Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Селекція рослин


Жмурко Оксана Василівна. Особливості фенотипового прояву реакції сої на фотоперіод та їх використання в селекції : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.05 / Інститут землеробства УААН. — К., 2002. — 271арк. — Бібліогр.: арк. 204-222.



Анотація до роботи:

Жмурко О.В. Особливості фенотипового прояву реакції сої на фотоперіод та їх використання в селекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція і насінництво. – Інститут землеробства Української академії аграрних наук, Київ, 2002.

Показано вплив строків сівби, тривалості дня та їх взаємодії, а також агроекологічних умов вирощування у двох географічних пунктах на зміну тривалості фази сходи – цвітіння, періоду вегетації та основних елементів продуктивності у 60 колекційних сортозразків та 27 селекційних номерів сої.

Крім того, представлені дані про мінливість гібридів F3 – F5 під впливом трьох строків сівби та цілодобового освітлення.

1. У дисертації узагальнені експериментальні дані та наведено нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні рівня реакції колекційних сортозразків і селекційних номерів сої, а також гібридів на температурні умови (строки сівби) і тривалість дня та сумісну їх дію за мінливістю фази сходи – цвітіння, періоду вегетації та елементів продуктивності; розробці методів оцінки вихідного матеріалу, яку вирішено шляхом добору колекційних сортозразків і селекційних номерів, нейтральних до тривалості дня і адаптивних за кількісними ознаками до екологічних умов Лісостепу України, а також визначення умов, за яких найбільш повно фенотипово проявляється структура гібридної популяції сої за ознаками фотоперіодичної чутливості для безпосереднього їх використання в селекції сої на адаптивність.

2. Зміна умов вирощування (різні строки сівби) призводила до диференціації досліджуваних колекційних і селекційних сортозразків за тривалістю фаз сходи – цвітіння та періоду вегетації. Під впливом різних строків сівби виявлено форми, що подовжували (Fl-1, FL-2, Dowson, Mc Call, Магева, 514, 49 та інші), не змінювали (Іванка, Восток, Зарніца, Maple Clean, Balesta, 843-20-1, 574, 915, 757, 859 та інші), а також такі, що скорочували (Вітязь-50, Локус, Mon 21, 843-20-1, 366, 441 та інші) тривалість фази сходи – цвітіння та періоду вегетації; ступінь прояву диференціації хоча й залежав від метеорологічних умов вегетаційного періоду, але його закономірність зберігалася в різні роки досліджень.

3. Під впливом цілодобового освітлення різні групи колекційних та селекційних номерів фенотипово проявляють такі рівні реакції на тривалість фотоперіоду: нейтральну – сортозразки, що не змінюють тривалість періоду вегетації; слабку – подовжують на 3-6 днів; середню – на 6-10 днів, сильну – на 10-37 днів та дуже сильну – сортозразки не достигають. Ступінь її прояву за підвищеної температури в період вегетації дещо знижується. Форма із Швеції 840-2-7 та селекційний номер 558, вірогідно, є довгоденними. Їх період вегетації скорочувався в умовах цілодобового освітлення на 5-12 днів в обидва роки досліджень.

4. За сумісної дії тривалості дня та строків сівби різноманітність досліджуваного матеріалу за зміною тривалості фази сходи – цвітіння та періоду вегетації фенотипово проявляється значно більшою мірою, ніж за дії лише одного з цих факторів. Середнє квадратичне відхилення тривалості періоду вегетації 1994 і 1995 року в умовах природного дня за ранньої сівби становило 11.1 і 10.5 днів, оптимальної – 8.8 і 9.9, пізньої – 7.2 і 24.5, а в умовах цілодобового освітлення – 16.3 і 16.6 днів, 17.8 і 22.2 дня та 24.0 і 24.6 днів, відповідно за строками сівби.

5. Основні елементи продуктивності під впливом різної тривалості дня, строків сівби та сумісної дії змінюються: висота рослин збільшується в середньому на 12 см, маса насіння з рослини, як правило, знижується на 1.45 г, але маса 100 насінин має тенденцію до незначного підвищення – на 0.8 г. Рівень цих показників та їх дисперсія за раннього та оптимального строків сівби був дещо вищим, ніж за пізнього і залежав від метеорологічних умов періоду вегетації.

6. Під впливом різних агроекологічних умов у вихідного матеріалу змінюється ступінь варіювання тривалості фази сходи – цвітіння та періоду вегетації, а також основних елементів продуктивності. Так, в Чабанах рівень показників цих ознак більший (відповідно по строках сівби: 42.4 і 123.2; 39.9 і 119.5; 40.2 і 122.0), а їх СКВ нижче (5.2 і 11.9; 5.5 і 12.4; 5.8 і 10.4), ніж в Елітному (відповідно по строках сівби: 41.6 і 112.6; 36.6 і 112.5; 33.7 і 104.9) та СКВ ( 5.3 і 15.3; 5.7 і 11.3; 5.3 і 18.1). Ступінь прояву мінливості залежав від строку сівби та метеорологічних умов періоду вегетації.

7. В гібридній популяції F3 в умовах раннього та оптимального строків сівби фенотиповий прояв різноманітності гібридів за тривалістю фази сходи – цвітіння та періоду вегетації більший, ніж за пізнього. Межі мінливості за першою ознакою 35-58, 38-58 і 30-50 днів, а за другою – 97-132, 88-117 та 87-109 днів відповідно по строках сівби. Межі мінливості гібридів F3 в умовах цілодобового освітлення за тривалістю фази сходи – цвітіння та періоду вегетації ширші на 3 - 19 днів, ніж в умовах природного дня.

8. Сумісна дія строків сівби та цілодобового освітлення більшою мірою, ніж окремий з цих факторів, обумовлює розширення меж мінливості гібридів F3 за швидкістю переходу рослин до цвітіння та дозрівання в порівнянні з ними в умовах природного дня. Сумісна дія цих факторів збільшує межі варіювання гібридів F3 в середньому за раннього строку сівби на 7 – 23 дні і за пізнього строку від 12 днів і до не достигання рослин.

9. Ступінь мінливості гібридів F3 в агроекологічних умовах Чабанів за тривалістю фази сходи – цвітіння та періоду вегетації вищий – відповідно: 8.9 і 22.4 дні, ніж в умовах Елітного – 7.8 і 16.0 дні.

10. В гібридній популяції F4 частка скоростиглих рослин збільшується в тому випадку, коли F3 вирощене в умовах цілодобового освітлення за ранньої сівби на 36.9%, за оптимальної на 22.6%, за пізньої на 96.1%. При цьому розширюється різноманітність фенотипового прояву F4 за тривалістю періоду вегетації. Пізньостиглість в F4 зростає по мірі її зростання в F3.

11. Вирощування F3 в агроекологічних умовах Чабанів та дослідження F4 в Елітному і, навпаки, вирощування F3 в умовах Елітного та дослідження F4 в умовах Чабанів зумовлює звуження меж мінливості за тривалістю періоду вегетації в F4 по відношенню до неї в F3 в обох господарствах. Однак, в умовах Елітного ця залежність проявляється в значно більшій мірі, ніж в Чабанах. Прояв мінливості гібридів у вивчених комбінаціях схрещувань залежав від генотипів батьківських форм.