У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування на підставі встановлення ролі ендокринних, метаболічних і нейро-вегетативних порушень у жінок, хворих на звичайний псоріаз пізнього репродуктивного, перименопаузального та постменопаузального віку шляхом застосування комплексної терапії. 1. На теперішній час відмічається тенденція до розповсюдження псоріазу. Наш аналіз динаміки звернень хворих на псоріаз в Донецькій області за 1998–2004 роки виявив достовірну тенденцію до їх збільшення (з 0,03 на 100 тис. населення в 1998 році до 0,05 на 100 тис населення в 2004 році) із стабільно високими показниками вперше встановленого діагнозу (1301 випадок в 1998 році, 1407 - в 1999 році, 1166 – у 2000, 1608 – у 2001, 1599 – у 2002, 1584 – у 2003 і 1020 – у 2004 році), що потребує подальшого вивчення особливостей перебігу псоріазу у жінок різних вікових груп. 2. Клініко-епідеміологічний аналіз 279 випадків псоріазу виявив гендерні особливості дерматозу, що проявляються статистично значимими відмінностями зв'язку дебюту псоріазу зі стресом: у 32,0±3,8% чоловіків і у 40,4±4,7% жінок, особливо в перименопаузальному віці (в 50,0±13%); переважно зустрічався великобляшковий і долонно-підошовний псоріаз - в 76,6±3,7% у чоловіків і у 83,5±7,7% жінок, особливо перименопаузального в 98,7±9% і постменопаузального віку в 93,3±8,4%. 3. Встановлена залежність (р=0,02 за критерієм ), особливості перебігу псоріазу від віка жінок та обумовлених ним гормональних змін. У хворих на псоріаз пізнього репродуктивного віку встановлена вища (р<0,05) частота передменструального синдрому – в 76,0±11,2% і лише в 25,0±9,7% - в контрольній групі. У 43,5±5,2% жінок дебют псоріазу збігся з перименопаузальним або постменопаузальним періодом і в 90,8±7,1% хворих супроводився різним ступенем виразності клімактеричним синдромом, у тому числі в 67,7±11,7% - у важкій формі (р<0,05). У ці вікові періоди відмічався важчий перебіг псоріазу з частими рецидивами та короткими ремісіями: до 3-х місяців – в 67,7±8,4% хворих постменопаузального періоду, в 50,0±8,4% - перименопаузального і лише в 44,8±9,25% хворих пізнього репродуктивного віку (р=0,005 за критерієм ). 4. У хворих на псоріаз у всіх вікових періодах виразність менопаузальних розладів перевищувала відповідні показники здорових одноліток (р<0,05), у тому числі рівнем ендокринно-метаболічних, нейро-вегетативних і психоемоційних порушень, при цьому при останніх втрачена закономірність вікової динаміки. У хворих на псоріаз всіх вікових періодів, що знаходились під спостереженням, відмічено достовірне зниження, в порівнянні з контрольною групою, каріопікнотичного індексу в букальних цитограмах (р<0,01), зниження рівня естрадіолу і тестостерону (р<0,01), достовірне зниження рівня гонадотропних гормонів, пролактину (р<0,01); підвищення співвідношення ЛГ/ФСГ (р<0,05). 5. Для хворих на псоріаз пізнього репродуктивного періоду характерне підвищення рівня С-пептиду натще (р<0,05), зниження рівня глюкози натще (р<0,05), плоский тип цукрової кривої; для хворих на псоріаз перименопаузального віку – підвищення рівня С-пептиду натще, діабетоїдний тип цукрової кривої; для хворих постменопаузального віку – зниження рівня С-пептиду натще (р<0,05) на фоні діабетоїдного типа глікемічної кривої. В 33,7% всіх хворих на псоріаз переважав II ступінь ожиріння (індекс маси тіла 30-35), в 28,3% - III ступінь (індекс маси тіла>35,0). В 89,1% цих хворих співвідношення ОТ/ОС було підвищене: в 64,1% - більше 0,8, а в 25,0% - більше 0,9. 6. Дисперсійний і аналіз за критерієм Крускала-Уолліса показників біохімічного гомеостазу хворих на псоріаз жінок у всі досліджувані вікові періоди виявив, в порівнянні із здоровими однолітками, порушення показників ліпідтранспортної системи, що виявляється підвищеним вмістом холестерину (р<0,05), тригліцеридів (р<0,02), ЛПНЩ (р=0,22), і ЛПДНЩ (р<0,01), індексу атерогенності (р=0,23); зниженням активності антиоксидантної системи, що проявлялося достовірним зменшенням вмісту ендогенного антиоксиданту -токоферолу (р<0,01), зниженням активності каталази (р<0,05), які найбільш виразні у хворих перименопаузального та постменопаузульгого віку. 7. Розроблений оригінальний комплексний метод лікування жінок хворих на звичайний псоріаз залежно від вікового періоду із застосуванням замісної гормональної терапії (фемостон 2/10 по 1 таблетці щодня місячними циклами протягом 6 місяців – при збереженому менструальному циклі та фемостон-конті по 1 таблетці щодня протягом 6 місяців – при тривалості менопаузи більше 1 року) у поєднанні з метформіном (по 500 міліграм 2 рази на день протягом 3 місяців). Впровадження розробленого методу лікування сприяло достовірній тенденції (р<0,05) до нормалізації гормональних і метаболічних розладів та впродовж 6 місяців - стійкій клінічній ремісії в 80,9% хворих в порівнянні з 53,3% хворих, що лікуються традиційно. 8. Запропонована математична модель прогнозування результатів лікування з використанням 6 найбільш значимих ознак, що визначають результат лікування: метод лікування, вік, вік на початок захворювання, тривалість захворювання, форма дерматозу, каріопікнотичний індекс в букальних цитограмах. Чутливість моделі склала 77,8% (95% ДІ 59,6% - 91,7%), специфічність – 80,0% (95% ДІ 64,8% - 91,7%). Показано, що форма псоріазу статистично значимо (p=0,02) впливала на результат терапії - ВШ=3,8 (ДІ 1,2–12,0), виходячи з аналізу моделі, можна ранжувати форми псоріазу таким чином: каплевидний, великобляшковий, монетовидний, долонно-підошовний – (в порядку зростання ризику недостатньої ефективності терапії). Розроблений метод статистично значимо (p=0,02) впливав на ефективність терапії (індекс PASI через 3 місяці не відрізнявся від 0). |
