У дисертаційний роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обґрунтуванні особливостей фосфорного живлення нових сортів пшениці озимої на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті та розроблені шляхи оптимізації умов мінерального живлення рослин. Це дає підставу зробити такі висновки: 1. За внесення на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті з середнім вмістом елементів живлення фосфорних добрив в дозі 45 кг д.р. на фоні N48K80 (основне удобрення), N48 (після відновлення весняної вегетації) та N24 (у фазу виходу рослин у трубку) забезпечувало отримання високих врожаїв якісного зерна у середньорослого сорту Сирена одеська на рівні 8–9 т/га та напівкарликового сорту Смуглянка на рівні 9–10 т/га. 2. За використання фосфорних добрив у дозі Р45 сорт Сирена одеська забезпечував реалізацію високого потенціалу якості зерна. Так, за вмістом білка (14,0–14,3 %), "сирої" клейковини та її якості (ВДК – 60 о.п.) зерно належало до І та ІІ класу з високими борошномельними показниками (W – 412 од.ал.) та хлібопекарською оцінкою (8,9–9,0 бал.) Рівні фосфатного живлення безпосередньо не впливали на накопичення білка в зерні, а сприяли зростанню збору білка на 20 % – за Р45 і на 11% – за Р90 з одиниці площі за рахунок істотного підвищення врожаю. 3. Сорт Смуглянка виявився більш чутливим за показниками якості до доз фосфорних добрив. За внесення Р45 зерно належало до ІІ та ІІІ класу якості за вмістом білка (13,2–12,5 %). Збільшення дози до Р90 обумовило поліпшення пружно-в’язких властивостей тіста та зменшення коефіцієнта конфігурації до 1,3, що вплинуло на підвищення сили борошна до 241 од. ал. та об’ємного виходу хліба (810 мл). Показник збору білка з 1 га посівної площі має чітку тенденцію до зростання: за Р45 на 18 % і за Р90 на 6 % порівняно з контролем. 4. Генотипи пшениці озимої істотно відрізнялися за інтенсивністю фізіолого-біохімічних процесів у ризосфері коренів за різної забезпеченості рослин фосфором. На його дефіцит у поживному субстраті фосфорефективні генотипи реагують змінами морфологічних показників кореневої системи (збільшення об’єму та робочої поглинальної поверхні), посиленням кореневої кислотоексудації на 90 %, підвищенням активності позаклітинних кислих фосфатаз кореня на 30%. 5. За внесення фосфорних добрив сорт Сирена одеська характеризувався менш інтенсивним характером поглинання фосфору з фракцій Fe-P і Al-P порівняно з сортом Смуглянка, який відрізнявся підвищеною здатністю до використання фосфору цих фракцій по всіх варіантах досліду.. Ця тенденція узгоджується з підсиленням виділень кореневою системою рослин цього сорту органічних кислот(в 1,5 раза), які утворюють з катіонами Al3+ та Fe3+ нерозчинні комплекси, збільшуючи ґрунт ризосфери вивільненими доступними аніонами ортофосфорної кислоти. За цього в ризосферному ґрунті сорту Смуглянка вміст суми фракцій Al–P і Fe–P зменшувався за період вегетації на 36,8 % за Р0, 25,0 % за Р45 і на 29,4 % за Р90, у Сирени одеської відповідно – на 31,2; 18,5; 11,9 %. 6. За різних рівнів фосфорного живлення в рослинах пшениці озимої фосфорефективних сортів підтримувався відносно стабільний вміст фосфору: в середньому 0,90 % у зерні та 0,15 % у соломі у Сирени одеської і 0,85 та 0,17 % у Смуглянки 7. Пігментна система сорту Смуглянка виявилась більш чутливою до рівня фосфорного живлення. Вміст хлорофілу а підвищувався відповідно до зростання доз фосфору з 2,77 до 2,89 мг/г. У сорту Сирена одеська кількість хлорофілу а не залежала від доз фосфору і становила 2,56 мг/г. Виявлено підвищений вміст загального вмісту каротиноїдів у листках рослин сорту Смуглянка (0,64–0,70 мг/г) порівняно з сортом Сирена одеська (0,58–0,63 мг/г) незалежно від варіантів. 8. Внесення фосфорних добрив за вирощування Сирени одеської та Смуглянки забезпечувало синхронний розвиток основних та бічних пагонів, що обумовило підвищення їх зернової продуктивності: основних пагонів – на 4,0 та 6,0 % (Р45), на 10,0 та 13,0 % (Р90); бічних пагонів – на 8,0 та 14,0 % (Р45), на 21,0 та 27,0 % (Р90). 9. Коефіцієнт використання фосфору добрив становив для Сирени одеської в середньому 17,9 % за Р45 та 13,9 % за Р90. Для Смуглянки цей показник підвищувався з 15,0 % за Р45 до 17,2 % – за Р90. Підвищення КВ фосфору добрив за внесення Р45 у Сирени одеської відбувалось за рахунок підвищення вмісту Р2О5 у зерні та соломі. Показники виносу фосфору врожаєм становили: у Смуглянки за Р0 – 68, за Р45 – 85, за Р90 – 77 кг/га; у Сирени одеської – 61, 79, 68 кг/га відповідно. 10. Застосування фосфорних добрив у дозі Р45 за вирощування пшениці озимої фосфорефективних сортів є економічно доцільним заходом, який забезпечив для Сирени одеської 6511 грн./га чистого прибутку та рівень рентабельності 121 %, для Смуглянки, відповідно, 7900 грн./га та 157 %. У структурі енерговитрат за вирощування фосфорефективних сортів забезпечується економія енергії на добривах. 11. Біоенергетичний коефіцієнт коливався для сорту Сирена одеська від 3,9 до 4,0, для Смуглянки від 4,0 до 4,2 і несуттєво залежав від доз фосфорних добрив. |