Анотація до роботи:

Ящук Т.С. Особливості формування західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи в залежності від генотипових і паратипових факторів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с.Чубинське Київської області, 2005.

Дисертація присвячена питанням визначення впливу генотипових і паратипових факторів на формування господарськи корисних ознак великої рогатої худоби.

Встановлено, що корови-первістки західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи мають високу продуктивність, молочний тип будови тіла, переважно міцну конституцію, задовільну репродуктивну здатність. Ступінь реалізації генетичного потенціалу залежить від умов годівлі, вирощування та експлуатації тварин.

Доведено, що достовірно вищої молочної продуктивності корови-первістки досягають при вищому рівні годівлі та умовах утримання. Частка спадковості у формуванні рівня надою складає 44,6 – 35,6 – 39,6%.

Тварини у різні вікові періоди мають високі показники живої маси, які відповідають або перевищують стандарти породи. Коефіцієнти успадковуваності типу будови тіла мінливі в межах господарств і не залежать від кровності тварин. Найбільш сильно корелюють у матерів і дочок висота в холці (r =0,165-0,298), коса довжина тулуба (r =0,206-0,332) і обхват грудей за лопатками (r =0,156-0,314) у віці 18 місяців і віці першого отелення. Величини цих промірів повинні бути визначальними при відборі пропорційних, гармонійної будови міцних тварин.

Економічно доцільними для розведення є тварини міцної конституції молочного типу будови тіла. З підвищенням рівня годівлі у господарствах покращуються економічні показники виробництва молока. Собівартість 1 ц молока у ПАП “Україна” склала 48,60 проти 50,40 і 53,40 грн. з рівнем рентабельності виробництва відповідно 34,94% проти 30,12–22,81%.

1. Всебічно вивчено продуктивні, екстер’єрно-конституційні ознаки, відтворну здатність, селекційно-генетичні особливості тварин західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи залежно від впливу генотипових і паратипових факторів. Теоретично обґрунтовано і практично підтверджено критерії відбору тварин за цими показниками.

2. Телиці різних генотипів у всі вікові періоди мали високі показники живої маси, які відповідали або перевищували стандарт породи. Середньодобові прирости до 18-міс. знижувалися – від 800 до 550 г, склавши в середньому (0–18 міс.) 680 г.

Ріст тварин різних генотипів проходив нерівномірно. На нижчому рівні годівлі вищі показники живої маси мали тварини з меншою часткою спадковості за голштином. Помісі 93,75% за голштинською породою відставали у рості від ровесниць, що пояснюється вищими їх вимогами до рівня та збалансованості раціонів. З віком посилюється вплив паратипових факторів на формування живої маси (у 18 міс. – ²_z=0,690–0,640–0,780).

3. Достовірно вища молочна продуктивність та стійкіша лактація у корів-первісток у господарстві з вищим рівнем годівлі та кращими умовами утримання і експлуатації тварин. Різниця за надоєм між стадами з ПАП “Україна” (надій по стаду – 6163,84 кг) склала 2672,02 кг (t_d29,02, Р<0,001) з ПАП “Нива”, 2120,72 кг з п/г “Шманьківчики” (t_d21,91, Р<0,001) при достовірно нижчому вмісті жиру у молоці відповідно на 0,05% (td4,54; Р<0,001) та на 0,08% (td7,27; Р<0,001), проте вихід молочного жиру вищий у групах з вищим надоєм.

4. Достовірно сильніший вплив організованих факторів на рівень надою у стаді з вищим рівнем продуктивності та рівнем годівлі – ²_х=0,446*** проти 0,356-0,396. У стаді з нижчим рівнем годівлі (ПАП „Нива”) величину надою первісток більшою мірою визначає жива маса. Вплив паратипових факторів на формування надою у первісток посилюється із зниженням рівня годівлі (²_z = 0,554–0,644–0,604).

5. Тварини в різні вікові періоди мали гармонійний розвиток і пропорційну будову тіла. Коефіцієнти успадковуваності типу будови тіла (проміри, індекси будови тіла) мінливі в межах господарств і не значно залежать від кровності за голштинською породою. Найбільш сильно корелюють у матерів і дочок такі ознаки як висота в холці, коса довжина тулуба і обхват грудей за лопатками. Величини цих промірів повинні бути визначальними при відборі пропорційних, гармонійної будови міцних тварин.

6. Тип конституції матерів визначає особливості формування продуктивних, екстер’єрних ознак та відтворної здатності дочок. Відмічено тенденцію до вищого рівня надоїв дочок від матерів міцного і ніжного типів. Із зниженням рівня годівлі між господарствами різниця за надоєм між дочками і матерями зменшується.

7. Підвищення кровності за голштинською породою у первісток західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи сприяє покращенню морфофункціональних ознак вим’я, які відповідають молочному типу худоби. Статистично достовірні відмінності за показниками довжини вим’я, обхвату вим’я, рівня добового надою, інтенсивності молоковіддачі отримано між групами у господарстві з високим рівнем годівлі (64 ц к.од. на одну голову на рік, ПАП “Україна”).

8. Репродуктивна здатність корів залежить від спадковості, рівня годівлі та умов утримання. На формування ознак відтворної здатності корів-первісток сильніший вплив мають паратипові фактори порівняно з генотиповими. У ПАП “Нива” і ПАП “Україна” незначні генотипові відмінності за окремими ознаками відтворної здатності зумовлені як паратиповою різноманітністю ознаки, так і дією стабілізуючого відбору. Вища частка впливу спадковості на формування відтворної здатності первісток у п/г “Шманьківчики” вказує на значну ефективність відбору у стаді за цими ознаками.

9. Дочки бугаїв-плідників у кожному стаді по-різному проявляють ознаки продуктивності і плодючості залежно від генотипових факторів та господарських умов. Підбір бугаїв необхідно проводити диференційовано, забезпечивши оптимальні умови для прояву генетичного потенціалу дочок.

10. Консолідація різних селекційних груп у стадах західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи за основними господарськи корисними ознаками визначається характером успадкування ознак і залежить від господарських умов.

11. З підвищенням рівня годівлі у досліджуваних господарствах покращуються економічні показники виробництва молока. Задовільна селекційно-племінна робота у стадах, відповідні до надоїв та збалансовані раціони годівлі, оптимальні умови утримання та експлуатації забезпечують високу молочну продуктивність тварин.