1.

6. Пацієнти з НФ-1 віком до 10-12 років, у яких на МРТ-зображеннях визначається велика кількість ЯОН, можуть мати більший ризик розвитку пухлин ЦНС, тому потребують контрольних досліджень.

Публікації автора:

1. Бабий Я.С., Болгова И.М., Мироняк Л.А., Удовиченко В.В. Магнитно-резонансная томография в диагностике нейрофиброматоза (обзор литературы) // Променева діагностика, променева терапія. Актуальні питання конвенційної рентгенодіагностики, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії: збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. – К., 2004. – C. 5-20. (Здобувач провів пошук літературних джерел та доступних медичних ресурсів Інтернету за даною темою, аналіз наукової інформації, написання та підготовку статті до друку).

2. Бабий Я.С., Мироняк Л.А., Удовиченко В.В., Яковенко Е.В. Магнитно-резонансная томография в диагностике поражений головного мозга при туберозном склерозе // Променева діагностика, променева терапія. – 2004. – № 2. – С. 42-47. (Здобувач приймав участь в аналізі КТ- та МРТ-зображень. Особисто здобувачем створено базу даних, проведено статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання тексту та підготовку статті до друку).

3. Бабий Я.С., Мироняк Л.А., Удовиченко В.В., Яковенко Е.В. Магнитно-резонансная томография в диагностике поражений головного мозга при туберозном склерозе. Сообщение 2 // Променева діагностика, променева терапія. – 2004. – № 3. – С. 52-57. (Здобувач приймав участь в аналізі КТ- та МРТ-зображень. Особисто здобувачем створено базу даних, проведено статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання тексту та підготовку статті до друку).

4. Бабий Я.С., Болгова И.М., Мироняк Л.А., Удовиченко В.В. Магнитно-резонансная томография в диагностике поражений головного мозга при нейрофиброматозе-1. Яркие объекты нейрофиброматоза // Променева діагностика, променева терапія: Актуальні питання конвенційної рентгенодіагностики, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії: збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. – К., 2005. – C. 75-79. (Здобувач приймав участь в аналізі МРТ-зображень. Особисто здобувачем створено базу даних, проведено статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання тексту та підготовку статті до друку).

5. Бабій Я.С., Лазар С.І., Мироняк Л.А., Удовиченко В.В., Яковенко О.В. Ураження головного мозку при туберозному склерозі по даним магнітно-резонансної томографії та їх зв’язок з віком виникнення судом // Променева діагностика, променева терапія. – 2006. – № 4. – C. 56-61. (Здобувач приймав участь в аналізі МРТ-зображень. Особисто здобувачем створено базу даних, проведено статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання тексту та підготовку статті до друку).

6. Бабій Я.С., Лазар С.І., Мироняк Л.А., Удовиченко В.В., Яковенко О.В. Можливості магнітно-резонансної томографії у визначенні уражень головного мозку при туберозному склерозі у дітей раннього віку // Променева діагностика, променева терапія. – 2007. – № 1. – C. 49-57. (Приймав участь в аналізі МРТ-зображень. Особисто здобувачем створено базу даних, проведено статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів, написання та підготовку статті до друку).

7. Бабий Я.С., Удовиченко В.В. Магнитно-резонансная томография в диагностике факоматозов // Променева діагностика, променева терапія: Матеріали Української науково-практичної конференції “Діагностична та інтервенційна радіологія” (м. Донецьк–Слов'яногірськ, 18–19 вересня 2002 р.) – Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. – К., 2002. – C. 153-154. (Здобувач підготував тези та доповів).

8. Удовиченко В.В. Магнитно-резонансная томография в диагностике поражений головного мозга при туберозном склерозе // Променева діагностика, променева терапія: Матеріали Української конференції молодих радіологів (м. Київ, 29-30 січня 2003 р.) – Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. – К., 2003. – C. 138-139. (Здобувач підготував тези та доповів).

9. Мироняк Л.А., Удовиченко В.В. Випадок ураження мозочка при туберозному склерозі // Матеріали Української науково-практичної конференції “Стандартизація рентгенологічного, комп’ютерно-томографічного та магнітно-резонансного досліджень в діагностиці захворювань органів та систем” (м. Вінниця, 6-7 травня 2006 р.). Рентгенологія практика. – 2006. – № 2. – С. 5. (Підготував тези та доповів).

10. Бабій Я.С., Лазар С.І., Мироняк Л.А., Удовиченко В.В. Особливості МРТ-семіотики уражень центральної нервової системи при туберозному склерозі та нейрофіброматозі // Конгрес рентгенологів і рентгенолаборантів України (КРРУ-2007) (м. Алушта, 24-26 квітня 2007 р.). Рентгенологія практика. – 2007. – № 2. – С. 76. (Здобувач підготував тези та доповів).