Результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати такі теоретико-методологічні, методичні та практичні висновки: 1. Сукупний транспортний потенціал регіону визначається як накопичення кількісно-якісних властивостей і можливостей ресурсів транспортної системи регіону, взаємопов’язаних і цілеспрямованих на розвиток галузі та забезпечення ефективності транспортного обслуговування регіональної господарської системи і населення з урахуванням особистих та суспільних інтересів суб’єктів господарювання в сфері транспорту. 2. Узагальнено і конкретизовано фактори, принципи та умови формування і розвитку СТПР, виявлено його структурну неоднорідність. Визначено, що за певних умов складові СТПР детермінують тенденцію до його нарощування, що в свою чергу обумовлює перехід самого СТПР на новий якісний та кількісний рівень розвитку. 3. Результати науково-практичних досліджень з проблем оцінки окремих складових транспортного потенціалу, яка здійснюється на базі аналізу первинних та розрахунково-аналітичних показників результатів роботи транспортного комплексу та його структурних елементів, виявили: по-перше, орієнтацію існуючих методичних підходів до оцінки виробничого, кадрового, фінансового, інноваційно-інвестиційного потенціалів у відриві від визначення рівня ринкового та сукупного транспортного потенціалу; по-друге, відсутність методичних підходів до комплексної оцінки потенціалу транспорту з урахуванням рівня його розвитку на макро-, мезо- та мікрорівнях. 4. Охарактеризовано зміст та особливості інституційних перетворень сучасного етапу розвитку економіки країни і регіонів, їх вплив на функціонування галузі транспорту, взаємозв’язки в системі “транспорт – регіон”, де головною ланкою є ринок транспортних послуг. 5. З метою розробки заходів щодо розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону виявлено особливості техніко-економічного розвитку транспортного комплексу Чернігівської області, з урахуванням її специфіки як прикордонної, що має значний потенціал відносно обслуговування транзитних потоків. Проаналізовано функціонування окремих складових транспортного комплексу регіону, розраховано показники ефективності роботи галузі. Відмічено, що розвиток регіональної економіки і, зокрема, транспорту, перебуває під впливом протилежних за своїм змістом тенденцій – позитивних та негативних. 6. Поглиблено методичні підходи до оцінки окремих складових та запропоновано комплексну оцінку рівня розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону. Оцінка елементів потенціалу дає можливість провести моніторинг не тільки стану транспортного комплексу регіону, але і оцінити ефективність транспортного обслуговування соціально-економічних потреб регіону. 7. Виявлені сучасні домінанти та регіональні особливості формування і розвитку сукупного транспортного потенціалу. Проведений всебічний аналіз ситуації на ринку вантажних та пасажирських перевезень Чернігівської області свідчить про позитивні зрушення в транспортному комплексі регіону, які проявляються в зростанні обсягів транспортної роботи, підвищенні продуктивності праці, якості надання послуг, формуванні конкурентного середовища. Однак факторами, які значно знижують рівень розвитку наявного потенціалу та погіршують показники роботи галузі транспорту, виступають: високий ступінь зношування основних виробничих фондів, передусім рухомого складу транспорту, незбалансованість транспортних засобів у кількості і за відповідними технічними характеристиками, необхідними для задоволення потреб економіки і населення у перевезеннях; незадовільний фінансовий стан підприємств транспорту, обумовлений обмеженістю власних обігових коштів та відсутністю рішень про компенсацію підприємствам втрат доходів, спричинених чинною практикою державного регулювання тарифів, а також виконанням пільгових перевезень пасажирів; значна невідповідність фактичних можливостей і потреб в інвестиційних ресурсах для техніко-технологічної модернізації і розвитку галузі; асиметрія розвитку сукупного потенціалу регіональних транспортних систем у складі транспортного комплексу України. 8. На основі узагальнення наукових джерел сформульовані передумови зростання і розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону. Виявлено, що внаслідок трансформаційних зрушень чільне місце займають проблеми підвищення ефективності функціонування та сталого розвитку галузі транспорту в прикордонних регіонах, до якої відноситься і Чернігівська область. Збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на загальнодержавному та регіональному рівнях, підвищення їх ділової активності призводить до зростаючого навантаження на транспортну мережу прикордонної території, а зволікання з гармонізацією транспортного законодавства, відповідно до норм міжнародного права, та внутрішні проблеми транспортної системи знижують не тільки її транзитний, але і сукупний потенціал. 9. Опрацьовано організаційно-економічний механізм розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону, що включає сукупність форм, методів, інструментів, суб’єктів і об’єктів впливу, узгоджене функціонування якого забезпечує організацію оптимального та соціально-економічно доцільного виробництва транспортних послуг у регіоні. Функціонування зазначеного механізму базується на основі визначення пріоритетів, орієнтирів і інтересів галузевого та регіонального розвитку. 10. Запропоновано інноваційно-інвестиційні напрями підвищення ефективності функціонування системи управління розвитком сукупного транспортного потенціалу регіону. Інвестиційний розвиток СТПР передбачає раціональне поєднання екзогенних і ендогенних факторів нарощування інвестиційних ресурсів. У найближчі роки у зв’язку з обмеженням інвестиційних можливостей наявні ресурси доцільно спрямовувати передусім на підтримку у нормативному стані існуючої інфраструктури транспорту, на оновлення і поповнення його рухомого складу. В рамках інноваційного розвитку виявлено структурно-просторові взаємодії в системі “вантажовідправник – транспорт – вантажоотримувач”, які передбачають інтеграцію між споживачами, виробниками транспортних послуг та посередниками на регіональному ринку. Опрацьовано механізм взаємодії на основі реалізації маркетингово-консалтингової функції в менеджменті. 11. З метою оцінки запропонованого організаційно-економічного механізму розвитку СТПР проведено економічну діагностику ефективності його функціонування, для чого розроблено модель оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних зрушень в транспортній системі регіону. Вона підтвердила, що практичне значення функціонування організаційно-економічного механізму розвитку полягає у виявленні резервів підвищення показників продуктивності транспортної системи регіону, посиленні конкурентоспроможності та покращенні системи ціноутворення на регіональному ринку транспортних послуг, зниженні рівня ресурсоємності транспортної роботи та підвищення віддачі інвестицій в галузь транспорту. | 