Чучеліна Ольга Олександрівна. Особливості клітинно-мембранного пошкодження нирок при хронічному гломерулонефриті та їх корекція : Дис... канд. мед. наук: 14.01.37 / Харківська медична академія післядипломної освіти. — Х., 2006. — 167арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 134-167.
Анотація до роботи:
Чучеліна О.О. Особливості клітинно-мембранного пошкодження нирок при хронічному гломерулонефриті та їх корекція.
Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.37 – нефрологія. – Київ, Інститут нефрології АМН України.
Дисертація присвячена вивченню патогенетичних механізмів, що сприяють прогресуванню патологічного процесу в нирках при хронічній хворобі нирок: гломерулонефриті та розробці адекватних методів їх корекції .
В роботі досліджувалися структурні особливості клітинних мембран, взаємозв’язок факторів, які порушують їх структуру, дисфункція ендотелію та порушення функціональних властивостей тромбоцитів, зміни у системах антиоксидантного захисту та перекисного окислення ліпідів та білків у 80 хворих на ХХН: ГН.
Доведено, що порушення цілісності клітинних мембран визначається у всіх хворих на ХХН:ГН і характеризується патологічною перебудовою ліпідного біпрошарку клітинних мембран з накопиченням в них продуктів деградації фосфоліпідів, що сприяє посиленню процесів гідролізу останніх і призводить до порушення структури та функції клітинних мембран, найбільш вираженими ці зміни є при ХХН ІІІ ст. : ГН.
Вказана дестабілізація клітинних мембран є наслідком посилення процесів ліпопероксидації, пригніченням компонентів системи антиоксидантного захисту, порушенням вазорегуляторної функції ендотелію, найбільшою активність даних процесів була у хворих з ХХН ІІІ ст. : ГН.
Інтенсивність та глибина мембранодеструктивних процесів тубулярного апарату нирки визначається рівнем та якісним складом ензимурії у хворих на ХХН: ГН.
Активізація запального процесу в нирках супроводжується підвищенням у сироватці крові реактантів гострої фази запалення і зростає разом зі ступенем прогресування ниркової дисфункції.
В роботі показана доцільність застосування комбінованого прийому ІАПФ та антагоністів кальцію в комплексному лікуванні хворих з ХХН ІІІ ст.: ГН
При ХХН: ГН істотну роль у розвитку клітинно-мембранного пошкодження нирок відіграють розлади у системі антиоксидантного захисту, надмірана активація перекисної модифікації ліпідів та білків, порушення з боку фосфоліпідного складу клітинних мембран та обміну фосфоінозитидів.
При всіх варіантах ХХН: ГН, спостерігаються процеси перебудови біліпідного прошарку клітинних мембран тромбоцитів та еритроцитів, які характеризуються зменшенням загальних фосфоліпідів за рахунок зниження нейтральних фосфоліпідних фракцій – сфінгомієліну та фосфатидилхоліну, та накопиченням лізованих форм фосфатидилхоліну, при чому максимальні зміни відмічалися в групі хворих на ХХН ІІІ ст.: ГН, НС.
Встановлено, що фракційний склад ІФ плазми крові відповідає варіанту та стадії перебігу ХХН: ГН, так при ХХН І ст.: ГН, АГ в плазмі крові концентрація всіх фракцій ІФ була підвищеною: ІФ-1 на 54% (р < 0,05); ІФ-2 – 32 % (р < 0,05); ІФ-3 – 1,30 (р < 0,05) разів; при ХХН ІІІ ст: ГН, АГ відмічалося зростання – 61% (р < 0,05); та ІФ -2 на 65% (р < 0,05); при зменшенні ІФ-3 фракції на 9% (р < 0,05); а для ХХН ІІІ ст.: ГН, НС характерним було наростання в плазмі рівнів ІФ-1 на 76 % (р < 0,05) та ІФ-3 фракцій - на 39 % (р< 0,05); при зниженні концентрації ІФ-2 на 45% (р < 0,05).
Захворюваність на ХХН: ГН характеризується активацією процесів ПОЛ та ПОБ, перебудовою гомеостазу за окислювальним типом, на користь чого свідчить виснаження компонентів ферментативного і неферментативного АОГ, найглибші розлади спостерігаються у хворих на ХХН ІІІ ст.: ГН.
При ХХН: ГН визначається надмірне утворення оксиду азоту, найвищим цей показник був у хворих на ХХН ІІІ ст.: ГН, НС ( у 2,84 рази (р < 0,05)).
У всіх хворих на ХХН: ГН виявляється дисфункція тубулярного апарату нирок, на користь чого свідчить підвищена екскреція з сечею цитоплазматичного фермента ЛДГ, ензимів щіткової облямівки нефроепітелію проксимальних та дистальних канальців нефрону – ГГТ та ЛФ, ферментів цитолізу - АЛТ і АСТ; найбільший рівень ферментурії зафіксований у пацієнтів з ХХН ІІІ ст.: ГН, НС.
Розвиток ХХН: ГН супроводжується наростанням в крові хворих реактантів гострої фази запалення: альфа-2-макроглобуліну, церулоплазміну і гаптоглобіну, що підтверджує наявність активного запального процесу, яка зростає зі ступенем прогресування ниркової дисфункції і набуває максимального рівня при ХХН ІІІ ст.: ГН, НС.
У пацієнтів з ХХН І ст.: ГН більша антипротеїнурична та протизапальна дія спостерігається при використанні фозиноприлу в дозі 2,5 – 5 мг, комбінована терапія фозиноприлом в дозі 10 мг/ добу і дилтіаземом в дозі 180- 240 мг/добу викликає більш виражений гіпотензивний та мембраностабілізуючий ефекти у хворих на ХХН ІІІ ст.: ГН.
Публікації автора:
Власенко М.А., Чучелина О.А. Липидный спектр мембран эритроцитов у больных хроническим гломерулонефритом // Проблеми медичної науки та освіти. – 2004. - № 2.- С. 13- 14.
Чучеліна О.А. Процессы перекисной модификации липидов и белков у больных хроническим гломерулонефритом // Проблеми медичної науки та освіти. – 2005. - № 1. – С. 73-74.
Чучелина О.А. Состояние антиоксидантной системы у больных хроническим гломерулонефритом //Проблеми екології та медицини. – Том. 8, № 3-4. – С. 12-14.
Чучелина О.А. Фракционный состав инозитолфосфатов плазмы крови при хроническом гломерулонефрите // Медицина сегодня и завтра. – 2004. - № 4. – С. 139 – 141.
Патент на корисну модель № 7925. МПК G01N33/48. Заявка № 20041210374 від 16.12. 2004. ХМАПО. Чучеліна О.О. „Спосіб діагностики інтенсивності запальної відповіді при хронічному гломерулонефриті” Опублікований 15.07.2005. бюл. № 7.
Власенко М.А., Чучелина О.А. Цитокинмодулирующая терапия при хроническом гломерулонефрите // Експериментальна і клінічна медицина. – 2005. - № 2. – С. 97-100.
Власенко М.А., Ромасько Н.В., Іхненко Р.Й., Трищук Н.М., Чучеліна О.О. Взаємозв’язок рівня активності цитокінів та порушень ліпідного обміну у хворих на хронічний гломерулонефрит // „Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи - сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці та профілактиці”: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків, 2003. – С. 12 – 13.
Власенко М.А., Чучелина О.А. Исследование интенсивности процессов свободно-радикального окисления липидов и белков у больных хроническим гломерулонефритом // Другий Національний з’їзд нефрологів України: тези доповідей – 2005. – Т. 6, № 3. – С. 11.
Власенко М.А., Чучелина О.А. Применение фенспирида в лечении пациентов хроническим гломерулонефритом с сопутствующим хроническим бронхитом // « Ліки – людині: сучасні аспекти фармакотерапії”: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків, 2004. – С. 11-12.
Чучелина О.А. Антигипертензивная и метаболическая активность ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента у больных хроническим гломерулонефритом // „Лекарства – человеку”: Материалы всеукраинской научно-практической конференции с международным участием. – Харьков, 2004. – С. 254 – 257.
Чучелина О.А. Особенности фракционного состава инозитолфосфатов плазмы крови у больных хроническим гломерулонефритом // „Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т. Малої”: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків, 2004. – С. 257.
Чучелина О.А. Фосфолипидный профиль мембран тромбоцитов у больных хроническим гломерулонефритом // „Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи - сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці та профілактиці”: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків, 2003. – С. 100-101.
Чучелина О.А., Ромасько Н.В. Липидный спектр мембран эритроцитов у больных хроническим гломерулонефритом // „Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії”: Матеріали наукових праць науково-практичної конференції молодих вчених. – Харків, 2003. – С. 59-60.
Чучеліна О.О. Дослідження мембранодестабілізуючих процесів у нирках при хронічному гломерулонефриті // «Терапевтичні читання: алгоритм сучасної діагностикі та лікування внутрішніх хвороб»: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків, 2005. – С. 246.
Чучеліна О.О. Стан системи антиоксидантного захисту у хворих на хронічний гломерулонефрит // «Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини»: Матеріали науково-практичної конферренції молодих вчених. – Харків, 2004. – С. 94.
Чучеліна О.О. Діагностичне значення визначення ензимурії при хронічному гломерулонефриті // «Щорічні терапевтичні читання: терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоров’я»: матеріали науково - практичної конференції. – Харків, 2006. – С. 180.
