Анотація до роботи:

Димо В.М. Особливості механізмів розвитку, клінічних проявів, перебігу і терапія червоного плоского лишаю з супутніми мікотичними ураженнями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – ДУ “Інститут дерматології та венерології АМН України”, Харків, 2008.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності терапії хворих червоним плоским лишаєм (ЧПЛ) при поєднанні його з мікозом шкіри та слизових оболонок. Вивчені та визначені особливості перебігу, клінічних проявів, патоморфологічних змін, характер загального та місцевого імунітету. Виділено різні рівні клініко-лабораторних порушень, що дозволило поєднати хворих у п’ять клініко-терапевтичних груп, з визначенням диференційованих показань, розроблена методика комплексної терапії.

Одночасно з традиційною терапією, хворим ЧПЛ з мікозом (перша група) призначали ітраконазол та імуномодулятор Циклоферон, місцево 1% паста «Сульсена», другої групи – тербінафін і Аміксин, третьої групи – Пімафуцин внутрішньо, супозиторії з Пімафуцином, четвертої та п’ятої – загальноприйняту терапію.

Проведено клініко-лабораторну оцінку запропонованої терапії, розроблена раціональна методика профілактики рецидивів.

У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової і практичної задачі, яка полягає в підвищенні ефективності лікування хворих ЧПЛ при поєднанні його з мікотичною інфекцією, з урахуванням взаємозв'язку і взаємозалежності клінічних особливостей, гістологічних змін, механізмів розвитку цих дерматозів і розробка на цій основі диференційованих показань та методики комплексної терапії і профілактики рецидивів.

1. Має місце поширеність ЧПЛ і мікотичної інфекції серед населення. Відсутність в літературі даних про особливості механізму розвитку і лікування хворих з поєднанням цих патологій шкіри робить вивчення останніх надзвичайно актуальним для сучасної дерматології.

2. Клінічна картина і перебіг ЧПЛ при поєднанні його з мікозом характеризувалася частою дисемінацією ЧПЛ (у 81%), виникненням атипових форм (гіпертрофічною у 36,3%, атрофічною у 12,5% і бульозною у 3,8%, ураження шкіри долонь і підошов у 15%); підгострим перебігом захворювання у 47,5%, феноменом Кебнера, навіть без механічної травми у 33,8%; особливостями патоморфологічних змін, появою в базальному шарі епідермісу порожнин, різким розширенням лімфатичних судин в сосочковому і сітчастих шарах дерми, звуженням просвіту артерій в сітчастому шарі, більш виразною інфільтрацією стінок судин лімфоїдними елементами, розвитком запально-проліферативних змін шкіри і судин.

3. У хворих ЧПЛ за наявності супутнього мікозу шкіри і слизових, на відміну від пацієнтів, страждаючих тільки ЧПЛ, зареєстровано зниження функції фагоцитів, як в периферичній крові, так і в осередку ураження (59,20±3,40%, 57,30±4,10% відповідно, р<0,05) фагоцитарного числа 3,14±0,43, 3,23±0,12 (р<0,05); НСТ-тесту (2,88±0,15% і 2,38±0,12%, р<0,05) зниження пулу Т-клітин до 0,49±0,04 х 10⁹ /л за рахунок вмісту Т-хелперів до (0,33±0,03 х 10⁹/л і 0,47±0,03 х 10⁹/л, (р<0,05), на фоні збільшення кількості цитотоксичних Т-лімфоцитів (0,36±0,04 х 10⁹/л і 0,35±0,02 х 10⁹/л, р<0,05), зниження імунорегуляторного індексу (1,22±0,11 і 1,37±0,08, 1,71±0,03 і 1,75±0,03), а також підвищення рівня ЦІК, збільшення числа Т-лімфоцитів з наявністю на їх поверхні клітин рецепторів Fas (CD95+) (0,38±0,03 х 10⁹/л і 0,24±0,02 х 10⁹/л, р<0,05), і зниження активованих Т-лімфоцитів, що мають фенотип HLA-DR (0,26±0,03 х 10⁹/л і 0,27±0,03 х 10⁹/л, р<0,05).

4. Клінічні, патоморфологічні прояви і характер загального і місцевого імунітету у хворих ЧПЛ були неоднорідні, що дозволило розподілити їх на 5 клініко-терапевтичних групп; перша: хворі з папульозними висипами, і маласезіозом, із зниженням імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+) до 1,22±0,11( р<0,05); збільшенням імуноглобулінів, зниженням неспецифічних чинників захисту; друга: хворі з папульозними, гіперкератотичними і пігментними висипами і мікозом стоп, оніхомікозом, зниженням змісту CD3+ до 0,49±0,04 х 10⁹/л, 33,06±2,0% (р<0,05), Т-хелперів до 0,33±0,03 х 10⁹/л (р<0,05), підвищенням цитотоксичних лімфоцитів до 0,36±0,04 х 10⁹/л, і 24,22±1,87% (р<0,05), натуральних кілерів, активованих Т-лімфоцитів (CD25+) 0,46±0,06 х 10⁹/л (р<0,05), зниженням фагоцитарного числа, моноцитів, НСТ-тесту спонтанного, підвищенням ЦІК до 65,2±4,8 (р<0,05); третя: хворі папульозною, атрофічною і пемфігоідною формами ЧПЛ, поєднаного з кандидозом, зниженням індексу CD4+/CD8+ до 1,22±0,11 (р<0,05), при підвищенні CD8+ до 0,36±0,04 х 10⁹/л (р<0,05), Т-лімфоцитів з рецептором до інтерлейкіну-2 до 28,06±2,67% (р<0,05), зниженням РБТЛ з ФГА до 38,4±2,3% (р<0,05), фагоцитарного числа; четверта: хворі з різними формами ЧПЛ і мікозом, без терапії антимікотиками, зниженням Т-лімфоцитів 0,49±0,04 х 10⁹/л і 33,06±2,0 % (р<0,05), Т-хелперів 21,83±1,00 % і 0,33±0,03 х 10⁹/л (р<0,05), підвищенням натуральних кілерів, В-лімфоцитів, CD19+ до 0,34±0,04 х 10⁹/л (р<0,05), активованих Т-лімфоцитів до 20,36±2,19% (р<0,05). п’ята: хворі ЧПЛ без мікотичних уражень зі зниженням імунорегуляторного індексу 1,37±0,8, підвищенням вмісту CD16+ 18,72±0,96% и 0,26±0,01 10⁹/л (р<0,05), підвищенням В-лімфоцитів (CD19+) 0,34±0,04 10⁹/л (р<0,05), зниженням CD95+ до 0,33±0,01 10⁹/л (р<0,05), зниженням РБТЛ з ФГА до 45,70±2,28% (р<0,05), підвищенням числа нейтрофілів 4,93±0,52 10⁹/л (р<0,05), зниженням фагоцитарного показника 62,30±2,50, зниженням кількості моноцитів 0,37±0,02 10⁹/л (р<0,05), зниженням НСТ-тесту до 3,18±0,34 (р<0,05).

5. Призначення традиційної терапії (нейротропних, протиалергійних препаратів), хворим четвертої та п’ятої клініко-терапевтичних груп, хворим першої групи ітраконазолу (Спорагал), імуномодулятора циклоферона 12,5%, місцево 1% пасти «Сульсена», хворим другої групи Тербінафіна (Екзифін) і „Аміксина”, третьої групи - Пімафуцина і Тіотриазоліна всередину, місцево супозиторіїв з Пімафуцином, сприяло позитивному терапевтичному ефекту і скороченню термінів лікування в середньому на 10 днів. У всіх цих хворих спостерігались сприятливі зміни імунного статусу, збільшення тривалості ремісії до 12 місяців у 48% пацієнтів і зменшення числа рецидивів на 26%.

Публікації автора:

1. Димо В.М. Грибкові ураження шкіри у хворих на червоний плоский лишай (За даними клініко-мікологічних досліджень) // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005. – №2(17). – С.60-61.

2. Дымо В.Н. Иммунный статус у больных красным плоским лишаём, осложнённым сопутствующими микозами кожи // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2004. – № 1-2 (7). – С. 42-44.

3. Дымо В.Н. Комплексное лечение красного плоского лишая, осложненного микотической инфекцией, с использованием системного антимикотика Экзифин // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2004. – № 3-4(7). – С. 52-54.

4. Дымо В.Н. Особенности патоморфологических изменений в очагах поражения у больных красным плоским лишаем, осложненным микозами // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2005. – № 1-2(8). – С. 109-112.

5. Дымо В.Н. Особенности механизмов развития клинических проявлений, течения и терапии красного плоского лишая с сопутствующими микотическими поражениями // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2005. – № 3-4(8). – С. 5-15.

6. Пат. на корисну модель № 5937, МПК 7А61Р25/00. – № 20041210122. Спосіб лікування псоріазу та червоного плескатого лишаю / Димо В.М., Святенко Т.В. – Заявл. 09.12.2004. Опубл. 15.03.2005. Бюл. № 3.

7. Пат. на корисну модель № 5938, МПК 7А61Р17/00. – № 20041210123. Спосіб лікування червоного плескатого лишаю, ускладненого мікозом / Димо В.М., Святенко Т.В. – Заявл. 09.12.2004. Опубл. 15.03.2005. Бюл. № 3.

8. Дымо В.Н. Клинико-гистологические параллели у больных гипертрофической формой красного плоского лишая в сочетании с микотической инфекцией // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005. – №3 (18). – С. 187.

9. Дымо В.Н., Святенко Т.В. Эпидемиологические аспекты красного плоского лишая // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева – 2004. – №1 – 2(8). – С. 25-27.

10. Дымо В.Н., Святенко Т.В. Иммунологические сдвиги у больных красным плоским лишаем // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2003. – № 1-4(6). – С. 123-126.

11. Дымо В.Н., Святенко Т.В., Федотов В.П. Трудности диагностики линейного варианта красного плоского лишая // Матеріали 57-й міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. (20-22 квітня 2004). – Ужгород. Ужгородський національний університет, 2004. – С.64.

12. Дымо В.Н., Святенко Т.В., Гайда О.И. Особенности патоморфологических изменений в очагах поражения у больных красным плоским лишаем с сопутствующим микозом // Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю 3-4 листопада 2005р. – Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2005. – С.61- 62.

13. Дымо В.Н., Святенко Т.В. Методика комплексной терапии больных красным плоским лишаем, сочетанным с микозами с учётом разработки дифференцированных показаний. // Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря: Матеріали науково-практичної конференції 30-31 березня 2006 р. – Київ: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, 2006. – С.30 - 31.

14. Дымо В.Н., Святенко Т.В., Федотов В.П. Новые подходы к лечению красного плоского лишая // Сучасні аспекти етіопатогенезу, діагностики, клініки та лікування у дерматовенерологіі і косметологіі. Матеріали науково-практичної конференції. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, 13-14 травня 2003. – С. 23-24.

15. Дифференцированное использование иммунокорректоров, включая различные лекарственные формы Циклоферона в комплексной терапии дерматозов и ИППП: (Метод. рекомендации). – 3-е изд. (доп. и уточнённое) Под ред. Федотова В.П.[ Бабюк И.А., Белый Л.И., Горбунцов В.В., Джибриль В.А., Дымо В.Н. и др.]. – Днепропетровск: 2004. – 64с.

16. Димо В.М., Святенко Т.В. Комплексна терапія хворих на червоний плоский лишай із супутніми мікозами шкіри: Інформаційний лист № 12. – К., 2005. – 3с.