У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у проведенні оцінки агроландшафту за різноманітністю його ентомокомплексів з метою розробки екологічно орієнтованих прийомів управляння чисельністю комах. 1. Встановлено, що ентомокомплекси польових екосистем характеризуються невисоким рівнем видової різноманітності (H=4,567-5,472 біт/особину), полідомінантності (D=4,61) і вирівненості за чисельністю (J=65%), порівняно з напівприродними біотопами (H=6,06 біт/особину; D=7,74; J=81%). 2. Визначено зміну видової різноманітності комах, чисельності ентомофагів і паразитів з віддаленням від полезахисних насаджень. В центрі поля, порівняно з крайовими ділянками, ці показники зменшуються на 40,39 та 71,12% відповідно. 3. Відмічено велику різноманітність і своєрідність ентомофауни у екотонах в агробіоценозі. Мезоекотони типу “поле – лісосмуга” характеризуються найбільшими рівнем різноманітності комах в агробіоценозі. Це обумовлює важливість створення і збереження лісосмуг, напівприродних біотопів у культурному ландшафті. Встановлено, що із зростанням контрастності умов у вихідних біотопах, збільшується різноманітність організмів у зоні контакту між ними. 4. Показано, що мікроекотони у зерно-буряковому агробіоценозі відрізняються від мезоекотонів меншим рівнем видової різноманітності комах (H=2,91 біт/особину), короткочасністю існування і мінливістю площ, порівняно з мезоекотонами (H=4,40 біт/особину) Тому угруповання членистоногих на таких ділянках характеризуються відсутністю специфічних видів і наявністю еврибіонтів, серед яких переважають шкідливі фітофаги. 5. Встановлено, що міграція комах, в тому числі шкідливих фітофагів, на посіви сільськогосподарських культур починається з екотонних ділянок та лісосмуг. Екотони є схованками для комах (Phyllotreta vittula L., Aelia acuminata L., Psammotettix striatus L. та інші) після жнив і в кінці вегетації. 6. З’ясовано, що мезоекотони (площею від 200 до 1300 м2), мікроекотони між зерновими злаковими і цукровими буряками або їх насінникам (довжиною від 20-50 до 170-250 м, шириною 1,5-2 м), ділянки великої площі (від 150 м2) або округлої форми, які тісно контактують з полями (частка полів в периметрі від 30 %), є важливими елементами у ландшафтному проектуванні, оскільки характеризуються видовим багатством комах та високою чисельністю ентомофагів і паразитів. 7. Виявлено, що однією з ознак сучасного зерно-бурякового агробіоценозу є зростання різноманітності комах (від 5,3 у 1983 р. на цукрових буряках, 22 у 1990 р., 24 у 2004 р., значення за індексом Маргалефа), що пов’язано з впливом напівприродних біотопів, перелогів, екотонів. 8. Встановлено, що видова різноманітність комах у напівприродних та польових екосистемах протягом вегетаційного сезону набуває кількох максимальних значень (у травні – 4,3 біт/особину, в кінці червня – на початку липня – 5,2 біт/особину, 3,5 біт/особину – на І декаду серпня для агроценозу поля пшениці озимої). Піки чисельності комах у напівприродних біотопах завдяки міграції супроводжуються зростанням їх різноманітності на полях сівозміни, зокрема на початку вегетації. 9. Виробнича перевірка ефективності використання крайових принадних посівів навколо полів з люцерною у приваблюванні ентомофагів і запилювачів показала економічну доцільність цього заходу, оскільки сприяє збільшенню урожайності насіння люцерни на 1,3 ц/га та прибутку на 13,8%. |