Анотація до роботи:

Васіла Абдель-Монім Мубарак. Особливості гідрологічної структури та динаміки вод Персидської затоки.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступена кандидата географічних наук, спеціальність 11.00.08 – океанологія. Одеський державний екологічний університет, Одеса, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню морської системи Персидської затоки і виявленню основних особливостей її термохалінних і гідродинамічних полів, включаючи їх просторово-часову мінливість, проведенню діагностичного розрахунку циркуляції вод і поширення забруднюючих речовин в Персидській затоці з використанням математичної моделі. Дослідження базується на основі аналізу оброблених архівних материалів і даних гідрологічних зйомок “Mt. Mitchell” в Персидській затоці в 1992 р. з використанням методів математичного моделювання та статистичного і спектрального аналізу.

Основний зміст дисертаційної роботи міститься в трьох взаємопов'язаних розділах:

1. аналіз і обробка архівних даних і натурних спостережень про термохалінну структуру вод Персидської затоки;

2. математичне моделювання динаміки вод затоки з використанням даних натурних спостережень;

3. застосування отриманих результатів розрахунку циркуляції вод до рішення екологічної задачі поширення забруднюючої домішки у верхньому шарі затоки.

Ключові слова: Персидська затока, термохалінна структура, циркуляція, математичне моделювання, поширення домішки.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в діагностичному розрахунку циркуляції вод і поширення забруднюючих речовин в Персидській затоці на основі математичного моделювання.

Головні наукові і практичні результати роботи.

1. Характерними рисами Персидської затоки в порівнянні з іншими водоймищами є високі солоність і температура води, негативний водний баланс, висока інтенсивність приливів і складний, з великими градієнтами, рельєф дна;

2. Основними факторами, що визначають термохалінну структуру вод Персидської затоки, є інтенсивне випаровування, річковий стік, мілководність басейну її водообмін з Оманською затокою;

3. Домінуючу роль в сезонних змінах температури води грає річна гармоніка. Роль коливань з піврічним періодом занадто мала;

4. Амплітуди сезонних змін температури максимальні на поверхні, де вони варіюють від 7.5 С у вершинній північно-західній частині затоки до 5.3 С в південно-східній частині. З глибиною амплітуди сезонних змін температури меншають і в придонних горизонтах південно-східної частини затоки вони становлять 1-2 С;

5. Сезонні коливання температури Персидської затоки в межах всіх акваторій відбуваються синфазно. Внутрирічні екстремуми повсюдно спостерігаються в одні і ті ж місяці року. На поверхні затоки температурні мінімуми спостерігаються в лютому, а максимуми – в серпні, в придонних горизонтах экстремуми запізнюються на 1–2 місяці;

6. Протягом року термічна структура вод Персидської затоки зазнає істотних змін. Виділяються три типи термічної структури: зимовий, літній і перехідний. Зимовий тип найбільш виражений в січні-лютому, літній – в червні-серпні. Навесні і восени спостерігається перехідний тип;

7. По характерних особливостях розподілу температури і солоності проведено районування акваторій Персидської затоки, виділено такі райони:

район Ормузської протоки на сході затоки;

мілководна частина на півдні затоки між берегами Катару і ОАЄ;

область у вершині затоки близько до берегів Кувейту і Іраку;

центральна частина затоки.

8. Особливостями просторової структури основних елементів динаміки вод в центральній частині затоки, а також регіональними особливостями режиму течій в поверхневому і придонному шарах, є:

головні складові хвиль астрономічних приливних рухів;

регулярні низькочастотні коливання з періодами 4 і 14 діб;

крупномасштабні коливання течій в діапазоні 32 – 42 доби;

сезонні коливання кліматичної фронтальної зони.

9. На основі чисельної моделі циркуляції і виміряних полів температури і солоності розраховані трьохмірні поля течій. Уперше отримані детальні картини розподілу швидкості течій на 10 різних горизонтах для зимового і літнього сезонів. Зіставлення розрахункових складових швидкості течій з даними спостережень показало їх задовільну якісну і кількісну відповідність;

10. За результатами розрахунків поширення забруднюючих речовин, згідно сценаріям, які імітують можливі ситуації аварійних викидів або вибухів на нафтодобувних свердловинах, побудовані карти еволюції у часі плям забруднень для зимового і літнього сезонів. Вони надають можливість оцінки напряму і площі поширення забруднень при різних метеоумовах і мірі їх впливу на екосистему Персидської затоки.

Публікації автора:

1. Мубарак Васила А. Персидский залив и гидрологические наблюдения 1992 г. // Метеорология, климатология, гидрология,– Одесса, 1999.– вып.36.–С.265-270.

2. Мубарак В.А., Кубряков А.И. Гидрологическая структура вод Персидского залива по данным наблюдений в 1992 году // Морской гидрофизический журнал.– 1999.– № 5.– С.51-61.

3. Мубарак В.А., Кузнецов А.С. Особенности динамики вод центральной части Персидского залива // в сб. Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа.– Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2000.– С.217-228.

4. Джиганшин Г.Ф., Мубарак В.А. О сезонных вариациях температуры воды в Персидском заливе // Морской гидрофизический журнал.– 2001.– № 4.– С.42-56.

5. Кубряков А. И., Мубарак Васила А. Диагостический расчет циркуляции вод в Персидском заливе по данным наблюдений в 1992 г. // в сб. Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа.– Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2001.– С.159-167.