Анотація до роботи:

Юник А.В. Особливості формування продуктивності озимої пшениці залежно від попередників та обробітку ґрунту в сівозміні правобережного Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Національний аграрний університет, Київ, 2003р.

Дисертація містить результати комплексних трьохрічних досліджень та рекомендації по особливостях формування продуктивності озимої пшениці після різних попередників і обробітків ґрунту.

Підтверджено та рекомендовано до впровадження в сівозмінах диференційовану різноглибинну полицево-плоскорізну систему основного обробітку ґрунту в сівозміні, яка сприяє оптимізації умов формування високої врожайності зерна озимої пшениці. Високу її продуктивність забезпечують кращі водно-фізичні властивості, мікробіологічна активність, поживний режим грунту та менша забур’яненість посівів. Середній приріст урожаю за таких умов становив 3,5– 4,7 ц/га, або 7,8 – 10 %.

В роботі приведена енергетична та економічна оцінка застосованих заходів. Подані дані із результатів виробничих перевірок.

1. У дисертації узагальнені експериментальні дані, наведено напрям вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування продуктивності озимої пшениці, якісних показників зерна та удосконалена технологія її вирощування, яка вирішена шляхом виявлення та поєднання найкращих елементів агротехніки з метою збільшення виробництва зерна та поліпшення його якості.

2. Найбільш сприятливі умови поживного режиму для озимої пшениці створюються при застосуванні полицево-плоскорізного обробітку ґрунту в сівозміні. Встановлений суттєвий вплив обробітку на диференціацію орного шару ґрунту. При застосуванні полицевого та полицево-плоскорізного обробітків відмічене більш рівномірне розміщення рухомих форм азоту, фосфору та калію по профілю орного шару ґрунту на відміну від плоскорізного та полицевого обробітків.

3. Кращі умови мікробіологічної активності в ґрунті формуються після конюшини на один укіс і застосуванні у сівозміні полицево-плоскорізного обробітку ґрунту.

4. Довготривале застосування безполицевих обробітків ґрунту в сівозміні призводить до помітного підвищення забур^’яненості посівів озимої пшениці. Найвищою протибур^’яновою ефективністю характеризується система полицево-плоскорізного обробітку.

5. Процеси фотосинтетичної діяльності посівів озимої пшениці краще проходять після конюшини на один укіс із застосуванням полицево-плоскорізного обробітку ґрунту в сівозміні на гербіцидному фоні.

6. Вища зимостійкість рослин озимої пшениці формується після конюшини на 1 укіс при полицево-плоскорізному і полицевому, а після гороху при полицево-плоскорізному основному обробітку ґрунту. За цих умов встановлено краще виживання рослин та стебел протягом вегетації.

7. Формування в весняно-літній період вегетації більшої кількості фітомаси в цілому та сухих речовин в окремих органах рослин забезпечується при вирощуванні озимої пшениці після конюшини на один укіс і застосуванні полицево-плоскорізного обробітку ґрунту.

8. В ценозах озимої пшениці після кукурудзи на силос на варіанті поверхневого обробітку ґрунту на фоні довготривалого застосування гербіцидів у сівозміні формуються рослини, які характеризуються вищою стійкістю проти вилягання в порівнянні з іншими попередниками та варіантами обробітку ґрунту.

9. Кращий загальний розвиток та рівномірне розміщення по профілю орного шару ґрунту кореневої системи озимої пшениці забезпечує застосування полицево-плоскорізного та полицевого обробітків ґрунту в сівозміні.

10. Висока ступень інтенсивності загального та продуктивного кущення рослин озимої пшениці в ценозах формується при її посіві після конюшини на один укіс і гороху із застосуванням полицево-плоскорізного основного обробітку ґрунту та гербіцидів.

11. Кращі показники елементів структури посіву та рослин і, як наслідок, більш високої врожайності зерна, формуються при вирощуванні озимої пшениці після конюшини на один укіс при застосуванні полицево-плоскорізного основного обробітку ґрунту.

12. Найвищий рівень урожайності пшениці забезпечує полицево-плоскорізний основний обробіток ґрунту після конюшини на один укіс. У середньому за 3 роки він склав 47,5 ц/га, що на 6,7% – 7,8% більше в порівнянні з іншими обробітками ґрунту. Урожайність після гороху та кукурудзи на силос також була вищою при застосуванні полицево-плоскорізного обробітку ґрунту, проте вона поступалася врожайності після конюшини на один укіс на 3,8 ц/га, або 8 %.

13. Застосування гербіцидів в посівах озимої пшениці забезпечує істотний приріст врожайності по всіх попередниках і варіантах основного обробітку ґрунту.

14. Зерно з вищими показниками якості формується при вирощуванні озимої пшениці після конюшини на один укіс і гороху на варіантах полицево-плоскорізного обробітку ґрунту.

15. Найвищі показники енергетичної та економічної ефективності мають посіви озимої пшениці після конюшини та за умов застосування в сівозміні основного полицево-плоскорізного обробітку ґрунту.

Публікації автора:

1. Юник А.В. Біологічна активність ґрунту залежно від систем основного обробітку ґрунту, попередників та застосування гербіцидів у полях озимої пшениці// Науковий вісник НАУ. – К.-1999.-№19.-С.64-69. (наукове обґрунтування досліджень, закладення та проведення польових і лабораторних досліджень, написання статті)

2. Юник А.В. Рівень зимостійкості озимої пшениці залежно від попередників та основного обробітку ґрунту // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К.: Нора-прінт -2000.- Вип.1.-С.19-25. (наукове обґрунтування, проведення польових і лабораторних досліджень, написання статті)

3. Юник А.В. Вплив елементів технології вирощування на особливості морфологічної будови стебел озимої пшениці // Науковий вісник НАУ. – К.-2000.-№31.-С.72-77. (наукове обґрунтування, проведення досліджень, написання статті)

4. Алімов Д.М., Юник А.В. Урожайність та якість зерна озимої пшениці залежно від систем основного обробітку ґрунту, попередників та застосування гербіцидів // Науковий вісник НАУ. – К.-2002.-№47.-С.73-78. (наукове обґрунтування досліджень, закладення та проведення польових і лабораторних досліджень, написання статті)