Анотація до роботи:

Павлик О.М. Особливості мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 – юридична психологія. - Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2005.

У дисертаційному дослідженні проведено теоретичний аналіз проблеми злочинності неповнолітніх на сучасному етапі розвитку суспільства; визначено психологічні механізми її формування та подолання. Доведено, що вивчення мотиваційної сфери особистості неповнолітнього з протиправною поведінкою є актуальною задачею та необхідним етапом у розумінні формування структури такої особистості. Розкрито змістовно-динамічні особливості мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників з різною спрямованістю вчиненого ними злочину; у залежності від віку та умов їх утримання у спеціальних установах, а також наявності у них кримінального досвіду. Визначено особливості мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників з різним рівнем перевиховання у спеціальних установах. На підставі отриманих даних доведено необхідність використання диференційованих підходів при розробці програм психолого-педагогічного впливу з метою проведення первинної та вторинної профілактики злочинності серед різних категорій неповнолітніх.

1. Мотиваційна сфера особистості різних категорій неповнолітніх правопорушників має свої специфічні властивості та є психологічним чинником, який поряд з іншими детермінантами, визначає суб’єктивну можливість скоєння злочину, його спрямованість, особливості процесу перевиховання неповнолітніх правопорушників різного віку в різних умовах утримання у спеціальних виховних установах.

2. Фрустрація потреби у безпеці є психологічною передумовою для скоєння насильницьких злочинів на тлі підвищеної тривожності, емотивності, недовірливості. Подальшому розвитку почуття небезпеки сприяють жорсткі умови утримання неповнолітніх правопорушників у спеціальних установах. Сполучення фрустрації матеріальних потреб з потребою у безпеці є одним із чинників, що з високою вірогідністю визначає корисливо-насильницьку спрямованість злочинів, а напруженість матеріальних потреб та потреби у самовизначенні суттєво впливає на формування мотивації корисливого злочину. До труднощів соціально-психологічної адаптації в умовах суворого регламенту призводить також незадоволеність потреби у самовираженні.

3. Одним із мотивів протиправної поведінки неповнолітніх є задоволення потреби у пошуках „гострих” відчуттів, яка більш притаманна насильницьким злочинцям. При скоєнні корисливих злочинів ця потреба відіграє значно меншу роль і пов’язана у зворотно-пропорційній залежності з досвідом протиправної поведінки корисливої спрямованості. Мотивація пошуку „гострих” відчуттів є також одним з психологічних чинників, який утруднює процес перевиховання неповнолітніх правопорушників у спеціальних виховних установах.

4. „Комплекс відчуження”, характерний для дорослих злочинців, бере свій початок у підлітково-юнацькому віці і проявляється перевагою у неповнолітніх правопорушників негативних мотиваційно-афіліативних тенденцій страху бути відкинутим. Це призводить до стилю спілкування та поведінки, який утруднює засвоєння неповнолітніми соціальних норм, веде до відчуття соціально-психологічної ізоляції, сприяє формуванню у підлітка негативного, ворожого ставлення до оточуючих зі слабкістю емпатійно-ідентифікаційних механізмів. Відчуження стає однією із психологічних причин порушеної адаптації та злочинної поведінки, особливо насильницької спрямованості.

5. Зареєстровані у неповнолітніх правопорушників особистісні конфлікти по типу „значуще, але недоступне” відрізняються у різних категорій досліджуваних за змістом та силою спонукальної дії. Виражені внутрішні конфлікти у сфері міжособистісних стосунків поряд із станом внутрішнього вакууму щодо інших цінностей, можуть призводити до насильницьких злочинів, у той час як з корисливою спрямованістю у підлітково-юнацькому віці корелює конфлікт щодо цінностей самоствердження, впевненості у собі, атрибутом яких є матеріальні блага. Фрустрація цінності самоствердження погіршує процес перевиховання неповнолітніх правопорушників, а стан внутрішнього вакууму щодо цінності самореалізації веде до звуження можливостей та шляхів перевиховання неповнолітніх. Такі норми-цінності як „закон” та „дисципліна” не виконують своєї регулюючої функції у неповнолітніх правопорушників у зв’язку із негативним ставленням до цих явищ.

6. Життєва перспектива майбутнього різних категорій неповнолітніх правопорушників має як схожі, так і специфічні особливості. При позивному ставленні до свого майбутнього, мріях про щасливе життя та свободу, минуле сприймається правопорушниками як негативно-забарвлене і несе сенсове навантаження скоєного злочину. Ставлення до свого минулого, яке за нашими даними, є більш негативним у насильницьких злочинців, малолітніх правопорушників та неповнолітніх з високим ступенем перевиховання, може бути одним із вимірів усвідомлення та переживання провини. У той же час розірваність часової перспективи майбутнього, її розмитість, відсутність глибини свідчать про соціально-психологічну незрілість, інфантилізм неповнолітніх правопорушників і є прогностично несприятливим психологічним чинником.

7. Психологічним змістом профілактики злочинної поведінки неповнолітніх повинен стати прямий та опосередкований психолого-педагогічний вплив на мотиваційну сферу особистості неповнолітнього з метою позитивної зміни її структурно-динамічних особливостей. Врахування провідних тенденцій мотиваційної сфери різних категорій неповнолітніх в залежності від спрямованості вчиненого злочину, віку, наявності кримінального досвіду, умов утримання у спеціальних установах дозволить розробляти діференційовани та ефективні програми такого впливу.

Публікації автора:

1. Павлик О.М. Мотивація афіляції у неповнолітніх правопорушників //Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія „Психологія”. – Харків, ХДПУ, 2001. – Вип. 7. – С.144–149.

2. Павлик О.М. Психологічні аспекти ресоціалізації неповнолітніх злочинців // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія „Психологія”. – Харків, ХДПУ, 2002. – Вип. 8. – С.154-158.

3. Павлик Е.М. К проблеме мотивационных конфликтов несовершеннолетних правонарушителей // Вісник Харківського університету. Серія „Психологія”. – Харків, 2002. – №539. – С.114–117.

4. Павлик О.М. Особливості життєвих цілей неповнолітніх правопорушників з різним ступенем перевиховання // Вісник Харківського університету. Серія „Психологія”. – Харків, 2003. – №599.– С.262–265.

5. Павлик О.М. Прагнення до „гострих” відчуттів як один із мотивів протиправної поведінки неповнолітніх // Право і безпека. – Харків, 2004. – №3’3. – С.205–209.

6. Павлик О.М. Злочинність неповнолітніх як проблема на сучасному етапі розвитку суспільства // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Спецвипуск. – Харків, 2001.- С.374–377.

7. Павлик О.М. Вплив сім’ї на порушення поведінки у підлітків // Матеріали науково-практичної конференції „Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків”. – Харків, 2001. – С.74 – 75.

8. Жданова І.В., Павлик О.М. Професійно-психологічна підготовка працівників кримінальної міліції у справах неповнолітніх // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції „Юридична освіта і правоохоронна діяльність: перспектива нового тисячоліття”, – Дніпропетровськ, Науковий вісник Юридичної академії МВС: Збірник наукових праць. – 2002. – №1 (7). – С.273–277.

9. Павлик О.М. Часова перспектива майбутнього як параметр мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції „Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми”. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ МВС України, 2002. – С.59–62.

10. Павлик О.М. Дослідження мотиваційної сфери неповнолітніх правопорушників // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика”. – К.: Міленіум, 2002. – С.265– 268.

11. Павлик О.М. Профілактика злочинності неповнолітніх: соціально-психологічні аспекти // Матеріали науково-практичної конференції „Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України”. – Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2003. – С.140–142.