У дисертації наведені результати вивчення динаміки екологічних показників, що характеризують лісове середовище в зв’язку зі зміною віку в насадженнях дуба в сухій та свіжій кленово-липовій дібровах Лівобережного Лісостепу України. Продуктивність дубових деревостанів цього регіону не відповідає лісорослинному потенціалу умов і є значно нижчою, ніж потенційно можлива. Природні умови Лівобережного Лісостепу дозволяють вирощувати на значних площах високопродуктивні дубові насадження. Тому дослідження динаміки формування лісового середовища в культурах дуба різного віку сприятимуть розробці науково-обгрунтованих заходів щодо підвищення продуктивності та посилення еколого-захисних функцій дубових насаджень. За результатами дисертаційних досліджень зроблені наступні висновки. 1. Використання лісорослинного потенціалу місцезростань модальними дубовими насадженнями в Лівобережному Лісостепу є неповним. Їх запас є меншим на 23-30%, ніж запас оптимальних деревостанів. Природні ослаблені порослеві деревостани потребують переформування на більш продуктивні та цінні. 2. Культури дуба, що створені однорічними сіянцями на вузьких 25-метрових зрубах, утворених внаслідок проведення рубки, спрямованої на переформування ослабленого порослевого дубового насадження, мають кращу приживлюваність, характеризуються більшими приростом, висотою та діаметром, ніж культури, що створені дворічними сіянцями. Вузький зруб забезпечується достатньою кількістю світла, на ньому швидко формується лісове середовище, що сприятливо впливає на розвиток лісових культур. 3. Зімкнутість крон насаджень в деревостанах ІІІ-VІІ класів віку майже не залежить від їх густоти і коливається в межах 0,60-0,75. Зімкнутість крон дерев різних порід в насадженні є різною. Зімкнутість крон дуба звичайного становить в середньому 0,65±0,01, а клена гостролистого – 0,95±0,03. 4. Співвідношення площі проекції крони до площі живлення, що характеризує ступінь використання площі живлення, в молодих культурах дуба є найвищим у дерев з меншою площею живлення. Ефективність використання площі живлення найбільш розвинутими деревами дуба зі збільшенням їх віку зростає. Після 25-30 річного віку дерева дуба І класу Крафта ефективніше використовують площу живлення, ніж дерева ІІ та ІІІ класів. 5. Формування лісового середовища у культурах дуба в процесі їх росту характеризується зменшенням освітленості, зниженням температури повітря та грунту, підвищенням відносної вологості повітря та вологості верхнього шару грунту. 6. Створення лісових культур на безлісних в минулому ділянках призводить до зменшення видового різноманіття травостою, зниження його проективного покриття та появи лісових видів. 7. Видове різноманіття рослин – ефемероїдів у культурах дуба різного віку в сухій та свіжій кленово-липовій дібровах суттєво не відрізняється, але рясність цих видів є вищою в свіжих умовах місцезростання. У мішаних культурах дуба видове різноманіття, рясність та проективне покриття рослин-ефемероїдів є більшим, ніж у чистих культурах такого ж віку. 8. Ценоморфна структура трав’янистої рослинності зімкнутих культур дуба у сухій та свіжій кленово-липовій дібровах є схожою. Після змикання культур у складі їх трав’яного покриву домінують лісові види. У сухій та в свіжій дібровах із збільшенням віку насадження в трав’яному покриві зростає кількість мезофітів. Трофоморфна структура надгрунтового покриву культур дуба в сухій та свіжій кленово-липовій діброві є схожою. У незімкнутих культурах дуба домінують мезотрофи, в зімкнутих – мегатрофи. 9. Видове різноманіття та ценоморфна структура трав’янистої рослинності у культурах дуба свіжої кленово-липової діброви, створених на колишніх сільськогосподарських землях, і в культурах, створених на свіжих зрубах, суттєво відрізняються. На свіжих зрубах домінують лісові види, а в молодих культурах, створених на орних в минулому землях – лучні види. У культурах, створених на вузьких зрубах шириною 25м, кількість лісових видів є значно вищою, ніж у культурах, створених на широких 100-метрових зрубах. 10. Проведений за методом Д.М. Циганова аналіз екологічних режимів свідчить, що в культурах дуба із збільшенням їх віку змінюються показники, що характеризують континентальність клімату, кріокліматичні і омброкліматичні умови, а також освітленість та вологість верхнього шару грунту. Це свідчить про середовищнотвірну роль лісових дубових фітоценозів. Метод Д.М. Циганова доцільно застосовувати для індикації типів лісу при лісовпорядкуванні. 11. Виявлені особливості динаміки трав’яного покриву в різних за складом та віком культурах дуба, необхідно враховувати при складанні діагностичних таблиць типів лісу та типів умов місцезростання. 12. У дубових насадженнях після 60-річного віку прохідні рубки можуть не проводитись, доцільно обмежуватись при цьому проведенням вибіркових санітарних рубок. |