Анотація до роботи:

Мороз К.А. Особливості клінічного перебігу, лікування та профілактика захворювань пародонту у працівників цукрового виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. – Львів, 2005.

У 347 працівників технологічних професій цукрового заводу, які утворили основну групу спостереження, захворювання пародонту виявлено у 88,18±1,43%, що у 1,7 раза вище порівняно з контролем (53,3±55,26%; р<0,001). Із збільшенням віку і стажу роботи на підприємстві частота захворювань пародонту в основній групі істотно перевищує аналогічні показники у контролі.

У працівників цукрового виробництва встановлено зниження швидкості слиновиділення, підвищення в’язкості ротової рідини залежно від стажу роботи. Протягом робочого дня зафіксовано зниження рН ротової рідини внаслідок посилення гліколітичних процесів через надходження у ротову порожнину пилу сахарози. Мікробіологічними дослідженнями визначено мікробний пейзаж пародонтальних кишень у хворих основної групи, який містив широкий діапазон патогенної мікрофлори і дріжджеподібних грибків. Імунологічними методами встановлено зміни місцевих імунних чинників капілярної крові ясен та ротової рідини.

Біохімічними методами встановлено посилення вільнорадикального окиснення у ротовій рідині осіб основної групи з інтактним пародонтом. У хворих на генералізований пародонтит посилення переокисного окислення ліпідів (ПОЛ) суттєво виражене порівняно з контролем, що свідчить про додатковий вплив профпатогенів на інтенсифікацію ПОЛ.

Результати проведених клінічно-лабораторних досліджень лягли в основу схем лікування та профілактики катарального гінгівіту і пародонтиту зі залученням опрацьованих наших засобів патогенетично спрямованої дії (пародонтальна паста “Мірафен Дента”, “Засіб для лікування пародонтиту”, зубний еліксир “Мірадонт”). Ефективність запропонованого лікування підтверджена результатами клінічно-лабораторних досліджень у найближчі та віддалені терміни.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішено актуальну наукову задачу терапевтичної стоматології – підвищення ефективності лікування і профілактики захворювань пародонту у працівників цукрового виробництва опрацюванням та апробацією комплексу лікувально-профілактичних заходів на підставі вивчення пародонтального статусу, біохімічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень.

1. У працівників цукрового виробництва встановлено високу поширеність захворювань пародонту (88,18±1,43%) при інтенсивності 2,76±0,19 бала за значенням пародонтального індексу та 5,08±0,37 уражених секстантів за індексом CPTIN. Із збільшенням віку та стажу роботи частота та інтенсивність захворювань пародонту зростає.

2. Характерними для клінічного перебігу захворювань пародонту у працівників цукрового виробництва є часті загострення та абсцедування, швидкий перехід початкових уражень у тяжчі ступені, виражена деструкція кісткової тканини.

3. Встановлено, що температурний режим та сахарозно-жомова запиленість виробничих приміщень призводять до суттєвих змін кількісних і якісних параметрів ротової рідини. У працівників основного виробництва у середньому у 1,5 раза знижена швидкість слиновиділення і підвищена в’язкість ротової рідини та у 1,1 раза нижча порівняно зі значеннями контролю величина рН, що безумовно сприяє виникненню і розвитку запальних процесів у тканинах пародонту.

4. Встановлено характер змін імунних показників капілярної крові ясен та ротової рідини хворих на генералізований пародонтит: у клітинній ланці – дисбаланс імунорегуляційних клітинних субпопуляцій; у гуморальній ланці – дисімуноглобулінемію і імунодефіцитний стан за рівнем sIgA; у фагоцитарній ланці – послаблення захоплювальної здатності нейтрофілів і метаболічну окисно-відновну гіперактивацію цих клітин. З поглибленням патологічного процесу спостережено тенденцію до наростання гіперімунокомплексного синдрому. Вказані порушення засвідчують формування у хворих на генералізований пародонтит набутої комбінованої місцевої імунної недостатності, яка поглиблюється з розвитком патологічного процесу у пародонті.

5. Визначено мікробний пейзаж пародонтальних кишень, який містить широкий діапазон патогенної мікрофлори і дріжджеподібних грибків. Зростання частоти виділення патогенних мікроорганізмів із розвитком захворювання свідчить про генералізацію мікрофлори пародонтальних кишень, яка відповідає ступеню тяжкості запального процесу у пародонті.

6. Встановлено посилення вільнорадикального окиснення у ротовій рідині виробників цукру з інтактним пародонтом, що може свідчити про локальне порушення антиоксидантного гомеостазу і зміни клітинного метаболізму на доклінічній стадії захворювань пародонту. При генералізованому пародонтиті вміст продуктів ПОЛ у ротовій рідині виробників цукру суттєво перевищує показники хворих групи контролю – ДК у середньому на 13,39% (0,508±0,019 од. Е₂₃₃ /мл при 0,448±0,018 од. Е₂₃₃ /мл у контролі; р<0,05) і МДА на 14,49% (34,61±1,16 мкмоль/мл при 30,23±1,25 мкмоль/мл у контролі; р<0,01), що свідчить про виражене порушення клітинного метаболізму при додатковому впливі профпатогенів.

7. Опрацьовано схеми комплексного лікування катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту зі залученням лікарських композицій на основі мірамістину – пародонтальної пасти „Мірафен Дента”, „Засобу для лікування пародонтиту” та зубного еліксиру „Мірадонт”. З урахуванням значної інтенсифікації процесів ПОЛ хворим на генералізований пародонтит ІІ–ІІІ ступенів основної групи до загального лікування додатково призначали у якості коректора метаболічних процесів препарат ліпін. Ефективність комплексного лікування підтверджено скороченням терміну лікування і передопераційного періоду, позитивною динамікою клінічних критеріїв, біохімічних параметрів та функціональних проб безпосередньо після лікування, а також тривалою до 1,5 року стабілізацією патологічного процесу у тканинах пародонту.

8. Залучення до комплексу профілактичних заходів зубного еліксиру „Мірадонт” і „Засобу для лікування пародонтиту” ефективно запобігає розвиткові запальних захворювань пародонту, що підтверджують показники гігієнічного індексу, відсутність кровоточивості ясен та функціональні проби через 6 і 12 місяців.

Публікації автора:

1. Мороз К.А. Роль пероксидної оксидації ліпідів у розвитку патології пародонту // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. – №2. – С.91-101.

2. Мороз К.А. Мікробний статус пародонтальних кишень у працівників цукрового виробництва // Практична медицина. –2004. – №1. – С. 97-99.

3. Мороз К.А. Стан імунної системи у хворих на генералізований пародонтит, що перебігає на тлі впливу шкідливих чинників цукрового виробництва // Практична медицина. – 2004. – №2. – С.90-94.

4. Мороз К.А. Стан пероксидної оксидації і системи антиоксидантного захисту у хворих на генералізований пародонтит в умовах цукрового виробництва // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. – №3. – С.87-92.

5. Мороз К.А. Фізико-хімічні показники ротової рідини працівників цукрового виробництва // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. – № 4. – С.103-106.

6. Мороз К.А., Ширіханова І.Ю. Профілактика захворювань пародонту у працівників цукрового виробництва // Практична медицина. – 2004. – №3. – C. 106-108.

7. Заболотний Т.Д., Мороз К.А., Ширіханова І.Ю. Застосування пародонтальної пасти „Мірафен Дента” у комплексному лікуванні захворювань пародонту // Новини стоматології. – 2005. – №1. – С.68-71.

8. Федін Р.М., Мороз К.А. Обґрунтування складу і технології пародонтальної пасти „Мірафен Дента” // Фармацевтичний журнал. – 2005. – №2. – С. 93-96.

9. Патент 3430 Україна, МПК 7 А61К6/00. Паста стоматологічна „Мірафен Дента” для лікування запальних захворювань пародонту / Мороз К.А., Федин Р.М., Гжегоцький М.Р., Заболотний Т.Д., Ширіханова І.Ю., Жизномирська О.О. (Україна); Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького (Україна). – № 2004031479; Заявлено 01.03.2004; Опубл. 15.11.2004; Бюл. №11.

10. Патент 3881 Україна, МПК 7 А61К7/16. Засіб для лікування пародонтиту /Мороз К.А., Федин Р.М., Гжегоцький М.Р., Заболотний Т.Д., Ширіханова І.Ю.(Україна); Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького (Україна). – № 20040402770; Заявлено 15.04 2004; Опубл.15.12 2004; Бюл. №12.

11. Патент 3883 Україна, МПК 7 А61К7/16. Лікувально-профілактичний зубний еліксир „Мірадонт”/ Мороз К.А., Федин Р.М., Гжегоцький М.Р., Заболотний Т.Д., Ширіханова І.Ю. (Україна); Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького (Україна). – № 20040402773; Заявлено 15.04. 2004; Опубл. 15.12.2004; Бюл. №12.

12. Заболотний Т.Д.. Мороз К.А., Сюта Б.С. Мікробна флора пародонтальних кишень у працівників цукрового виробництва // Х конгрес світової федерації українських лікарських товариств. – Чернівці-Київ-Чикаго, 2004. – С.544.

13. Мороз К.А. Частота, інтенсивність та особливості перебігу захворювань пародонту у виробників цукру // Матеріали ІІ (IX) з’їзду Асоціації стоматологів України. – К., 2004. – С.250.

14. Федін Р.М., Мороз К.А., Гордзієвська Н.А. Опрацювання складу і технології лікувально-профілактичного зубного еліксиру „Мірадонт” // Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різноспрямованої дії: Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару. – Харків, 2004. – С.164-167.